Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Саса Сергія Володимировича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Сліденка Ігоря Дмитровича - доповідача,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" щодо офіційного тлумачення положень статті 117 Кодексу законів про працю України.

Заслухавши суддю-доповідача Сліденка І.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський м'ясокомбінат" (далі - Товариство) в особі директора Бондаренка О.Д. звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс) щодо можливості стягнення з власника або уповноваженого ним органу на користь звільненого працівника середньої заробітної плати за весь час невиконання рішення суду по день фактичного розрахунку.

За статтею 117 Кодексу в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша); при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, а якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (частина друга).

Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Кодексу автор клопотання обґрунтовує наявністю їх неоднозначного застосування судами України, у тому числі Верховним Судом України, і стверджує, що це може призвести до порушення його конституційних прав.

До конституційного звернення долучено копії судових рішень, з яких вбачається, що звільнені працівники зверталися до судів із позовами про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати на підставі статті 117 Кодексу з моменту ухвалення судових рішень на їхню користь та відкриття виконавчого провадження. За твердженням автора клопотання, суди неоднозначно застосовували положення статті 117 Кодексу "весь час затримки по день фактичного розрахунку", а саме: в одних випадках ухвалювали рішення на користь звільненого працівника та стягували заборгованість з моменту винесення рішення, в інших - відмовляли у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що з моменту винесення рішення і відкриття виконавчого провадження спір перестає бути трудовим, а тому положеннями трудового законодавства такі правовідносини не регулюються.

Товариство у конституційному зверненні посилається також на рішення Європейського суду з прав людини від 4 жовтня 2010 року у справі "Меньшакова проти України".

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 30 липня 2015 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" , виходить з такого.