З метою приведення у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР та Указами Президії Верховної Ради СРСР від 13 серпня 1981 року "Про внесення змін і доповнень до Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік", від 26 липня 1982 року "Про дальше вдосконалення кримінального і виправно-трудового законодавства" і від 15 жовтня 1982 року "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів СРСР" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1981 р., N 33, ст. 967; 1982 р., N 30, ст. 572; N 42, ст. 793), а також дальшого вдосконалення виправно-трудового законодавства Української РСР Президія Верховної Ради Української РСР

Внести до Виправно-трудового кодексу Української РСР такі зміни і доповнення:

1. Частину першу статті 11 викласти в такій редакції:

"Нагляд за точним додержанням законів при виконанні вироків до позбавлення волі, заслання, вислання і виправних робіт без позбавлення волі здійснюється Генеральним прокурором СРСР і підлеглими йому Прокурором Української РСР і нижчестоящими прокурорами відповідно до Закону СРСР "Про прокуратуру СРСР". Здійснюючи від імені держави найвищий нагляд за виконанням законів, прокурор зобов'язаний вживати заходів до виявлення і своєчасного усунення будь-яких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили, до відновлення порушених прав і притягнення винних до встановленої законом відповідальності".

2. У статті 21:

а) у частині другій слово "іноземці" замінити словами "іноземні громадяни";

б) у частині п'ятій слова "Прокуратурою СРСР" замінити словами "Прокуратурою Союзу РСР".

3. Статтю 24 викласти в такій редакції:

"Стаття 24. Залишення в слідчому ізоляторі чи в тюрмі засуджених до позбавлення волі для роботи по господарському обслуговуванню

У виняткових випадках осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини, що не є тяжкими, і вперше засуджених до позбавлення волі на строк не більше трьох років за тяжкі злочини, яким відбування покарання призначено у виправно-трудових колоніях загального режиму, може бути за їх згодою залишено в слідчому ізоляторі чи в тюрмі для роботи по господарському обслуговуванню.

Залишення засуджених для виконання роботи по господарському обслуговуванню провадиться наказом начальника слідчого ізолятора чи тюрми при наявності письмової згоди засуджених".

4. Статтю 44 викласти в такій редакції:

"Стаття 44. Пропозиції, заяви і скарги осіб, засуджених до позбавлення волі

Засуджені мають право звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку.

Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.

Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розписку".

5. Частину першу статті 53 після слів "в порядку, встановленому" доповнити словами "законодавством Союзу РСР і".

6. Частину першу статті 59 викласти в такій редакції:

"У виправно-трудових установах здійснюється загальна обов'язкова середня освіта засуджених з числа молоді і обов'язкове загальноосвітнє восьмирічне навчання засуджених, які не досягли сорокарічного віку".

7. Статтю 60 після слів "восьми класів" доповнити словами "і відповідно до частини першої статті 59 цього Кодексу не підлягають обов'язковому загальноосвітньому навчанню".

8. У статті 71:

а) частину першу після слів "можуть застосовувати також" доповнити словами "заступник начальника виправно-трудової установи"; слова "частиною дев'ятою" замінити словами "частинами дев'ятою і десятою";

б) доповнити статтю після частини восьмої новою частиною такого змісту:

"Заступник начальника виправно-трудової установи користується таким же, як і начальник цієї установи, правом застосовувати заходи заохочення і стягнення, за винятком переведення засуджених у приміщення камерного типу та одиночні камери, а також поміщення в штрафний або дисциплінарний ізолятор і карцер".

У зв'язку з цим частину дев'яту вважати частиною десятою.

9. У статті 80:

а) у частині першій слово "іноземців" замінити словами "іноземних громадян";

б) у частині третій слова "у прикордонних і курортних місцевостях, а також в інших населених пунктах" замінити словами "в курортних місцевостях і прикордонній зоні, а також у населених пунктах".

10. У статті 82-2:

а) абзац другий частини першої після слів "в спеціально призначених для них гуртожитках" доповнити словами "перебування засудженого у вільний від роботи час поза гуртожитком допускається тільки з дозволу органу внутрішніх справ, який здійснює нагляд"; виключити з цього абзаца слова "при добрій поведінці, сумлінному ставленні до праці і наявності сім'ї їм за постановою начальника органу внутрішніх справ може бути дозволено проживання із своїми сім'ями на орендованій ними житловій площі";

б) у частині другій виключити слово "відпустку".

11. У статті 82-3:

а) частину другу викласти в такій редакції:

"До засудженого може бути також застосовано заходи стягнення, передбачені частинами четвертою і п'ятою статті 82-4 цього Кодексу";

б) доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:

"Засуджений, який ухиляється від роботи або систематично чи злісно порушує трудову дисципліну, громадський порядок або встановлені для нього правила проживання, може бути затриманий органом внутрішніх справ з санкції прокурора на строк не більш як на 10 діб з метою припинення ухилення від виконання вироку і передачі матеріалів до суду для вирішення питання про направлення його в місця позбавлення волі відповідно до вироку".

У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою.

12. Доповнити Кодекс після статті 82-3 новою статтею такого змісту:

"Стаття 82-4. Заходи заохочення і стягнення,

що застосовуються до осіб, умовно засуджених і умовно звільнених

За добру поведінку і чесне ставлення до праці до осіб, умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці і умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, органами внутрішніх справ можуть застосовуватись такі заходи заохочення:

оголошення подяки;

дострокове зняття раніше накладеного стягнення;

виїзд у відпустку за межі адміністративного району за рішенням, прийнятим спільно з адміністрацією підприємства.

При добрій поведінці, сумлінному ставленні до праці і наявності сім'ї умовно засудженим і умовно звільненим за постановою начальника органу внутрішніх справ може бути дозволено проживання із своїми сім'ями на орендованій ними жилій площі.

Умовно засуджених і умовно звільнених, які довели своє виправлення зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці, може бути у встановленому законом порядку представлено до умовно-дострокового звільнення або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.