Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів Пилипенко О.Є. (головуючий), Винокуров К.С., Степанюк А.Г., при секретарі Коваль А.В., за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" до Кабінету Міністрів України, третя особа - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз", про визнання протиправним та скасування розпорядження (за участю представників сторін: від позивача: В.Я.О., від відповідача: К.В.М., від третьої особи: Г.П.П.),

Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" звернулося до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним і скасування розпорядження "Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. N 27" від 6 лютого 2008 року N 260.

Позовні вимоги мотивує тим, що при винесенні спірного розпорядження відповідач вийшов за межі власної компетенції та втрутився у господарську діяльність позивача, чим порушив його права та охоронювані законом інтереси, а також положення Угоди між Україною та Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України.

Відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване розпорядження прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та є таким, що не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Третя особа надала заперечення на адміністративний позов, просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову, так як оскаржуваним розпорядженням жодним чином не порушені права та інтереси позивача, а також зауважив, що посилання на Угоду між Україною та Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій є безпідставним.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

06.02.2008 р. Кабінетом Міністрів України було винесене розпорядження N 260 "Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. N 27".

Пунктом 1 оскаржуваного розпорядження було скасоване розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. N 27 "Питання забезпечення вітчизняних споживачів природним газом", а пунктом 2 зобов'язано НАК "Нафтогаз України" разом з Мін'юстом вжити заходів для припинення в установленому порядку ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО".

01.02.2006 р. між Компанією "AG" (юридична особа, зареєстрована в кантоні Цуг, Швейцарська Конфедерація) та НАК "Нафтогаз України" (юридична особа, зареєстрована в Україні) було укладено договір про створення ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", яким сторони домовилися створити ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", визначили статутний фонд товариства в розмірі 5 000 000 грн., основну мету та предмет діяльності, а також інші положення, визначені чинним законодавством України.

01.02.2006 р. відбулися збори засновників про перший випуск акцій ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", рішення яких оформлені протоколом N 1.

Установчі збори засновників ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" відбулись 02.02.2006 р., на яких було прийняте рішення про створення ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" в порядку, передбаченому чинним законодавством, та відповідно до Договору про створення товариства від 01.02.2006 р., а також про затвердження статуту товариства.

Державна реєстрація ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" здійснена 06.02.2006 р. державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрацією, реєстраційний номер 10741020000015032.

Відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права залежно від порядку їх створення. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Цивільним кодексом України встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Частиною 2 ст. 87 Цивільного кодексу України передбачено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Цивільного кодексу України Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Таким чином, установчим документом ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" є статут, зареєстрований державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрацією 06.02.2006 р.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство, як самостійний суб'єкт господарювання, створене компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Стаття 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності виділяє такі види підприємств, як приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); державне підприємство, що діє на основі державної власності.

З аналізу норм чинного законодавства та способу створення ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" суд приходить до висновку, що це товариство відноситься до юридичної особи приватного права, що додатково підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому чітко зазначено, що форма власності ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" - приватна.

Статтею 110 Цивільного кодексу України передбачені наступні підстави для ліквідації юридичної особи:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із ст. 159 Цивільного кодексу України та ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить вирішення питання про ліквідацію (припинення) товариства.

Статтею 19 Закону України "Про господарські товариства" конкретизує це питання та передбачає, що господарське товариство ліквідується:

а) після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;

б) за рішенням вищого органу товариства;

в) на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства; на підставі рішення господарського суду в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

г) з інших підстав, передбачених установчими документами.

Зазначені вище норми чинного законодавства не надають Кабінету Міністрів України приймати рішення про припинення діяльності юридичних осіб приватного права, акціонерами якої є суб'єкти господарювання приватної форми власності.

Відповідно до установчих документів ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" рішення про припинення діяльності товариства віднесене до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Разом із цим, оскаржуваним розпорядженням Кабінет Міністрів України зобов'язав НАК "Нафтогаз України" разом з Міністерством юстиції України вжити заходів для припинення в установленому порядку ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО".

Таким чином суд приходить до висновку, що розпорядження Кабінету Міністрів України "Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. N 27" від 06.02.2008 р. N 260 суперечить нормам чинного законодавства.

Статтею 6 Господарського кодексу України передбачені загальні принципи господарювання, серед яких забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. В той же час приписи Господарського кодексу України встановлюють пріоритет норм міжнародного права перед законодавством України.