Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Станік Сюзанни Романівни - суддя-доповідач,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" від 9 квітня 2004 року N 1677-IV (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 29, ст. 376).

Заслухавши суддю-доповідача Станік С.Р. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 62 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати Закон України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром" від 9 квітня 2004 року N 1677-IV (далі - Закон) таким, що не відповідає Конституції України.

Народні депутати України вважають, що підставою для конституційного подання є невідповідність Закону статтям 13, 19, 22, 24, 42, 85, 92 Конституції України.

У конституційному поданні зазначається, що згідно з пунктами 3, 36 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів, затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності.

На думку народних депутатів України, приватизація будь-якого державного майна відбувається відповідно до законодавства за єдиним порядком, а у спеціальному законі для підприємств відповідної галузі можуть встановлюватися певні особливості щодо приватизації, пов'язані із специфікою галузі. Встановлення спеціальних приватизаційних процедур для одного підприємства є перевищенням Верховною Радою України своїх повноважень.

У клопотанні звертається увага на те, що Законом визначається особливий порядок приватизації підприємств, які входять до складу Державної акціонерної компанії "Укррудпром" (далі - ДАК "Укррудпром"). Народні депутати України зазначають, що тим самим обмежуються передбачені законодавством права працівників підприємств, що приватизуються, на придбання акцій цих підприємств та не поширюються вимоги антимонопольного законодавства на конкретно визначених суб'єктів.

Автори конституційного подання аргументують своє твердження невідповідністю Закону положенням Господарського кодексу України та іншим законодавчим актам України.

2. Третя колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 5 вересня 2005 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до Конституції України закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (частина перша статті 152) .

Як свідчить аналіз наданих матеріалів, конституційне подання не містить правового обґрунтування тверджень щодо неконституційності Закону, який оспорюється, як того вимагає Закон України "Про Конституційний Суд України". Зокрема, не обґрунтовано твердження суб'єкта права на конституційне подання про обсяги повноважень Верховної Ради України, наданих їй Конституцією України.

Конституційний Суд України висловив правову позицію стосовно повноважень Верховної Ради України у своїх рішеннях від 1 липня 1998 року N 9-рп/98 у справі щодо приватизації державного майна, від 28 вересня 2000 року N 10-рп/2000 у справі про приватизацію державного житлового фонду, від 17 жовтня 2002 року N 17-рп/2002 у справі щодо повноважності Верховної Ради України, від 10 червня 2003 року N 11-рп/2003 у справі про мораторій на примусову реалізацію майна та Висновку Конституційного Суду України від 25 березня 1999 року N 1-в/99 у справі про внесення змін до статті 98 Конституції України, зауваживши, що виключно законами України визначається правовий режим власності, в основі якого - конституційні положення, конкретизовані в законах, які можуть містити й певні особливості правового режиму тих чи інших форм власності.