Схвалити Концепцію реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону (додається).

Міністерству охорони навколишнього природного середовища разом з МОЗ, МОН, Мін'юстом, Мінтрансом, Мінагрополітики, Мінпромполітики, Мінпаливенерго, Національною академією наук, Держспоживстандартом розробити і затвердити у тримісячний строк заходи щодо реалізації зазначеної Концепції.

Сучасний стан забруднення атмосферного повітря викидами сполук сірки та азоту, летких органічних сполук і твердих частинок, а також вторинними забруднювачами, зокрема такими, як озон і продукти реакції аміаку (далі - забруднюючі речовини), негативно впливає на здоров'я населення, в цілому на екосистеми і розвиток сільськогосподарських культур, призводить до несприятливих екологічних наслідків, знищення рослинного покриву, пам'яток історії та культури, знеліснення, підвищення кислотності води тощо.

Викиди, хімічні реакції в атмосфері та опади, що містять сполуки сірки і азоту, зумовлюють підкислення в наземних та водних екосистемах. Унаслідок застосування азотних добрив, які переносяться в атмосферному повітрі, порушується структура та функціонування екосистем, прискорюється заростання водних об'єктів водоростями, виникає таке явище, як евтрофікація.

У нижніх шарах атмосфери унаслідок реакцій летких органічних сполук та оксидів азоту утворюється приземний озон, який є потужним фотохімічним окислювачем. Збільшення його вмісту у повітрі негативно впливає на здоров'я людей, тваринний і рослинний світ, зокрема на сільськогосподарські культури.

У великих містах та промислово розвинутих регіонах серйозною проблемою для здоров'я, пов'язаною із забрудненням атмосферного повітря, є негативний вплив твердих частинок. Висока їх концентрація може викликати загострення симптомів у хворих на астму, скорочення об'єму легень та підвищення рівня смертності.

Діюча система регулювання не передбачає встановлення жорстких нормативів на викиди забруднюючих речовин, ефективних економічних інструментів впливу на підприємства з метою скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Так, на підприємствах паливно-енергетичного комплексу використовується морально та фізично застаріле технологічне та очисне обладнання, а вугілля має найгірші показники щодо вмісту сірки, зольності, калорійності, що призводить до надмірних викидів сполук сірки і твердих частинок.

Повільно впроваджуються системи управління транспортними потоками з метою зменшення загальної кількості викидів. Використовується пальне, яке не відповідає екологічним вимогам європейських стандартів.

Не впроваджуються ефективні заходи для скорочення викидів аміаку у сільському господарстві.

Не дістають широкого застосування засоби, спрямовані на підвищення енергоефективності, енергозбереження і використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.Конвенцією про транскордонне забруднення атмосферного повітря на великі відстані 1979 року та протоколами до неї встановлено загальнообов'язкові правила щодо максимальних показників викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Україна як сторона Конвенції повинна забезпечити їх дотримання в повному обсязі.

Такий стан справ зумовлює необхідність прийняття Концепції та розроблення комплексу заходів із скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону.

Основними джерелами підкислення та евтрофікації є підприємства паливно-енергетичного комплексу, обробної та добувної промисловості, транспорт, сільське господарство.

На частку підприємств паливно-енергетичного комплексу в загальному обсязі викидів стаціонарних джерел у цілому по Україні припадає близько 30 відсотків, у тому числі твердих речовин - 50, оксидів сірки - 68, оксидів азоту - 50 відсотків. За останні роки на підприємствах цієї галузі спостерігалося зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин переважно за рахунок скорочення обсягів виробництва енергії.

Пилоочисне обладнання на електростанціях було спроектоване ще в 60 - 70-і роки і не відповідає сучасним екологічним вимогам. Запиленість унаслідок викидів димових газів в атмосферному повітрі перевищує європейські нормативи у 20-30 разів. Концентрація пилу на окремих електростанціях досягає 2500 міліграмів на 1 куб. метр, тоді як норма становить 100 міліграмів на 1 куб. метр. Концентрація оксиду сірки досягає 4000 (норма - 400), оксиду азоту - 2500 (норма - 650 міліграмів на 1 куб. метр). Очищення димових газів від оксидів сірки та азоту не передбачено на жодній електростанції країни. Роботи з упровадження сучасного газоочисного устаткування практично не ведуться через відсутність коштів.