Президія Верховної Ради Української РСР відзначає, що підготовка до виборів депутатів місцевих Рад республіки проходить у відповідності з положеннями Конституції УРСР і нового Закону про вибори депутатів місцевих Рад народних депутатів, на демократичній основі, за активною участю населення, під впливом Звернення ЦК КПРС до радянського народу, рішень другого З'їзду народних депутатів СРСР.

Утворено 10,9 тис. обласних, районних, міських, селищних, сільських та 5,5 тис. окружних виборчих комісій, до яких на альтернативній основі обрано 172 тис. чоловік. До місцевих Рад передбачається обрати близько 308 тис. депутатів, що на 220 тис. (41,7 проц.) менше, ніж є у нинішньому скликанні.

На зборах і конференціях трудових колективів, громадських організацій, колективів навчальних закладів, виборців за місцем проживання, військовослужбовців по військових частинах висунуто 293,8 тис. кандидатів у депутати, в тому числі до обласних Рад - в 2,2 раза, до районних і міських - в 1,2 раза більше порівняно з загальною кількістю депутатських мандатів.

Разом з тим передвиборні заходи в окремих областях здійснюються без урахування досвіду виборів народних депутатів СРСР, можливостей, наданих Конституцією УРСР і новим Законом про вибори щодо розвитку демократичних засад, гласності у проведенні виборчої кампанії. У Волинській, Львівській та деяких інших областях на перших етапах підготовки до виборів мали місце недоліки при формуванні виборчих комісій. З боку Рад їм ще мало подається допомоги у здійсненні контролю за дотриманням виборчого законодавства. У проведенні передвиборних заходів не скрізь належно координуються дії радянських органів, виборчих комісій, громадських організацій.

В результаті пасивності виконкомів окремих Рад, виборчих комісій у виконанні покладених на них обов'язків ще є істотні прорахунки і упущення на такому важливому етапі виборчої кампанії, як висування кандидатів у депутати. В багатьох областях трудові колективи, громадські організації мало дбають про висунення кандидатами в депутати представників усіх категорій трудящих, особливо рядових виробничників. Серед кандидатів у депутати обласних Рад робітники становлять на даний час лише 14,7, колгоспники - 12,4 проц., жінок - менше п'ятої частини, тільки один з десяти - представник молоді. У Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській областях на передвиборних зборах не завжди додержується принцип альтернативності, при висуванні кандидатів у депутати часто обговорюється лише по одній кандидатурі. Рідко проводяться збори за місцем проживання виборців.

У ряді міст і районів, передусім Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей, місцеві Ради, громадські організації мало що роблять для встановлення контактів з неформальними об'єднаннями, консолідації всіх конструктивних сил, не дають належну відсіч екстремістам і демагогам.

Не всі радянські і господарські органи пройнялись розумінням особливої відповідальності за стан вирішення в період виборчої кампанії злободенних питань місцевого життя. В республіці повільно здійснюються заходи, спрямовані на розширення виробництва товарів народного споживання і послуг, реалізацію житлової програми, соціальне оновлення населених пунктів. З початку року темпи зростання заробітної плати в 2,5 раза перевищили темпи зростання продуктивності праці, кожне восьме підприємство не справилось з планами виробництва товарів для населення. Третина областей знизила обсяги державних закупок м'яса, більше половини - молока. На будівництві житла, загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів, лікарень, поліклінік не освоюються значні обсяги капіталовкладень.

Усе це негативно позначається на ефективності передвиборної кампанії.