розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія), третя особа - публічне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 20» (далі - Товариство), про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 25 грудня 2012 року № 1898 (далі - рішення № 1898) без дотримання процедури, встановленої Правилами розгляду справ про порушення законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272 (далі - Правила); визнати протиправним та скасувати рішення № 1898; зобов'язати Комісію оприлюднити інформацію про відновлення внесення змін до реєстру власників акцій або до системи депозитарного обліку щодо акцій Товариства у той же спосіб, у який було оприлюднена інформація про зупинення внесення змін до системи реєстру власників акцій або до системи депозитарного обліку щодо акцій Товариства.

На обґрунтування позову вказав, що спірне рішення було прийнято без дотримання процедури прийняття. Своє право вважає порушеним, оскільки він є акціонером товариства, а введена заборона перешкодила продати належні йому акції.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 3 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2013 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Комісії щодо прийняття рішення про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів без дотримання процедури, встановленої Правилами; визнав протиправним та скасував рішення № 1898. В іншій частині позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 24 жовтня 2013 року скасував рішення судів попередніх інстанцій, в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, Товариство звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 8 січня 2008 року та 15 травня 2012 року (справи №№ К-14407/06, К/9991/15516/11, відповідно), які, на думку Товариства, підтверджують неоднакове правозастосування.

Ухвалою від 12 березня 2014 року Вищий адміністративний суд України допустив цю справу до провадження Верховного Суду України. При цьому виходив із того, що у справах, копії рішення у яких додано до заяви Товариства інакше, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення статей 8, 12 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР«Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон № 448/96-ВР) у подібних правовідносинах.