Згідно із статтею 36 Конституції України громадяни України мають право об'єднуватися у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише у судовому порядку (стаття 37 Конституції України).

Основні засади створення та діяльності об'єднань громадян передбачені Законом України "Про об'єднання громадян" (далі - Закон).

Вищий арбітражний суд України вважає за доцільне звернути увагу арбітражних судів на деякі основні положення Закону та практику його застосування.

1. Про порядок створення, легалізацію та діяльність об'єднань громадян.

1.1. Перелік осіб, які можуть бути засновниками об'єднань громадян, наведений у статті 11 Закону. Останній не надає права підприємствам та організаціям виступати засновниками чи співзасновниками об'єднань громадян.

1.2. Відповідно до частини першої статті 14 Закону легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування.

Легалізація всеукраїнських об'єднань громадян, діяльність яких поширюється на територію всієї України, здійснюється Міністерством юстиції України.

Легалізація місцевих об'єднань громадян здійснюється управлінням юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад - у залежності від того, на територію якої адміністративно-територіальної одиниці поширюється діяльність відповідного об'єднання громадян. Якщо ж така діяльність поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється тим із зазначених органів, на територію якого поширюється вся діяльність громадської організації.

Порядок легалізації об'єднань громадян визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року N 140 "Про затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N 280 "Про внесення змін до Положення про порядок легалізації об'єднань громадян". Наведений у пункті 3 цього Положення перелік документів, що подаються для легалізації громадського об'єднання, є вичерпним.

2. Про господарську та комерційну діяльність об'єднань громадян.

2.1. Відповідно до статті 24 Закону об'єднання громадян вправі здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність виключно шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.

Відповідні підприємства, установи і організації мають статус юридичних осіб і здійснюють свою діяльність відповідно до цілей і завдань, передбачених їх статутами (положеннями). Розмежування відповідальності об'єднання громадян та заснованого (створеного) ним підприємства, установи, організації здійснюється за правилами, передбаченими статтею 32 Цивільного кодексу України.

Політичні партії та створювані ними установи і організації не можуть бути засновниками підприємств, крім засобів масової інформації, а також займатись господарською та іншою комерційною діяльністю за винятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою та проведення суспільно-політичних заходів (фестивалів, свят тощо).

Недодержання об'єднаннями громадян встановлених законом вимог щодо господарської діяльності може бути підставою для визнання у судовому порядку недійсними установчих документів заснованих ними підприємств, установ і організацій. У таких випадках арбітражний суд на підставі статті 27 АПК України може вирішити питання про залучення об'єднання громадян до участі у справі як третьої особи.

3. Відповідальність об'єднань громадян за порушення законодавства.

3.1. Передбачені статтею 28 Закону стягнення за порушення законодавства можуть бути застосовані до об'єднання громадян арбітражним судом за поданням легалізуючого органу або прокурора чи його заступника. Процесуальною формою названого подання є позовна заява, яка повинна відповідати вимогам статті 54 АПК України.

Стягнення у вигляді письмового попередження застосовується щодо об'єднань громадян відповідним легалізуючим органом у разі вчинення об'єднанням громадян правопорушення, яке не тягне обов'язкового застосування іншого передбаченого Законом виду стягнення (стаття 29 Закону).

3.2. Оскільки Законом не визначено розмір та порядок застосування штрафу за грубе або систематичне вчинення правопорушення (стаття 30 Закону), відповідне стягнення практично не може бути застосоване арбітражним судом.