Головуючий суддя Ключкович В.Ю., судді: Данилова М.В., Федорова Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання нечинним окремого положення постанови, -

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство юстиції України, про визнання нечинним абзацу 5 підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" № 341 від 04.04.2011 року відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем - ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 198 ч. 1 п. 1 та ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість визначення Кабінетом Міністрів України розміру одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті учасникам бойових дій у 2011 році.

З вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії АБ № 598377 (а.с. 4).

04.04.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", якою встановлено розміри разової грошової допомоги, передбаченої вказаними законами.

Так, абзацом 5 пп. 2 п. 1 вказаної постанови встановлені розміри разової допомоги ветеранам війни, в тому числі учасникам бойових дій, із числа осіб, які брали участь у воєнних конфліктах на території інших держав у період до і після Великої Вітчизняної війни, а також іншим особам, не зазначеним у підпункті 1 цього пункту, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":

інвалідам I групи - 730 гривень;

інвалідам II групи - 580 гривень;

інвалідам III групи - 510 гривень;

учасникам бойових дій - 460 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Статтею 116 Конституції України встановлено, зокрема, що Кабінет Міністрів України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, та інше.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який розробляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік і подає його до Верховної Ради України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання (частина друга статті 96, частина перша статті 97, частина перша статті 113, пункт 6 статті 116 Основного Закону України ). Ефективне здійснення Кабінетом Міністрів України цих повноважень є основою для вжиття ним заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення політики у сфері соціального захисту, фінансової та податкової політики (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).