Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качур І.А., при секретарі Хрімлі К.О. за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

ОСОБА_2 (дов. від 28.07.2011р. №32/11);

ОСОБА_3(дов. від 07.09.2011р. №43/11)

від відповідача: ОСОБА_4(дов. від 21.09.2011)

ОСОБА_5 (дов.20.10.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Всеукраїнської професійної громадської організації,,Спілка аудиторів України,, до Аудиторської палати України про визнання протиправним та скасування рішення №231/9 від 26.05.2011р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.11.2011 року в 12 год. 38хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Всеукраїнська професійна громадська організація "Спілка аудиторів України"(далі –позивач) з позовом до Аудиторської палати України (далі –відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення Аудиторської палати України від 26.05.2011 № 231/9 "Про Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів"

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення Аудиторської палати України є протиправним та порушує професійні права аудиторів, встановлює неправомірні та протизаконні обмеження в здійсненні аудиторської діяльності, порушує Конституцію України (ст. 42), Господарський кодекс України, та цілу низку Законів України: "Про аудиторську діяльність", "Про страхування", "Про засади державної регуляторної політики".

Представники позивача у судовому засіданні 10.11.2011р. позов підтримли та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позову не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити. Відповідач у письмових запереченнях проти позову зазначив, що оспорюване рішення Аудиторської палати України (далі –АПУ) прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом "Про аудиторську діяльність". Вказали на те, що жодна норма нової редакції Порядку ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів не встановлює обмеження права аудиторських фірм та аудиторів на проведення обов’язкового аудиту та на те, що відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" АПУ не є регуляторним органом, а тому нормативні документи АПУ не є регуляторними актами. Відповідач просив у задоволенні позивних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 365 ГК України Аудиторська палата України - самоврядний орган, що здійснює сертифікацію суб'єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів. Правовий статус та порядок діяльності Аудиторської палати України визначаються Законом України "Про аудиторську діяльність"та іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Таким чином, Закон України "Про аудиторську діяльність"22.04.1993 № 3125-XII є спеціальним нормативним актом, який визначає правовий статус та порядок діяльності Аудиторської палати України.

Відповідно до статті 12 Закону "Про аудиторську діяльність" повноваження АПУ визначаються цим Законом та Статутом Аудиторської палати України. Аудиторська палата України: здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю; затверджує стандарти аудиту; затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків; веде Реєстр; здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів; здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг; регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

Статутом Аудиторської палати України, прийнятим АПУ 28 жовтня 1993 р. (протокол №4) зі змінами, затверджені рішенням АПУ 21.06.2007 № 180, погодженими наказом Міністерства юстиції України від 20.07.2007 №529/5, передбачено, що Аудиторська палата України веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, визначає порядок його ведення та забезпечення (підпункт 2.3.20). Згідно підпункту 2.3.11 пункту 2.3. Статуту АПУ для виконання статутних завдань АПУ розробляє та затверджує локальні нормативні акти АПУ.

Відповідно до статті 11 Закону "Про аудиторську діяльність" Аудиторською палатою України визначається та забезпечується Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Рішенням Аудиторської палати України від 26.05.2011 № 231/9 "Про Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів"було затверджено зміни до Порядку ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, затвердженого рішенням АПУ від 26.04.2007 № 176/7 (зі змінами та доповненнями) шляхом викладення його в новій редакції.

Судом встановлено, що рішення Аудиторської палати України від 26.05.2011 № 231/9 "Про Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів"прийнято з дотриманням процедури, встановленої Законом України "Про аудиторську діяльність" та Регламентом Аудиторської палати України, затвердженим рішенням АПУ від 24.04.2008 № 189/4 зі змінами, внесеними відповідно до рішення АПУ 27.01.2011 № 227/5.

Так, відповідачем надано до суду повідомлення від 19.05.2011, яким членам АПУ направлено проект порядку денного засідання АПУ, на якому Аудиторською палатою України було прийнято оскаржуване позивачем рішення від 26.05.2011 № 231/9, матеріали до питань проекту порядку денного, а також юридичні висновки до проектів документів, підготовлених на розгляд АПУ.

Крім того, відповідно до ст. 14 Закону України "Про аудиторську діяльність"рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданні простою більшістю голосів за наявністю більш як половини її членів. Судом встановлено, що відповідно до протоколу засідання АПУ № 231 від 26.05.2011 р., присутніми на засіданні було 14 членів АПУ, з яких за прийняте рішення проголосувало 10 осіб.

Крім того, Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, в редакції, затвердженій рішенням Аудиторської палати України від 26.05.2011 № 231/9 не є регуляторним актом, оскільки відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.04.2003 № 1160-IV регуляторний акт –це нормативно-правовий акт або інший офіційний письмовий документ, який прийнятий уповноваженим регуляторним органом. У Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", яким визначено вичерпний перелік органів, які відносяться до регуляторних, Аудиторська палата України не значиться як регуляторний орган.