З метою правильного і однакового застосування адміністративними судами законодавства при розгляді справ, пов'язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям осіб публічної служби та науковим (науково-педагогічним) працівникам президія Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне надати адміністративним судам України такі рекомендації.

1. Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за N 442/6730, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення основними завданнями органів Пенсійного фонду України, зокрема є забезпечення призначення і виплати пенсій.

З огляду на викладене, Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та фізичних осіб про призначення та виплату пенсій є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню адміністративної справи, наведеному у пункті 1 частини першої статті 3 зазначеного Кодексу.

1.1. Особам, які відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.93 N 3723-XII мають право на призначення пенсії, вона призначається та перераховується на підставі норм зазначеного Закону.

Якщо особа звільнена з державної служби до набрання чинності Законом України "Про державну службу" і не набула статусу державного службовця, правила статті 37-1 зазначеного Закону на неї не розповсюджується.

1.2. Відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників тощо).

1.3. У разі підвищення розміру заробітної плати (посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, які були встановлені і фактично отримувалися державним службовцем до виходу на пенсію та з яких відповідно до законів України справлялися страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України) працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

1.4. Оскільки матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань тощо) є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу", то вона не включається до заробітку, що враховується при перерахунку пенсії державним службовцям.

1.5. Надбавки відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

1.6. Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України "Про державну службу" державним службовцям, які у період перебування на державній службі визнані інвалідами I та II груп, незалежно від причини інвалідності, пенсія по інвалідності призначається в розмірах, передбачених частинами другою і п'ятою статті 37 Закону України "Про державну службу", а саме 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Після припинення особами державної служби за наявності стажу державної служби не менше 10 років та страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина п'ята статті 37 Закону України "Про державну службу".

1.7. У разі підвищення рівня оплати праці працюючих державних службовців судам слід враховувати, що в Законі України "Про державну службу" до 04.02.2003 (дати офіційного опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16.01.2003 N 432-IV не містилося положень про перерахунок пенсій у разі підвищення рівня оплати праці працюючих державних службовців.

З 04.02.2003 зазначений перерахунок здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

1.8. Визначення розміру заробітної плати для перерахунку пенсії здійснюється відповідно до Порядку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31.05.2000 N 865.

1.9. Премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок (абзац 4 підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31.05.2000 N 865 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 N 646.

2. Військовослужбовцям, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначаються і виплачуються після їх звільнення зі служби. Незалежно від тривалості служби військовослужбовців призначаються пенсії по інвалідності, а членам їхніх сімей - пенсії в разі втрати годувальника.

2.1. При розгляді справ, пов'язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям державних службовців та науковим (науково-педагогічним) працівникам адміністративним судам слід враховувати, що право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мають звільнені зі служби:

- особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;

- особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

- особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;

- особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони;

- громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;

- особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках (стаття 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

Згідно статей 3, 4 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на:

- партизанів і підпільників, визнаних такими законодавством України, які не займали командні посади, та членів їх сімей;

- робітників і службовців відповідних категорій, що визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали інвалідами у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на військовій службі в період Великої Вітчизняної війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз, аеродромів тощо), і членів їх сімей;

- громадян, які стали інвалідами у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах захисту народу, та членів їх сімей;

- військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей;

- працівників воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та членів їх сімей;

- осіб, які займали командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л.Свободи, незалежно від того, чи мають вони офіцерські військові (спеціальні) звання, та членів їх сімей;

- жінок, прийнятих у добровільному порядку на дійсну військову службу на посади солдатів, матросів, сержантів і старшин, та членів їх сімей.

2.2. При вирішенні спорів за позовами фізичних осіб - військовослужбовців, службовців органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії слід враховувати, що відповідно до пункту "б" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакціях Закону України від 23.11.95 та від 04.04.2006 особа, якій надається право на пенсію за вислугою строків служби, повинна відповідати встановленим наведеною нормою вимогам саме на день звільнення.

Згідно пункту "б" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04.07.2002 відсутня вимога про те, що особа, якій надається право на пенсію за вислугу років, має відповідати встановленим пунктом "б" частини першої статті 12 даного Закону вимогам саме на дату звільнення.

Таким чином, правомірність відмови у призначенні пенсії залежить від того, в якій редакції діяв пункт "б" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на час звернення особи до компетентного органу за призначенням пенсії.

2.3. Пенсія, що призначається на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залежать від статусу особи та суми грошового забезпечення за кожний рік вислуги (див. таблицю 1).