1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


З А К О Н
СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
( Закон не застосовується на території України згідно із Законом N 2215-IX від 21.04.2022 )
Про пресу та інші засоби масової інформації
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1990, N 26, ст.492 ) ( Вводиться в дію з 1 серпня 1990 року згідно з Постановою ВР СРСР N 1553-I від 12.06.90, ВВР, 1990, N 26, ст.493 )
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Свобода друку
Преса та інші засоби масової інформації є вільними.
Свобода слова і свобода друку, гарантовані громадянам Конституцією СРСР, означають право висловлювання думок і переконань, пошуку, вибору, одержання і поширення інформації та ідей у будь-яких формах, включаючи пресу та інші засоби масової інформації.
Цензура масової інформації не допускається.
Стаття 2. Засоби масової інформації
У цьому Законі під масовою інформацією розуміються публічно розповсюджувані друковані, аудіо- та аудіовізуальні повідомлення і матеріали.
Під засобами масової інформації розуміються газети, журнали, теле- і радіопрограми, кінодокументалістика, інші періодичні форми публічного розповсюдження масової інформації.
Засоби масової інформації репрезентуються редакціями періодичної преси, теле- і радіомовлення (інформаційними агентствами, іншими установами, які здійснюють випуск масової інформації).
Стаття 3. Мова засобів масової інформації
Засоби масової інформації провадять свою діяльність, користуючись мовами народів, які вони обслуговують або чиї інтереси представляють. Засоби масової інформації мають право розповсюджувати масову інформацію іншими мовами.
Держава забезпечує право громадян СРСР на використання рідної мови та інших мов народів СРСР при одержанні і розповсюдженні масової інформації відповідно до законодавства про мови народів СРСР.
Стаття 4. Виробничо-господарська діяльність
Редакція засобу масової інформації є юридичною особою, що діє на підставі свого статуту.
Редакція має право провадити виробничо-господарську діяльність на умовах економічної самостійності і господарського розрахунку.
Порядок надання засобам масової інформації державних дотацій визначається законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік.
Стаття 5. Неприпустимість зловживання свободою слова
Не допускається використання засобів масової інформації для розголошення відомостей, які становлять державну чи іншу таємницю, що спеціально охороняється законом, заклику до насильственого повалення або зміни існуючого державного і суспільного ладу, пропаганда війни, насильства і жорстокості, расової, національної, релігійної винятковості або нетерпимості, розповсюдження порнографії, з метою вчинення інших кримінально караних діянь.
Забороняється і переслідується відповідно до закону використання засобів масової інформації для втручання в особисте життя громадян, посягання на їхню честь і гідність.
Стаття 6. Законодавство Союзу РСР, союзних і автономних республік про пресу та інші засоби масової інформації
Законодавство про пресу та інші засоби масової інформації складається з цього Закону та інших актів законодавства СРСР, що видаються відповідно до нього, а також законів, інших актів законодавства про пресу та інші засоби масової інформації союзних і автономних республік.
РОЗДІЛ II. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Стаття 7. Право на заснування засобу масової інформації
Право на заснування засобу масової інформації належить Радам народних депутатів та іншим державним органам, політичним партіям, громадським організаціям, масовим рухам, творчим спілкам, кооперативним, релігійним, іншим об'єднанням громадян, створеним відповідно до закону, трудовим колективам, а також громадянам СРСР, які досягли вісімнадцятирічного віку.
Не допускається монополізація якого-небудь виду засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення та інших).
Стаття 8. Реєстрація засобу масової інформації
Редакція засобу масової інформації провадить свою діяльність після реєстрації відповідного засобу масової інформації.
Заяви про реєстрацію засобів масової інформації, розрахованих на загальносоюзну аудиторію, подаються засновниками в органи державного управління, які визначаються Радою Міністрів СРСР, а заяви про реєстрацію засобів масової інформації, розрахованих на республіканську або місцеву аудиторію, - у відповідні виконавчі і розпорядчі органи. Заяви про реєстрацію підлягають розглядові в місячний строк з дня надходження.
Законодавчими актами союзних і автономних республік реєстрацію засобів масової інформації, розрахованих на республіканську або місцеву аудиторію, може бути покладено на інші державні органи.
Засоби масової інформації, розраховані на зарубіжну аудиторію, реєструються в Раді Міністрів СРСР або Раді Міністрів союзної республіки.
Право приступити до випуску масової інформації зберігається протягом року з дня одержання свідоцтва. У разі пропущення цього строку свідоцтво про реєстрацію вважається таким, що втратило силу.
Стаття 9. Заява про реєстрацію засобу масової інформації
У заяві про реєстрацію засобу масової інформації повинні бути вказані:
1) засновник;
2) назва, мова (мови), місцезнаходження засобу масової інформації;
3) передбачувана аудиторія:
4) програмні цілі і завдання;
5) передбачувані періодичність випуску, максимальний обсяг засобу масової інформації та джерела фінансування.
Пред'явлення інших вимог при реєстрації засобу масової інформації забороняється.
Стаття 10. Випадки розповсюдження інформації без реєстрації
Право на публічне розповсюдження інформації без реєстрації мають органи державної влади й управління, інші державні органи для видання офіційних нормативних та інших актів, бюлетенів судової та арбітражної практики.
Підприємства, організації, навчальні та наукові заклади мають право створювати і розповсюджувати необхідні в їхній діяльності інформаційні матеріали і документацію без реєстрації. Не потребує реєстрації діяльність по виготовленню за допомогою технічних засобів друкованої, аудіо- та аудіовізуальної продукції не призначеної для публічного розповсюдження або розмножуваної на правах рукопису.
Не потрібна реєстрація засобів масової інформації при випускові друкованої продукції тиражем менше тисячі примірників.
Стаття 11. Відмова в реєстрації засобу масової інформації
Відмова в реєстрації засобу масової інформації здійснюється тільки з таких підстав:
1) якщо назва засобу масової інформації, його програмні цілі й завдання суперечать положенням частини першої статті 5 цього Закону;
2) якщо реєструючий орган раніше видав свідоцтво засобу масової інформації з тією ж назвою;
3) якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності засобу масової інформації.
Відмова в реєстрації надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови, передбачених цим Законом.
Стаття 12. Реєстраційний збір
За видачу свідоцтва про реєстрацію засобу масової інформації справляється реєстраційний збір у порядку та розмірах, встановлених законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік.
Стаття 13. Припинення випуску або видання засобу масової інформації
Припинення випуску або видання засобу масової інформації можливе за рішенням засновника або органу, який зареєстрував засіб масової інформації, або суду.
Орган, який зареєстрував засіб масової інформації, або суд припиняє його випуск чи видання у разі повторного протягом року порушення вимог частини першої статті 5 цього Закону.
Якщо засіб масової інформації не випускається або не видається більше року, для його поновлення потрібне нове свідоцтво про реєстрацію.
У разі рішення засновника про припинення випуску або видання засобу масової інформації трудовий колектив його редакції або редактор (головний редактор) має переважне право на заснування засобу масової інформації з тією ж назвою.
Стаття 14. Порядок оскарження відмови в реєстрації засобу масової інформації, а також рішення про припинення його діяльності
Відмова в реєстрації засобу масової інформації або порушення державним органом встановленого для реєстрації місячного строку, а також рішення про припинення діяльності засобу масової інформації можуть бути оскаржені засновником або редакцією в суд і розглядаються судом, включаючи майнові спори, в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.
Визнання відмови в реєстрації засобу масової інформації або рішення про припинення його діяльності такими, що суперечать законові, тягне за собою скасування оскаржуваних рішень. Скасування рішення про припинення діяльності засобу масової інформації тягне за собою відшкодування збитків, що їх мали засновник, редакція і видавець, включаючи неодержані доходи.
Стаття 15. Засновник, редактор, редакція і видавець засобу масової інформації
Засновник затверджує програму (основні принципи) діяльності засобу масової інформації. Редакція або інша установа, яка здійснює випуск масової інформації, реалізовує програму на основі професійної самостійності.
Редактор (головний редактор) призначається і звільняється засновником засобу масової інформації або обирається і звільняється в порядку, передбаченому редакційним статутом. Редактор (головний редактор) керує роботою редакційної колегії і редакції засобу масової інформації, представляє його у відносинах із засновником, видавцем, авторами, державними органами, громадськими організаціями, іншими об'єднаннями громадян та громадянами, а також у суді.
Редактор (головний редактор) несе відповідальність за виконання вимог, що пред'являються до діяльності засобу масової інформації на основі цього Закону та інших актів законодавства.
Редакційна колегія утворюється в порядку, передбаченому редакційним статутом. Головою редакційної колегії є редактор (головний редактор).
Видавцем засобу масової інформації можуть виступати його засновник, а так само видавництво чи інша юридична особа, які здійснюють матеріально-технічне забезпечення виробництва (тиражування, випуск) масової інформації.
Стаття 16. Редакційний статут засобу масової інформації
Редакційний статут засобу масової інформації приймається на загальних зборах журналістського колективу редакції більшістю голосів при наявності не менше двох третин її складу і затверджується засновником.
Редакційний статут регулює відносини засновника, редактора (головного редактора) і редакції, повноваження журналістського колективу. До статуту включаються положення про порядок розподілу і використання доходу, одержуваного від діяльності засобу масової інформації, інші положення.
Редакційний статут не повинен суперечити законодавству.
Стаття 17. Виробничі, майнові і фінансові відносини засновника, редакції і видавця засобу масової інформації
Виробничі, майнові і фінансові відносини засновника, редакції і видавця засобу масової інформації будуються на основі чинного законодавства і договору.
Договором визначаються:
кошти на утримання редакції;
частини доходу (прибутку) від діяльності засобу масової інформації, що надходять у розпорядження редакції, засновника і видавця:
зобов'язання засновника і видавця щодо забезпечення належних виробничих та соціально-побутових умов життя і праці співробітників редакції;
інші положення.
Стаття 18. Вихідні дані
Кожний випуск періодичного друкованого видання повинен містити такі відомості:
1) назва видання;
2) засновник;
3) прізвище й ініціали редактора (головного редактора);
4) порядковий номер випуску і дата його виходу у світ для періодичних видань, а для газет - також і час підписання до друку;
5) індекс для періодичних видань, розповсюджуваних через підприємства зв'язку;
6) тираж;
7) ціна (при комерційному розповсюдженні видання);
8) адреса редакції, видавця, друкарні.
При кожному виході в ефір, а при безперервному мовленні - не рідше чотирьох разів на добу редакція теле-, радіомовлення зобов'язана оголошувати назву редакції теле-, радіомовлення.
Стаття 19. Контрольні та обов'язкові примірники
Безплатні контрольні примірники періодичних друкованих видань відразу після надрукування надсилаються у Всесоюзну книжкову палату, в Державну бібліотеку СРСР імені В.І. Леніна, Державну публічну бібліотеку імені М.Є. Салтикова-Щедріна, засновникові, в орган, який видав свідоцтво про реєстрацію даного друкованого видання.
Контрольні та обов'язкові примірники творів друку надсилаються також в інші установи та організації у порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР і Радами Міністрів союзних, автономних республік.

................
Перейти до повного тексту