1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про ратифікацію Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаного у Москві 31 липня 1991 року, і Протоколу до нього, підписаного у Лісабоні від імені України 23 травня 1992 року
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 49, ст.464 )
Верховна Рада України
постановляє:
Ратифікувати від імені України - однієї з правонаступниць колишнього СРСР - Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученими Штатами Америки про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (що надалі іменується Договором), підписаний у Москві 31 липня 1991 року, який включає такі документи - складові частини Договору:
Меморандум про встановлення вихідних даних у зв'язку з Договором;
Протокол про процедури, що регламентують переобладнання або ліквідацію засобів, які підпадають під дію Договору;
Протокол про інспекції та діяльність з безперервного спостереження у зв'язку з Договором;
Протокол про повідомлення у зв'язку з Договором;
Протокол про вагу, що закидається МБР і БРПЧ, у зв'язку з Договором;
Протокол про телеметричну інформацію у зв'язку з Договором;
Протокол про Спільну комісію по виконанню і інспекціях у зв'язку з Договором;
Додаток "Узгоджені заяви";
Додаток "Терміни та їх визначення";
Протокол до Договору, підписаний у Лісабоні від імені України 23 травня 1992 року (крім статті V),
з наступними застереженнями щодо Договору та документів - складових його частин:
1. Згідно з "Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів", Законом України від 10 вересня 1991 року "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", а також "Основними напрямами зовнішньої політики України" все майно розташованих на території України стратегічних і тактичних ядерних сил, включаючи їх ядерні боєзаряди, є державною власністю України.
2. Україна не вважає для себе обов'язковою статтю V Лісабонського протоколу.
3. Україна, ставши власником ядерної зброї, успадкованої нею від колишнього СРСР, здійснює адміністративне управління стратегічними ядерними силами на своїй території.
4. Народ України, зазнавши згубних наслідків Чорнобильської ядерної катастрофи, усвідомлює свою високу відповідальність перед народами світу за те, щоб ядерна війна не почалася з української землі. Тому Україна вживає відповідних заходів для недопущення використання ядерної зброї, розташованої на її території.
5. Україна як держава - власник ядерної зброї йтиме до без'ядерного статусу і позбуватиметься поетапно розташованої на її території ядерної зброї за умови одержання нею надійних гарантій своєї національної безпеки, в яких ядерні держави візьмуть на себе зобов'язання ніколи не застосовувати ядерної зброї проти України, не використовувати проти неї звичайні збройні сили і не вдаватися до погрози силою, поважати територіальну цілісність і недоторканність кордонів України, утримуватися від економічного тиску з метою вирішення будь-яких спірних питань.
6. Скорочення з наступним знищенням стратегічної наступальної ядерної зброї, розташованої на території України, буде здійснюватись відповідно до Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь від 31 липня 1991 року та статті 11 Лісабонського протоколу з розрахунку, що знищенню підлягають 36 відсотків носіїв і 42 відсотки боєзарядів. Це не виключає можливості знищення додаткових носіїв та боєзарядів за процедурами, які можуть бути визначені Україною.

................
Перейти до повного тексту