З метою дальшого зміцнення сім'ї, підвищення відповідальності батьків за виховання дітей, охорони материнства і дитинства Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік постановляє:

I. Внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів СРСР:

1. До Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб і сім'ю, затверджених Законом СРСР від 27 червня 1968 року (Відомості Верховної Ради СРСР, 1968 р., N 27, ст. 241; 1979 р., N 42, ст. 696; 1984 р., N 4, ст. 77):

1) доповнити Основи статтями 6-1 і 6-2 такого змісту:

"Стаття 6-1. Здійснення прав і виконання обов'язків, що випливають із шлюбних та сімейних відносин

Права, що випливають із шлюбних та сімейних відносин, охороняються законом за винятком тих випадків, коли ці права здійснюються в суперечності з їх призначенням.

Використання членами сім'ї своїх прав не повинне завдавати шкоди інтересам суспільства і держави, правам інших громадян.

При здійсненні прав і виконанні обов'язків громадяни повинні додержувати законів, поважати моральні принципи соціалістичного суспільства, всемірно сприяти зміцненню сім'ї.

Стаття 6-2. Захист прав, що випливають із шлюбних та сімейних відносин

Захист прав, що випливають із шлюбних та сімейних відносин, здійснюється судом, органами опіки і піклування та органами запису актів громадянського стану.

Захист прав, що випливають із шлюбних та сімейних відносин, здійснюється також товариськими судами, трудовими колективами, профспілковими та іншими громадськими організаціями у випадках та в порядку, які встановлюються законодавством Союзу РСР і союзних республік";

2) частину третю статті 12 доповнити словами "З цією ж метою суд може визнати майно, нажите кожним з подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них";

3) у частині першій статті 13 слова "протягом півтора року" замінити словами "протягом трьох років";

4) у частині третій статті 14 замість слів "Суд вживає заходів до примирення подружжя" включити слова "При розгляді справи про розірвання шлюбу суд зобов'язаний вжити заходів для примирення подружжя й оздоровлення сімейної обстановки";

5) у статті 17:

частину четверту після слів "матері дитини" доповнити словами "або особа, яка є фактично батьком дитини, у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав";

доповнити статтю частинами п'ятою і шостою такого змісту:

"Особа, записана батьком дитини за її заявою або за спільною заявою з матір'ю дитини, не має права оспорювати батьківство, якщо в момент подання заяви їй було відомо, що вона фактично не є батьком цієї дитини.

Чоловік, який дав згоду на штучне запліднення своєї дружини з допомогою донора, записується батьком народженої нею дитини і не має права оспорювати зроблений запис";

6) у статті 18:

частину другу викласти в такій редакції:

"Батьки мають право і зобов'язані виховувати своїх дітей, дбати про їхнє здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до суспільно корисної праці, ростити гідними членами соціалістичного суспільства";

доповнити статтю після частини шостої новою частиною такого змісту:

"при неналежному виконанні батьками (одним з них) обов'язків щодо виховання або при зловживанні батьківськими правами діти мають право звернутись за захистом своїх прав та інтересів в органи опіки і піклування";

частину сьому статті вважати частиною восьмою, виключивши слова "Порядок вирішення спорів між батьками в питаннях місця проживання та виховання дітей встановлюється законодавством союзних республік";

7) доповнити Основи статтею 18-1 такого змісту:

"Стаття 18-1. Порядок вирішення спорів між батьками у питаннях місця проживання і виховання дітей

Якщо батьки внаслідок розірвання шлюбу або з інших причин не проживають спільно, то від їхньої згоди залежить, при кому з них повинні проживати їхні неповнолітні діти. За відсутності згоди спір вирішується судом, виходячи з інтересів дітей і з урахуванням їхнього бажання.

Той із батьків, що проживає окремо від дітей, зобов'язаний брати участь у їх вихованні і має право спілкуватися з ними. Той з батьків, при якому проживають діти, не має права перешкоджати другому з батьків спілкуватися з дітьми і брати участь у їх вихованні.

Якщо батьки не можуть дійти згоди про участь у вихованні дітей того з батьків, що проживає окремо, то цей порядок визначається органами опіки і піклування з участю батьків, виходячи з інтересів дитини.

У тих випадках, коли батьки не підкоряються рішенню органу опіки і піклування, останній, а також кожен з батьків має право звернутися за вирішенням спору до суду.

При невиконанні рішення суду до винного з батьків застосовуються заходи, передбачені законодавством союзних республік.

При злісному невиконанні рішення суду той з батьків, що проживає окремо, виходячи з інтересів дитини, має право звернутися з позовом до суду про передачу йому дитини";

8) у статті 19:

частину першу після слів "обов'язків по вихованню дітей" доповнити словами "в тому числі при відмові без поважних причин взяти дитину з пологового будинку (відділення) та інших дитячих лікувально-профілактичних і навчально-виховних закладів";

доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:

"Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків чи одного з них ознаки злочину, він повідомляє про це прокуророві або порушує кримінальну справу";

частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою;

доповнити статтю після частини п'ятої новою частиною такого змісту:

"У виняткових випадках, при безпосередній загрозі життю або здоров'ю дитини, орган опіки і піклування має право прийняти рішення про негайне відібрання дитини у батьків чи інших осіб, на вихованні яких вона фактично перебуває. В цих випадках орган опіки і піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора і в семиденний строк після прийняття рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини";

частину шосту, сьому, восьму статті вважати відповідно частинами сьомою, восьмою, дев'ятою;

9) статтю 20 викласти в такій редакції:

"Стаття 20. Обов'язки дітей щодо батьків

Діти зобов'язані дбати про батьків і подавати їм допомогу.

Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є обов'язком їхніх повнолітніх дітей.

Повнолітніх дітей, які сплачують аліменти на батьків, може бути притягнуто до участі у додаткових витратах, викликаних винятковими обставинами (тяжка хвороба, каліцтво, оплата праці осіб, що доглядають за батьками тощо).

Дітей може бути звільнено від обов'язків по утриманню своїх батьків і стягнення затрат по догляду за ними, якщо судом буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання батьківських обов'язків";

10) частину четверту статті 24 викласти в такій редакції:

"Усиновлення може бути проведено без згоди батьків, якщо вони більше шести місяців не проживають разом з дитиною і без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги і піклування".

2. До Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, затверджених Верховною Радою СРСР 24 червня 1981 року (Відомості Верховної Ради СРСР, 1981 р., N 26, ст. 834; 1985 р., N 48, ст. 919):

1) пункт 8 частини першої статті 20 після слів "багатодітним сім'ям" доповнити словами "сім'ям, які виховують дітей-інвалідів";

2) доповнити Основи статтею 21-1 такого змісту:

"Стаття 21-1. Забезпечення жилим приміщенням сімейних дитячих будинків

При винесенні у встановленому порядку рішення про організацію сімейного дитячого будинку особам, призначеним батьками-вихователями, для спільного проживання з переданими їм на виховання дітьми надається поза чергою індивідуальний жилий будинок або багатокімнатна квартира. Розмір жилої площі встановлюється законодавством союзних республік.

Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і союзних республік для користування службовими жилими приміщеннями";

3) у статті 37:

частину третю доповнити абзацом такого змісту:

"громадяни, позбавлені батьківських прав, якщо вони проживають разом з дітьми, щодо яких їх позбавлено батьківських прав";

доповнити статтю частиною п'ятою такого змісту:

"У випадках ліквідації сімейного дитячого будинку батькиви-хователі повинні звільнити надане їм жиле приміщення (стаття 21-1), а при відмові - підлягають виселенню з наданням їм іншого благоустроєного жилого приміщення. При відстороненні батьків-вихователів від дальшого виховання дітей їх може бути виселено з жилого приміщення, яке вони займають, з наданням іншого жилого приміщення";

4) у частині першій статті 38 виключити слова "Без надання іншого жилого приміщення може бути виселено також осіб, позбавлених батьківських прав, якщо їх спільне проживання з дітьми, відносно яких вони позбавлені батьківських прав, визнано неможливим".