На доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" доводимо до відома правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом ХІІ-2 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають:

1) у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення грошових зобов'язань:

- грошове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

До грошових зобов'язань не застосовуються положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України (постанова від 04.02.2014 № 903/610/13);

2) у виконанні господарських зобов'язань:

- обов'язок сплатити суму штрафу за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням у розумінні положень частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Рішення суду про стягнення штрафу не перетворює останній у грошове зобов'язання, а тому до відповідних правовідносин не застосовується положення частини другої статті 625 ЦК України (постановавід 18.02.2014 № 905/909/13-г);

3) з відносин соціального страхування:

- здійснення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплат за договором особистого соціального страхування у разі настання страхового випадку застрахованій особі не є шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України, і відповідно названий Фонд не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, а тому згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України не набуває права зворотної вимоги до винної особи(постанова від 11.03.2014 № 905/5223/13);

4) у розгляді справ про банкрутство:

- вимоги управління Пенсійного фонду України не мали характеру поточних, оскільки заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".