- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
22.01.2013 № 01-06/86/2013
Господарським судам України
Щодо вирішення спорів, пов'язаних зі стягненням податку на додану вартість, включеного до суми збору та плати за послуги, які надаються у морських торговельних портах України
З метою забезпечення правильної і однакової судової практики у вирішенні спорів, пов'язаних зі стягненням сум податку на додану вартість, включених до сум збору та плати за послуги, які надаються у морських торговельних портах України, Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу господарських судів на таке.
1. Відповідно до статті
84 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України.
За змістом статей
106,
115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір; окремий збір також справляється із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден. Порядок справляння і розмір названих зборів встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Розміри портових зборів, порядок обліку та використання коштів від портових зборів встановлений
Положенням про портові збори , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544.
Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.96 № 214 (у редакції наказу Міністерства транспорту України від 15.12.2000 № 711) затверджено
Збори і плату за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України , а саме лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання руху суден, швартовний збір, плату за роботу буксирів при швартовних операціях, плату за користування плавзасобами, плату за агентські послуги, супервайзерську винагороду.
2. У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011
№ 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті
3 Господарського кодексу України .
Вартість будь-якої послуги, роботи, товару відповідно до чинного законодавства включає в себе податок на додану вартість, і наявність між сторонами спору про стягнення заборгованості за надані послуги, в тому числі й стосовно правильності визначення позивачем вартості наданих послуг, не змінює правової природи відносин між сторонами у справі, що виникли із господарського договору, саме як господарських.
Отже, з урахуванням того, що позовні вимоги пов'язані з обґрунтованістю ціни за послуги, надані на підставі господарського договору, а також з огляду на те, що сторонами у спорі виступають суб'єкти господарювання, відповідні спори підлягають вирішенню господарськими судами.
3. Порядок оподаткування податком на додану вартість, у тому числі визначення платників податку, умов реєстрації суб'єкта господарювання як платника податку на додану вартість, визначення бази оподаткування регламентується
Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Статтею
197 ПК України визначено операції, звільнені від оподаткування податком на додану вартість; зокрема, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг:
- з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням [переміщенням (пункт 197.8)];
- що надаються іноземним та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами (пункт 197.9).
У вирішенні спорів, пов'язаних зі стягненням сум податку на додану вартість, включених до сум збору та плати за послуги, які надаються у морських торговельних портах, слід враховувати, що підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість відповідно до наведених положень статті
197 ПК України є підтвердження належними доказами здійснення судном міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень, перетин державного кордону України та відповідне митне оформлення.
................Перейти до повного тексту