На підставі аналізу доповідних записок про роботу арбітражних судів України у 2000 році Вищий арбітражний суд України здійснив узагальнення порушених у доповідних записках питань щодо застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства і вважає за доцільне довести відповіді на зазначені питання до відома арбітражних судів України.

1. Питання, пов'язані із застосуванням деяких норм Арбітражного процесуального кодексу України.

1.2. Чи підлягають розгляду в арбітражному суді заяви про затвердження мирової угоди між стягувачем і боржником про закриття виконавчого провадження згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"?

Вирішення питання про затвердження мирової угоди між стягувачем і боржником про закриття виконавчого провадження до компетенції арбітражного суду не віднесено.

Отже у разі надходження відповідної заяви арбітражний суд повинен відмовити у вирішенні такого питання з посиланням на АПК, яким не передбачено затвердження мирової угоди про закриття виконавчого провадження.

1.3. Яким чином арбітражний суд повинен викликати сторони та витребувати необхідні документи для розгляду заяви (подання прокурора), поданої згідно із статтею 121 АПК?

З яких підстав арбітражний суд може залишити таку заяву (подання прокурора) без розгляду у разі невиконання заявником вимог арбітражного суду щодо надання необхідних документів?

Норми АПК не визначають форму документа, яким викликаються сторони та витребуються необхідні для розгляду заяви матеріали, проте відповідні дії арбітражного суду мають процесуальний характер, тому про їх вчинення повинна виноситись ухвала на підставі статті 86 АПК.

У разі невиконання заявником вимог арбітражного суду останній залишає заяву без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 АПК.

1.4. Які дії повинен вчинити господарський суд у випадку, якщо під час здійснення перегляду судового акта в апеляційному або в касаційному порядку надійшла заява від сторони на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України?

У разі надходження від сторони заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд, який переглядає судовий акт в апеляційному або касаційному порядку, може розглянути таку заяву у процесі відповідного перегляду.

1.5. Якщо арбітражним судом задовольняються позовні вимоги про стягнення декількох платежів, які у подальшому зараховуються на різні рахунки, то який саме рахунок стягувача повинен зазначати у наказі арбітражний суд?

У наказі, що видається на виконання рішення арбітражного суду, як і у самому рішенні, зазначається той рахунок, який вказано стягувачем у позовній заяві.

1.6. Які процесуальні дії має вчинити арбітражний суд у разі надходження позовної заяви про визнання недійсним акта, якщо до заяви не додано його копії, а позивач просить витребувати оспорюваний акт від відповідача?

Відповідно до частини другої статті 57 АПК до заяви про визнання акта недійсним додається копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього. Невиконання вказаної вимоги тягне за собою повернення арбітражним судом позовної заяви згідно з пунктом 3 статті 63 АПК.

2. Питання, пов'язані із застосуванням деяких норм інших законодавчих актів.

2.1. Чи може надходження до банку-кредитора грошових коштів від третіх осіб за кредитними зобов'язаннями боржника вважатися належним виконанням договору кредиту?

Відповідно до статті 164 Цивільного кодексу кредитор повинен прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою, якщо з закону, договору або з суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. Виходячи з цього, у банку-кредитора відсутні правові підстави для відмови у прийнятті коштів, сплачених за боржника третьою особою, якщо у кредитному договорі відсутня вимога щодо особистого виконання зобов'язання боржником.

2.2. Чи правомірна відмова нотаріуса посвідчити договір, який містить умови, що визначають можливість і правовий механізм набуття заставодержателем права власності (повного господарського відання) на заставлене майно?

Відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду (арбітражного або третейського суду), на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Отже сторони у договорі застави можуть визначити порядок переходу права власності на предмет застави до заставодержателя у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання. Якщо нотаріус відмовив у посвідченні договору, який містить такі умови, заінтересована особа не позбавлена права оскаржити дії нотаріуса у встановленому законом порядку.

2.3. Чи правомірне включення до складу податкового кредиту суми, зазначеної у податковій накладній, виданій особою, не зареєстрованою як платник податку на додану вартість, у разі, коли покупець звернувся до податкового органу із заявою, передбаченою підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон)?

Згідно із згаданою нормою Закону підставою для включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), є подання покупцем заяви до податкового органу лише у разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця.

Право ж на складання податкових накладних відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у передбаченому Законом порядку.

Отже подання покупцем відповідної заяви у наведеному випадку не може бути підставою для включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

2.4. Якщо у ході реформування колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) шляхом його поділу утворено два і більше господарств, до якого з них може подавати позов кредитор за борговими зобов'язаннями КСП, враховуючи, що установчі документи новостворених юридичних осіб не містять положень щодо їх правонаступництва?