Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Арсірія Р.О., суддів - Вовка П.В., Огурцова О.П., при секретарі судового засідання - Розсошко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" до Міністерства інфраструктури України Державної авіаційної служби України, третя особа - Міністерство транспорту та зв'язку України, Державне підприємство обслуговування повітряного руху, про визнання протиправним та скасування наказу N 669 від 15.09.2010 року.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 15.09.2010 N 669 "Про встановлення Ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України".

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний наказ не був погоджений з Антимонопольним комітетом; під час прийняття наказу були порушені вимоги щодо оприлюднення та відкритих слухань щодо зміни ціни, а також консультацій із суб'єктами ринку авіаперевезень; оскаржуваним наказом встановлені ціни з порушенням вимог ст. 189 Господарського кодексу України - в іноземній валюті - євро; підвищення ставок оскаржуваним наказом здійснено без достатнього економічного обґрунтування; оскаржуваний наказ прийнятий не з метою компенсації витрат ДП "Украерорух", а для збільшення його прибутку, що суперечить пунктам 42, 43, 44 Політики ІКАО щодо аеропортових та аеронавігаційних зборів, ст. 11 Повітряного кодексу України.

Відповідач-1 та Відповідач-2 у судові засідання не прибули, заперечень щодо заявленого адміністративного позову суду не подавали.

Відповідач-3 проти позову заперечував, зазначивши наступне.

Оскаржуваним наказом встановлено ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України, а не ціни чи тарифи, тому він не підлягає погодженню в Антимонопольному комітеті України.

Валюта, в якій визначені ставки оскаржуваним наказом, застосована відповідно до вимог міжнародних договорів України - Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль" та Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, а також вимог ІКАО та Євроконтролю.

Нові ставки плати за аеронавігаційне обслуговування були узгоджені на спільній зустрічі з представниками Єврокотролю, ІАТА, проведені консультації з питання введення нових розмірів ставок плат за послуги з аеронавігаційного обслуговування, в яких брав участь представник Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт".

Визначення ставок ґрунтується на положеннях документа Євроконтролю N 07.60.1 Принципи визначення вартісної основи для маршрутних зборів та обчислення одиничних ставок, що вступили в дію 01.10.2007 рішенням Розширеної комісії Євроконтролю від 18.09.2007 N 99; документа ІКАО N 91610АТ/724 Керівництво ІКАО щодо економічних аспектів аеронавігаційного обслуговування; Політики ІКАО щодо аеропортових та аеронавігаційних зборів, документ N 9082/7.

З огляду на це, відповідач-3 просив суд відмовити позивачу у задоволені позову.

Відповідно до ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України судом було залучено до участі у справі Державне підприємство обслуговування повітряного руху України як тертю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких зазначено про відсутність порушення прав та законних інтересів, а також про непідтвердження доводів позивача невідповідності оскаржуваного наказу вимогам законів.

16.02.2011 позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій виклав додаткові обґрунтування своїх позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва

15 вересня 2010 року Міністерством транспорту та зв'язку України прийнято наказ N 669 "Про встановлення Ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України".

Відповідно до п. 1 наказу за аеронавігаційне обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України (далі - ПП України), пов'язане із забезпеченням організації повітряного руху (далі - ОрПР) на маршруті, а також на підході та в районі аеродрому стягується плата за встановленими ставками.

Згідно з п. 2 наказу ставки плати встановлюються незалежно від національної належності повітряного судна (далі - ПС) та форми власності авіакомпанії.

Пунктом 3 наказу визначена формула для обчислення розміру плати за послуги з ОрПР на маршруті для польоту у ПП України. Одинична ставка плати (t) за послуги з ОрПР на маршруті встановлюється у розмірі 45,56 євро.

Відповідно до п. 4 цього наказу одинична ставка плати (T) за послуги з ОрПР на підході та в районі аеродрому встановлюється у розмірі 7,56 євро.

Як вбачається з наказу, затвердження ставок мало місце відповідно до статті 11 Повітряного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем-3 без врахування положень законодавства України щодо регулювання діяльності суб'єктів природних монополій. Такий висновок суду підтверджується наступним.

Відповідно до ст. 11 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування повітряних суден (організація повітряного руху на маршруті, організація повітряного руху на підході та в районі аеродрому) здійснюється на платній основі. Аеронавігаційне обслуговування повітряних суден здійснюється суб'єктами господарювання, які надають відповідні послуги, - провайдерами аеронавігаційного обслуговування відповідно до вимог Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль).

Розмір ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден (плата за послуги з організації повітряного руху на маршруті і плата за послуги з організації повітряного руху на підході та в районі аеродрому) визначається відповідно до законодавства, вимог ІКАО та Євроконтролю.

Плата за послуги з організації повітряного руху на маршруті справляється Євроконтролем відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюсселі 12 лютого 1981 року. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від неї визначаються відповідно до законодавства, Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів та вимог Євроконтролю.

За рахунок плати за послуги з організації повітряного руху на маршруті компенсуються витрати Євроконтролю на експлуатацію системи справляння цієї плати. Плата за послуги з організації повітряного руху на маршруті використовується провайдерами аеронавігаційного обслуговування для покриття їх витрат на забезпечення цього обслуговування у порядку, визначеному законодавством, документами ІКАО та Євроконтролю, а також для сплати щорічних членських внесків України до бюджету Євроконтролю.

Плата за послуги з організації повітряного руху на підході та в районі аеродрому визначається за єдиною для всіх користувачів повітряного простору України ставкою та справляється провайдерами аеронавігаційного обслуговування у порядку, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері використання повітряного простору України відповідно до законодавства, вимог ІКАО та Євроконтролю.

Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цією статтею, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про природні монополії", п. 6.4 Положення про складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій, затвердженого розпорядженням антимонопольного комітету України від 12.12.2006, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України "Украерорух" є суб'єктом природних монополій в сфері послуг управління з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про природні монополії" регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.

У випадках, встановлених законом, регулювання діяльності суб'єктів природних монополій може здійснюватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Тобто, в сфері аеронавігаційного обслуговування повітряних суден регулювання діяльності суб'єктів природних монополії має здійснювати національна комісія регулювання природних монополій.

Відповідно до ст. 8 цього Закону предметом регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Відповідно до розділу II Концепції, схваленої Указом Президента України "Про Концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій" від 27.09.2007 N 921/2007, предметом регулювання діяльності суб'єктів господарювання, які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії, відповідно до статті 8 Закону України "Про природні монополії" є, зокрема, ціни (тарифи) на товари (послуги), що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Встановлення цін і тарифів на товари (послуги), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, а також забезпечення контролю за їх додержанням має бути віднесено до повноважень національних комісій регулювання природних монополій (далі - комісії), що здійснюють регулювання у відповідних сферах.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про природні монополії" національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.

Комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.

Основними завданнями комісій є, зокрема, регулювання діяльності суб'єктів природних монополій; формування цінової політики у відповідній сфері регулювання.

Відповідно до ст. 13 цього Закону Комісії відповідно до покладених на них завдань формують у відповідних сферах природних монополій цінову політику, визначають умови доступу споживачів до товарів, що виробляються суб'єктами природних монополій.

Додатково, відповідно до п. 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 1 квітня 1994 р. N 4-р, погодженню підлягають рішення з питань: установлення порядку визначення цін і тарифів, граничних нормативів рентабельності для об'єктів антимонопольного регулювання.

Одночасно, згідно постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 р. N 789 основними завданнями Мінтрансзв'язку є участь в межах своєї компетенції у формуванні та реалізації державної тарифної політики у сфері використання та обслуговування повітряного простору України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" Міністерство транспорту та зв'язку України встановлює ставки з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України за погодженням з Міністерством економіки України.

Таким чином, порядок розробки, погодження та ухвалення нормативного акту, що регулює ціни (тарифи) суб'єкта природних монополій не був дотриманий Міністерством транспорту та зв'язку України. Доводи представника відповідача-3 з посиланням на лист Антимонопольного від 06.12.2006 N 28-17/11-7649 про відсутність необхідності погоджувати оскаржуваний нормативний акт з органами Антимонопольного комітету до уваги не приймається з огляду на те, що зазначений лист, по-перше, стосується погодження порядку встановлення цін (тарифів) на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого постачання теплової енергії, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а по-друге, не є нормативним актом обов'язковим для виконання Міністерством транспорту та зв'язку України.

Доводи відповідача про відповідність оскаржуваного наказу законодавству в частині валютного регулювання, а саме можливості визначення ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України в іншій, ніж національна валюта, грошовій одиниці на підставі вимог міжнародних договорів, спростовуються наступним.