1. Чи підвідомчі адміністративним судам спори за позовами органів державної податкової служби про визнання правочину недійсним?

Згідно пунктів 1, 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, виходячи зі змісту пункту 7 частини 1 статті 3 КАС та пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державна податкова інспекція як орган державної влади, який, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції, виступає суб'єктом владних повноважень.

2. Який порядок призначення колегіального розгляду справи за клопотанням однієї зі сторін, яка бере участь у справі?

Відповідно до статті 24 КАС адміністративні справи розглядаються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи.

Питання про визначення складу колегії суддів пов'язане із забезпеченням організаційної діяльності суду. Тому можливе посилання на Закон України "Про статус суддів" в частині повноважень голови та його заступників щодо здійснення організаційного керівництва та сталої практики призначення колегіального розгляду справи здійснюється суддею, що займає адміністративну посаду, за умови, коли відповідне клопотання заявлене до відкриття провадження в адміністративній справі.

КАС визначив лише загальний порядок вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі, зокрема положення статті 133 КАС є неповним, оскільки частина друга статті 24 КАС обумовлює особливість призначення колегіального розгляду справи шляхом закріплення права на клопотання про колегіальний розгляд справи виключно за сторонами, а не за будь-яким учасником судового процесу, а також з ініціативи судді в разі особливої складності справи. Тому в разі вирішення клопотання про колегіальний розгляд справи суд постановляє ухвалу, без визначення персонального складу колегії суддів.

3. Яким чином слід визначати складність адміністративної справи?

При визначенні критеріїв особливої складності справи необхідно зауважити, що це суто оціночне поняття, тому визначення ступеня складності справи не може обмежуватися вичерпним переліком критеріїв і має визначатися судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи, наприклад: предмет спору, кількісний склад учасників судового розгляду, обсяг необхідних для вирішення справи доказів, правові підстави позову, великий суспільний інтерес до справи та ін. (частина 2 статті 24 КАС).

4. Який порядок направлення судових документів (повістки про виклик і повістки-повідомлення) особам, які беруть участь у справі?

Главою 3 статті 33 КАС врегульований порядок надсилання судових викликів і повідомлень, які згідно КАС здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями рекомендованою кореспонденцією або кур'єром.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 227 КАС розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, є підставою для обов'язкового скасування судового рішення, тому вважається необхідним надсилання повісток про виклик рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення з урахуванням статті 35 КАС.

Повістка вручається виключно під розписку або безпосередньо в суді не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання.

5. Чи підлягає стаття 102 КАС застосуванню при вирішенні питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду? Чи кореспондується зазначена норма із приписами статті 100 КАС?

Стаття 100 КАС визначає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду і є спеціальною по відношенню до статті 99 КАС, яка визначає ці строки. Із аналізу положень статті 100 КАС вбачається, що незалежно від закінчення строку звернення до суду позовні заяви приймаються до розгляду судом. Суд може відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до суду, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Стаття 102 КАС не застосовується при вирішенні питання про поновлення строків звернення до адміністративного суду.

6. Який порядок застосування частини другої статті 105 КАС щодо надання службовцем апарату адміністративного суду допомоги в оформленні позовної заяви?

Із змісту частини другої статті 105 КАС вбачається, що службовці апарату місцевого адміністративного суду можуть надавати на прохання позивача допомогу лише в оформленні позовної заяви, шляхом роз'яснення відповідності позовної заяви, зокрема, положенням статей 105, 106 КАС, а не стосовно її змісту та правового обґрунтування.

Службовець, який має право надавати таку допомогу, призначається наказом голови суду.

7. Який порядок застосування положень частини третьої статті 16 та пункту 5 частини першої статті 106 КАС стосовно забезпечення судом надання правової допомоги?

Відповідно до положень зазначених норм, які кореспондуються між собою, забезпечення надання правової допомоги має бути вирішене відповідним законом. У випадку заявлення клопотання про забезпечення надання правової допомоги, до прийняття такого закону, суд має задовольнити його лише в межах, визначених частиною другою статті 105 КАС стосовно надання допомоги в оформленні позовної заяви.

8. Чи має право головуючий суддя у справах, призначених для колегіального розгляду, одноособово здійснювати підготовче провадження у справі відповідно до статті 110 КАС ?

Із системного аналізу статей 110, 111, 123 КАС вбачається, що підготовку справи до судового розгляду одноособово здійснює суддя, який відкрив провадження у справі і призначений головуючим. Головуючий суддя вчиняє всі дії в межах підготовчого провадження, після завершення якого справа призначається до розгляду, який здійснюється колегією суддів. Підготовче провадження здійснюється колегіально у випадку, коли адміністративна справа може бути розглянута на цій стадії.

9. Який процесуальний порядок об'єднання та роз'єднання справ відповідно до статті 116 КАС ?

У розумінні статті 116 КАС питання про об'єднання та роз'єднання справ вирішується після відкриття провадження в адміністративній справі у призначеному попередньому судовому засіданні виключно за однорідними адміністративними позовами. Вимоги, що належать до різних юрисдикцій, не об'єднуються в одне провадження.

Про об'єднання чи роз'єднання справ суддею, у якого вони знаходяться, виноситься ухвала. Ухвала про об'єднання чи роз'єднання справ не оскаржується.

Пунктами 3.12, 3.13 Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 05.12.2006 N 155, встановлено порядок оформлення справ, що об'єднуються чи роз'єднуються.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд може дійти висновку про те, що у позовній заяві об'єднано вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства. В такому випадку суд відкриває провадження у справі за адміністративною позовною вимогою і на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС відмовляє у відкритті провадження стосовно вимог, які не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо такі обставини стали відомі суду на стадії розгляду адміністративної справи, то адміністративна позовна вимога підлягає подальшому розгляду, а відносно інших вимог суд закриває провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 157 КАС).