- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Вищого
господарського суду
N 3 від 23.03.2012
N 10 від 17.10.2012
N 3 від 16.01.2013
N 9 від 29.05.2013
N 13 від 17.12.2013
N 6 від 10.07.2014
N 3 від 05.03.2015 )
ПОСТАНОВЛЯЄ:
( Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого
господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
З метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень у касаційному порядку дати господарським судам України такі роз'яснення.
Якщо касаційну скаргу помилково подано через місцевий господарський суд, в якому знаходяться матеріали справи, останній невідкладно надсилає цю скаргу разом з матеріалами справи до суду апеляційної інстанції для виконання ним вимог частини другої статті
109 ГПК.
Згідно з частиною п'ятою статті
85 ГПК оскаржене в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (частина третя статті
105 названого Кодексу). Отже, з метою належного забезпечення виконання судових рішень, які набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з такого.
( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 10 від 17.10.2012 )
Господарський суд апеляційної інстанції, прийнявши постанову за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, повинен повернути матеріали відповідної справи до місцевого господарського суду. Якщо зазначену постанову оскаржено в касаційному порядку, матеріали справи у разі необхідності видачі судом першої інстанції наказу на виконання судового рішення і в цьому випадку мають бути невідкладно повернуті до місцевого господарського суду, який після видачі стягувачеві зазначеного наказу так само невідкладно надсилає їх до суду касаційної інстанції. При цьому видача місцевим господарським судом наказу до моменту повернення матеріалів справи з суду вищої інстанції не допускається, в тому числі й за наявності завіреної судом такої інстанції копії відповідного судового рішення.
( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 10 від 17.10.2012 )
1-1. За змістом частин першої, третьої і п'ятої статті
46 ГПК у сукупності та взаємозв'язку з частиною третьою статті 21 цього Кодексу формування колегій суддів з розгляду конкретних справ здійснюється з використанням автоматизованої системи документообігу суду. При цьому згідно з підпунктом 3.1.7 пункту 3.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010
N 30 (з подальшими змінами і доповненнями), засади формування колегій суддів визначаються зборами суддів відповідного суду.
Такі засади, з урахуванням норм Закону України
"Про судоустрій і статус суддів" та названого
Положення, повинні визначатися в суді касаційної інстанції у формі рішення зборів цього суду, а їх вимоги мають неухильно дотримуватися у здійсненні правосуддя. При цьому не допускається визначення колегіального складу суду іншим складом цього ж суду.
( Постанову доповнено пунктом 1-1 згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 3 від 05.03.2015 )
2. Питання про прийняття або повернення касаційної скарги вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.
У разі оскарження декількома особами у встановленому
ГПК порядку ухвали або постанови апеляційного господарського суду касаційною інстанцією приймаються до провадження всі скарги, які відповідають вимогам
ГПК, та розглядаються в одному касаційному провадженні. За кожною з них виноситься ухвала про прийняття до провадження, а в разі одночасного надходження таких скарг вони можуть прийматися до провадження однією ухвалою.
У випадку коли до Вищого господарського суду України надходить касаційна скарга, що відповідає вимогам
ГПК, на судове рішення, стосовно якого вже порушено касаційне провадження, то вона приймається до спільного розгляду з раніше поданою касаційною скаргою, про що виноситься ухвала.
3. Касаційна інстанція не вправі повернути касаційну скаргу супровідним листом або в інший не передбачений законом спосіб.
Повернення касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України лише з підстав, зазначених у частині другій статті
110 і в частині першій статті
111-3 ГПК України.
( Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Вищого господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
У застосуванні пункту 3 частини першої названої норми
ГПК господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.
4. Ухвала місцевого господарського суду може бути переглянута в касаційному порядку окремо від рішення за одночасної наявності двох умов:
- ця ухвала належить до числа зазначених у частині першій статті
106 ГПК;
- вона вже переглядалася в апеляційному порядку.
Оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, такі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні процесуальних дій, зазначених у пунктах 17, 18, 20 частини першої статті
106 ГПК, можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
Предметом касаційного розгляду можуть бути й окремо від судового рішення ухвали, винесені апеляційною інстанцією, якщо вони належать до числа зазначених у частині першій статті
106 ГПК, або якщо можливість їх оскарження передбачена відповідними нормами
ГПК чи Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зокрема, про: відмову у прийнятті апеляційної скарги; повернення апеляційної скарги; залишення апеляційної скарги без розгляду; припинення апеляційного провадження; зупинення апеляційного провадження тощо).
4.1. У випадках подання касаційної скарги на ухвали, зазначені в пунктах 1, 5, 10 - 21 частини першої статті
106 ГПК, до суду касаційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У формуванні копій матеріалів, необхідних для розгляду касаційної скарги, має дотримуватися порядок, зазначений в Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженій наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013
N 28. За необхідності суд касаційної інстанції (з урахуванням вимог частини третьої статті
106 і статті
111-4 ГПК в їх системному взаємозв'язку) витребує з суду нижчої інстанції також копії інших матеріалів справи, а в разі потреби - й матеріали справи (в оригіналі), необхідні для розгляду касаційної скарги на ухвалу суду.
( Абзац перший підпункту 4.1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 9 від 29.05.2013 )
Якщо в касаційному порядку оскаржуються ухвали зі справ про банкрутство, в яких вирішується питання по суті і які фактично є рішеннями суду (про визнання або відмову у визнання вимог кредитора, про затвердження плану санації, про затвердження звіту ліквідатора боржника та припинення провадження у справі тощо), до суду касаційної інстанції надсилаються матеріали справи, а не їх копії.
4.2. Подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду не перешкоджає продовженню розгляду справи відповідним судом, за винятком випадку, коли касаційною інстанцією витребуються усі матеріали справи; в такому випадку суд нижчої інстанції, надіславши відповідні матеріали до Вищого господарського суду України, зупиняє провадження у справі до повернення цих матеріалів з суду касаційної інстанції.
5. Якщо касаційну скаргу подано: особою, яка не має права на її подання, або
на процесуальний документ, який не приймався та відсутній в матеріалах справи, або;
( Абзац пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які не переглядалися в апеляційному порядку, або
на ухвалу суду першої чи апеляційної інстанції, яка не підлягає оскарженню (в тому числі якщо суд нижчої інстанції помилково не повернув скаржникові таку касаційну скаргу), або
( Абзац пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого
господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
на рішення, постанову чи ухвалу, які вже переглядалися в касаційному порядку, або
( Абзац пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
повторно після повернення первісної касаційної скарги на підставі пункту 5 частини першої статті
111-3 ГПК, якщо клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги було відхилено, або -
( Абзац пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
повторно після повернення первісної касаційної скарги на підставі пункту 7 частини першої статті
111-3 ГПК, або
( Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
повторно після повернення касаційної скарги на підставі частини другої статті
110 ГПК у зв'язку з пропуском передбаченого цією нормою річного строку,
( Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
то відповідні обставини виключають перегляд судових рішень у касаційному порядку.
В таких випадках Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті
107,
111-13 ГПК.
6.
ГПК не встановлено строк для звернення до господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги.
Таке клопотання може бути викладено у скарзі чи в окремій заяві і в останньому випадку має бути подано до винесення ухвали про повернення касаційної скарги.
Повернення касаційної скарги, поданої з порушенням строку без клопотання про його відновлення з посиланням на пункт 5 частини першої статті
111-3 ГПК, не перешкоджає повторному поданню касаційної скарги з клопотанням про відновлення строку її подання.
( Абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
Клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги розглядається колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, одночасно з вирішенням питання про прийняття касаційної скарги до провадження. Відповідно до статті
53 ГПК відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.
У разі задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку про це зазначається в ухвалі про прийняття касаційної скарги до провадження.
Про відмову у відновленні пропущеного строку зазначається в ухвалі про повернення касаційної скарги.
Якщо касаційну скаргу подано прокурором, органом державної влади чи органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним рішенням законної сили, то відповідний строк як присічний не може бути поновлено; у таких випадках повернення касаційної скарги здійснюється на підставі частини другої статті
110 ГПК (а не пункту 5 частини першої статті
111-3 цього Кодексу).
( Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду
N 3 від 23.03.2012 )
................Перейти до повного тексту