Враховуючи виключне значення Декларації "Парламентське бачення міжнародного співробітництва на зорі третього тисячоліття", прийнятої Конференцією Головуючих осіб національних парламентів у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку 1 вересня 2000 року;

особливу актуальність для розвитку демократії в Україні висновків цього історичного документа щодо місця і ролі парламентів як державних органів, які втілюють суверенітет народу і дозволяють йому брати участь у політичному процесі, в тому числі на законних засадах робити свій внесок і у формування державної політики на міжнародній арені;

потребу надати нового парламентського виміру міжнародному співробітництву, особливо у вирішенні надзвичайно складних проблем, породжених світовою глобалізацією, перевагами якої поки що більше "користуються розвинуті країни, ніж країни, що розвиваються";

необхідність скорішого досягнення сталого економічного та соціального розвитку, "знищення бідності та скорочення безробіття", поєднання зусиль "у збереженні та використанні довкілля як суттєвої передумови сталого розвитку";

виходячи із заключного положення Декларації, в якому висловлено прямий заклик до національних парламентів "зробити все можливе для того, щоб гарантувати практичне та ефективне здійснення заходів у відповідності з цим документом",