1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Ухвала


УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 29 Закону України "Про державну таємницю"
м. Київ
26 травня 2016 року
№ 32-у/2016
Справа № 2-21/2016
Конституційний Суд України у складі суддів:
Кривенка Віктора Васильовича - головуючого,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Гультая Михайла Мирославовича,
Запорожця Михайла Петровича,
Касмініна Олександра Володимировича - доповідача,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Мельника Миколи Івановича,
Мойсика Володимира Романовича,
Саса Сергія Володимировича,
Сліденка Ігоря Дмитровича,
Шевчука Станіслава Володимировича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 29 Закону України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року № 3855-XII (Відомості Верховної Ради України, 1994 p., № 16, ст. 93) з наступними змінами.
Заслухавши суддю-доповідача Касмініна О.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 29 Закону України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року № 3855-XII з наступними змінами (далі - Закон), а саме її положення: "громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на п'ять років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею".
Як вважає автор клопотання, зазначене положення суперечить статті 33 Конституції України в частині, що гарантує свободу пересування, оскільки обмеження у праві виїзду не є необхідним в демократичному суспільстві.
Вказуючи на неконституційність частини першої статті 29 Закону, суб'єкт права на конституційне подання посилається на Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001, на статтю 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року , статтю 13 Загальної декларації прав людини 1948 року , статтю 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року , рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року у справі "Бартік проти Росії".
2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання про відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Першою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 19 травня 2016 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" , виходить з такого.

................
Перейти до повного тексту