Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого - Смоковича М.І., суддів - Мироненка О.В., Чумаченко Т.А., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи - Міністерства юстиції України, про визнання нечинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 4 квітня 2011 року, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року,

У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, за участі третьої особи - Міністерства юстиції України, про визнання нечинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2011 року № 341 "Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі - Постанова № 341) в частині визначення розміру разової грошової допомоги для учасників бойових дій в абсолютній величині.

Вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII) учасникам бойових дій щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, призначеної законодавством. Проте оскаржуваною постановою, на думку позивача, учасникам бойових дій було безпідставно зменшено розмір зазначеної допомоги.

Вважає, що Кабінет Міністрів України при прийнятті Постанови № 341 вийшов за межі своїх повноважень, а сама оскаржувана постанова прийнята відповідачем без врахування вимог частини першої статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено мінімальний розмір пенсії за віком, а також Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік", а тому значно зменшені передбачені Законом № 3551-XII виплати разової грошової допомоги до п'ятого травня, що відповідно порушує права позивача.

З урахуванням уточнених в ході судового розгляду справи позовних вимог, просив визнати нечинним абзац 5 підпункту 2 пункту 1 Постанови № 341 в частині визначення розміру разової грошової допомоги для учасників бойових дій із числа осіб, які брали участь у воєнних конфліктах на території інших держав у період до і після Великої Вітчизняної війни, в абсолютній величині 460,00 гривень

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх рішення та постановити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач є учасником бойових дій, що підтверджується наявними у справі документами.

Кабінетом Міністрів України 4 квітня 2011 року прийнято Постанову № 341, якою встановлено розмір разової грошової допомоги учасника бойових дій, передбаченої частиною п'ятою статті 12 Законом № 3551-XII.

Так, абзацом 5 підпункту 2 пункту 1 вказаної Постанови встановлений розмір разової допомоги ветеранам війни, в тому числі учасникам бойових дій, із числа осіб, які брали участь у воєнних конфліктах на території інших держав у період до і після Великої Вітчизняної війни, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII, у сумі 460,00 гривень.

Оскільки чинною на момент прийняття оскаржуваної Постанови редакцією частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII передбачалося, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, ОСОБА_1, вважаючи свої права на отримання цієї допомоги порушеними, звернувся до суду з вимогою визнати нечинними положення Постанови № 341 щодо обмеження її розміру певною сумою.

Залишаючи вимоги позову без задоволення, Окружний адміністративний суд міста Києва, з яким погодився Київський апеляційний адміністративний суд, дійшов висновку про обґрунтованість визначення Кабінетом Міністрів України розміру одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті учасникам бойових дій у 2011 році, з метою реалізації покладених на нього повноважень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України таку позицію судів попередніх інстанцій вважає завчасною і недостатньо обґрунтованою.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.