iplex360.Демо.Законодавство України

------------------------------------------------------------------

N п/п | назва розділу/підрозділу

------------------------------------------------------------------

Загальна частина

ЧАСТИНА ПЕРША

1 Головне

2 Національна економіка

3 Зовнішньоекономічне середовище

ЧАСТИНА ДРУГА

4 Внутрішні припущення

4.1. Економічна політика та цільові параметри розвитку

економіки

4.2. Удосконалення нормативно-правової бази

5 Зовнішні припущення

5.1 Прогноз розвитку країн світу

5.2 Прогноз розвитку зовнішніх ринків традиційних

товарів українського експорту

5.3 Аспекти розвитку України

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

6 Основні фактори економічного зростання

6.1. Трудові ресурси

6.1.1 Демографічна ситуація

6.1.2 Зайнятість населення

6.2. Основний капітал

6.3 Науково-технічний прогрес

7 ВВП, тенденції, структурні пропорції

7.1. Використання ВВП

7.2. Виробництво ВВП

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

8 Рівень життя населення

8.1. Доходи населення, заробітна плата, соціальні

стандарти

8.2. Охорона здоров'я

8.3. Освіта

8.4 Культура

9 Навколишнє середовище

10 Розвиток регіонів

11 Ризики прогнозу

12 Альтернативний сценарій

Додатки

1. ГОЛОВНЕ

Національна У розвитку національної економіки

економіка простежується два періоди: тривалої руйнівної

кризи (з 1991 по 1999 роки), стабілізації й

початку економічного піднесення (2000-2001 роки).

У 2002 році українська економіка вступила до

нового періоду розвитку, пов'язаного із

скороченням дії екстенсивних чинників і

орієнтацією на інтенсифікацію виробництва та

підвищення продуктивності праці. У найближчій

перспективі очікується, що підвищення рівня

конкурентності економіки за рахунок включення

інноваційних чинників розвитку та модернізації

виробництва дозволить підвищити конкурентність

української продукції на зовнішньому та

внутрішньому ринках і закріпити тенденцію

економічного зростання у довгостроковій

перспективі.

Зовнішньо- Світова економіка протягом 90-х років

економічне розвивалась хоча і не стабільно, але досить

середовище динамічно. За період з 1990 по 1999 роки

(аналіз) загальносвітовий обсяг ВВП приростав на 3 відсотки

в середньому за рік. Але наприкінці 2000 року

з'явились ознаки призупинення темпів економічного

зростання і вже у 2001 році світова економіка

увійшла у стадію рецесії: зростання ВВП склало

всього 2,5 відсотка проти 4,5 у 2000 році.

Прогноз Враховуючи таку динаміку розвитку, під час

розвитку країн розробки прогнозу в розрахунки покладено досить

світу обережні оцінки розвитку світової економіки на

найближчу перспективу: у 2002 році світовий ВВП

зросте на 2,8 відсотка (за даними МВФ). Перебудова

системи світової торгівлі, в тому числі скорочення

торговельних бар'єрів, може призвести до

підвищення темпів економічного росту в

середньостроковій перспективі до 4 відсотків в

середньому щороку.

Припущення Крім прогнозних оцінок розвитку світової

економіки у розрахунок покладені припущення, що

стосуються розвитку внутрішнього середовища

країни. Основними напрямами економічної політики

України в 2002-2006 роках будуть структурна

перебудова економіки, захист прав власності та

розвиток конкурентного середовища, покращення

корпоративного управління, активізація

інвестиційної та інноваційної діяльності, розвиток

фінансових ринків, упорядкування податкової та

бюджетної системи, підвищення ролі Уряду у сфері

соціального захисту та зайнятості населення,

управління державним сектором, зменшення масштабів

неформальної економіки, інтеграція України до ЄС.

Запровадження відповідних законодавчих актів

у прогнозному періоді створить правову основу для

досягнення стратегічних цілей діяльності Уряду: в

середньому протягом 2002-2006 років зростання ВВП

більш ніж на 6 відсотків, обсягів промислового

виробництва - на 6 відсотків, реального приросту

валового нагромадження основного капіталу - на 9,8

відсотка, реальної заробітної плати - на 12,5

відсотка, збереження цінової стабільності - темп

інфляції у 2006 році складе 4,3 відсотка (грудень

до грудня).

Прогноз основних макроекономічних показників

Трудові На розвитку демографічної ситуації в

ресурси: 2002-2006 роках буде відбиватися продовження

1) демо- депопуляції та збільшення питомої ваги осіб

графічна старшого і похилого віку при зменшенні частки

ситуація дітей. Очікується, що станом на 1 січня 2007 року

населення України за прогнозований період

зменшиться на 1,8 млн. осіб або на 3,6 відсотка. У

середньому кількість населення буде скорочуватися

на 354 тис. осіб за рік.

2) зайнятість Трудовий потенціал України на прогнозний

населення період буде на достатньому рівні забезпечувати

сталий економічний розвиток. У 2006 році

чисельність працівників у віці 15-70 років,

зайнятих економічною діяльністю, порівняно з 2001

роком зросте приблизно на 1,8 млн. осіб.

Чисельність безробітних, визначена за методологією

МОП, зменшиться за цей період більш ніж на 500

тис. осіб, одночасно чисельність зареєстрованих

безробітних щороку буде збільшуватись більш ніж на

80 тис. осіб.

Основний За рахунок збереження тенденції зростання

капітал валового нагромадження основного капіталу

очікується поліпшення коефіцієнту інтенсивності

оновлення основних фондів (зменшиться з 0,43 у

2002 році до 0,25 у 2006 році) та зростання

фондовіддачі з 0,25 у 2002 році до 0,28 у 2006

році.

Науково- Економічне зростання в країні в 2002-2006

технічний роках відбуватиметься, у першу чергу, за рахунок

прогрес активної науково-технологічної та інноваційної

політики.

З метою закріплення позитивних досягнень в

економіці та створення передумов для прогресивних

економічних перетворень будуть створені сприятливі

умови для розвитку наукового потенціалу країни,

здійснена переорієнтація економіки на інноваційну

модель, в якій наукова сфера стане ключовою

ланкою, зорієнтованою на продукування новітніх

конкурентоспроможних знань, завершення

високотехнологічних розробок, придатних для

безпосереднього впровадження в економічну

практику.

Прогнозується істотне підвищення обсягів

фінансового забезпечення науково-технологічної

сфери шляхом як збільшення бюджетних видатків (не

менш як 1,7 відсотка ВВП), так і залучення

позабюджетних асигнувань.

Будуть поліпшені умови для творчої праці

дослідників та розробників наукоємних технологій,

що неможливо забезпечити без переходу від

нинішнього, в цілому витратного, фінансування

НДДКР в Україні до економічно обгрунтованого.

Істотна державна підтримка надаватиметься

розвитку фундаментальної науки, що є основою

створення власних високих технологій і важливим

чинником оновлення наукового потенціалу. При цьому

підтримка фундаментальних досліджень буде

здійснюватись, перш за все, для формування таких

нових знань, що будуть придатними для комерційного

використання в стратегічній перспективі і в

некомерційних дослідженнях загальнодержавного

значення.

Актуальними будуть заходи, спрямовані на

здійснення організаційно-функціональної та

матеріально-технічної перебудови вітчизняної

наукової системи з метою забезпечення проведення

наукових досліджень на сучасному рівні, суттєвого

зростання її інноваційного та комерційного

потенціалу, органічного включення у продуктивну

економічну діяльність.

ВВП: У 2002-2006 роках важливим фактором

1) викорис- економічного зростання буде розширення сукупного

тання внутрішнього попиту. Його реальний середньорічний

приріст становитиме близько 7 відсотків порівняно

з середньорічним падінням на 2,9 відсотка протягом

п'яти попередніх років, починаючи з 1996 (у 2001

році за попереднім звітом зріс на 9,6 відсотка).

Задоволення зростаючого внутрішнього попиту,

зокрема на інвестиційні товари, призведе до

перевищення середньорічного темпу росту імпорту

(5,2 відсотка) над темпом росту експорту (4,7

відсотка). У 1997-2000 роках спостерігалась

протилежна ситуація: середньорічне зростання

імпорту складало 1,2 відсотка, експорту - 3,8

відсотка (методологія Національних рахунків).

2) виробництво Протягом 2002-2006 років промисловість

відіграватиме провідну роль у виробництві валової

доданої вартості (далі - ВДВ). Її внесок у

загальний приріст ВДВ збільшуватиметься з 1,9

відсотка в 2002 році до 2,5 відсотка в 2006 році.

Внесок у ВДВ інших видів економічної діяльності

зміниться: у сільському господарстві, мисливстві

та лісовому господарстві з 1,2 відсотка в 2002

році до 1,3 відсотка в 2006 році, в будівництві з

0,0 відсотка в 2002 році до 0,3 відсотка в 2006

році, у транспорті з 0,2 до 0,7 відсотка, в

оптовій, роздрібній торгівлі, торгівлі

транспортними засобами, послуги з ремонту з 1,3 до

1,1 відсотка, в інших видах економічної діяльності

з 0,2 до 1,1 відсотка.

Доходи насе- Прогнозується поступове підвищення рівня

лення, життя населення на засадах нової соціальної

заробітна політики. Зростатимуть реальні наявні доходи

плата населення з темпом не нижче за темп росту ВВП.

У 2006 році буде досягнуто оптимальних пропорцій

між мінімальною та максимальною заробітною платою

та пенсією - 5-6 разів.

Охорона Бюджетні видатки на охорону здоров'я будуть

здоров'я збільшуватися відповідно до темпів зростання ВВП.

У 2002-2006 роках їх обсяг залишиться на рівні

3 відсотків ВВП. Збільшиться очікувана тривалість

життя з 67,9 до 68,3 року.

Освіта Частка бюджетних видатків на освіту

залишиться на рівні 4,5 відсотка ВВП.

Навколишнє Головною метою екологічної політики держави у

середовище 2002-2006 роках буде досягнення екологічної

рівноваги шляхом поетапного поліпшення стану

довкілля в регіонах з кризовою екологічною

ситуацією та збереження стабільності в регіонах із

саморегулюючим станом біосфери.

Розвиток Ключовим напрямом розвитку регіонів стане

регіонів активізація ресурсного потенціалу. У 2002-2006

роках, як і в попередні роки, вагому частку

валової доданої вартості (48,9 відсотка)

забезпечать регіони із значним промисловим

потенціалом. В усіх регіонах прогнозується

зростання обсягів промислового виробництва, проте

середньорічні темпи приросту в 12 з 27 регіонів

матимуть тенденцію до зниження.

Ризики У Прогнозі на 2002-2006 роки серед основних є

прогнозу ризики невиконання завдань структурної,

інвестиційної, зовнішньоекономічної, фіскальної

політик, валютний, інфляційний ризики та ризик

політичної нестабільності.

Альтернатив- За умов справдження цих ризиків

ний сценарій (альтернативний прогноз на 2002-2006 роки)

очікується середнє зростання реального ВВП щороку

на 4,4 відсотка, кінцевих споживчих витрат - на 5

відсотків, інвестицій - на 3,5 відсотка, середнє

зменшення чисельності наявного населення щороку на

0,7 відсотка, скорочення чисельності працівників у

віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю

на 0,5 відсотка, зростання рівня зареєстрованого

безробіття на кінець року на 15,5 відсотка,

зростання рівня безробіття за методологією МОП на

1,6 відсотка.

2. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

На початку Розвиток національної економіки можна

90-х років розділити на два періоди: перший - період

Україна руйнівної трансформаційної кризи, коли з 1990

вступила у року по 1999 рік реальне падіння ВВП становило

період 59,2 відсотка; другий - стабілізації та початку

затяжної економічного піднесення, протягом якого реальний

руйнівної ВВП зріс на 15,5 відсотка.

кризи

Індекс реального ВВП (1990=100)

(Графічне зображення не наводиться)

На першому етапі відбувалося становлення

державності та головних атрибутів ринкової

економіки в Україні, зорієнтоване на впровадження

ринкових механізмів, мотивацію підприємництва до

продуктивної праці, піднесення національного

виробництва та експортної діяльності. Але в

реальній дійсності за відсутності необхідних

кадрів, традицій підприємницької діяльності, при

значних структурних диспропорціях, успадкованих з

часів централізовано-планової радянської

економіки, порушенні усталених виробничих та

торговельних зв'язків з країнами колишнього СРСР

це призвело до розгортання кризових явищ.

На ринку праці відбувалося скорочення

чисельності зайнятих в усіх сферах економічної

діяльності. До 2001 року зростала кількість

офіційно зареєстрованих безробітних. Це було

пов'язано з формуванням у перехідному періоді

значної невідповідності попиту та пропозиції на

робочу силу як за кількісними показниками, так і

за якісними, тобто за професійною структурою.

Однією з найбільш несприятливих тенденцій

системної кризи економіки перехідного періоду став

спад інвестиційної та інноваційної діяльності. За

період економічної кризи обсяг валового

нагромадження основного капіталу щороку

зменшувався в середньому на 26,4 відсотка, а

науково-технічний потенціал скоротився в 2,5-3

рази. Основною причиною такого падіння були

відсутність достатніх обсягів коштів та

відсутність ефективного власника на більшості

підприємств. Як наслідок, суттєво скоротилися

ефективність відтворення та інтенсивність

оновлення основних фондів, відбувався їх значний

знос (як фізичний, так і моральний).

У той же час поступові дії щодо лібералізації

економіки, роздержавлення та приватизації,

розбудови ринкової інфраструктури, послідовна

антиінфляційна політика в останні роки надали

змогу знизити інфляцію до рівня, який не

перешкоджає зростанню економічної активності.

2000 рік став Як наслідок, 2000 рік став переломним на

переломним шляху розвитку економіки України, Уперше за часів

на шляху незалежності відбулося збільшення реальних обсягів

розвитку ВВП (на 5,9 відсотка до попереднього року), уперше

економіки зріс внутрішній попит (на 6,2 відсотка в цілому, у

тому числі на 12,4 відсотка зросло валове

нагромадження основного капіталу). Але розширення

зовнішнього попиту (реально експорт зріс за даними

національних рахунків на 21,5 відсотка) набагато

випереджало темпи росту внутрішнього.

У 2001 році У 2001 році це співвідношення змінилось на

відбулось користь останнього: темпи приросту внутрішнього

продовження попиту склали 9,6 відсотків (в тому числі кінцевих

тенденцій споживчих витрат - 9,7 відсотків, валового

економічного нагромадження - 9,2 відсотка) і вже випереджали

зростання темпи розширення зовнішнього (реально експорт зріс

на 2,9 відсотка). ВВП в цілому зріс на 9,1

відсотка і третину його реального приросту було

забезпечено за рахунок підвищення внутрішнього

попиту на товари вітчизняного виробництва навіть в

умовах, коли імпорт дешевшав. Тобто, у 2001 році

досягнуто ситуації, коли за якістю та ціною деякі

групи національних товарів вже стали більш

конкурентоздатними порівняно з імпортними.

Кількісне нарощування інвестицій, починаючи з 1998

року, почало приносити свої позитивні результати у

вигляді підвищення якості та збільшення

асортименту вітчизняних товарів.

Тенденції Підсумки першого півріччя 2002 року

2002 року підтверджують, що економічне зростання

продовжується в умовах посилення тенденції до

заміщення зовнішніх чинників внутрішніми. В цілому

за рік очікується, що:

1. Зросте зовнішній попит

Зовнішня торгівля: починаючи з II кварталу,

очікується покращання ситуації на зовнішніх

ринках. Прогнозується зростання експорту товарів

та послуг на 4,5 відсотка, імпорт товарів та

послуг зросте на 1,8 відсотка, додатне значення

чистого експорту прогнозується на рівні 1195 млн.

дол. США (методологія платіжного балансу).

2. Збережеться цінова стабільність

Валютний ринок: Виходячи з припущення про

збереження до кінця року позитивного сальдо

зовнішньої торгівлі та отримання запланованого

обсягу зовнішнього фінансування, середньорічний

обмінний курс складе 5,33 грн./дол. США.

Грошово-кредитна сфера: Номінальне збільшення

грошової бази здійснюватиметься головним чином

через операції на валютному ринку. Поряд з цим

НБУ, використовуючи інструменти грошово-кредитної

політики, продовжуватиме поступові кроки,

спрямовані на стимулювання розширення обсягів

кредитування та зниження вартості кредитних

ресурсів. Коефіцієнт монетизації буде на рівні

24,27 відсотка.

Інфляція: індекс інфляції (грудень до грудня)

становитиме 103,5 відсотка, середньорічний - 102,3

відсотка. Після зниження споживчих цін протягом

восьми місяців очікується прискорення інфляційних

процесів в кінці 2002 року. Основними чинниками

зростання темпів інфляції можуть бути: підвищення

тарифів на платні послуги для населення та цін на

нафтопродукти.

3. Як наслідок цінової стабільності:

зросте внутрішній попит

Кінцеві споживчі витрати домогосподарств: до кінця

року очікується реальне зростання споживання

домогосподарств на 6,4 відсотка при зростанні

реальної заробітної плати на 16,9 відсотка.

Кінцеві споживчі витрати сектору

загальнодержавного управління (ЗДУ): у цілому за

2002 рік очікується реальне зростання споживання

ЗДУ на 2,8 відсотка.

Валове нагромадження основного капіталу (ВНОК):

очікується, що до кінця року ВНОК реально зросте

на 2,6 відсотка.

зросте виробництво (пропозиція)

Промислове виробництво, сільське господарство

та ВВП: у 2002 році прогнозується реальне

зростання випуску продукції промисловості - на 5

відсотків, валової продукції сільського

господарства - на 2,1 відсотка, ВВП -

4,8 відсотка.

Чи закладено Але, чи можна сказати, що досягнення

основу сталого 2000-2001 років заклали основу для сталого

довго- довготермінового зростання? Щоб відповісти на це

термінового складне питання, треба проаналізувати, що

зростання? представляє собою сьогодні економіка України, чи є

вона достатньо конкурентноспроможною?

Рівень Основними компонентами

конкурентності конкурентоспроможності є: конкурентність

суспільства: суспільства (трудових ресурсів), конкурентність

структури (структури виробництва, власності);

конкурентність процесу (технологій та виробничих

фондів, за допомогою яких здійснюється процес

виробництва); конкурентність продукту (краща

якість, асортимент).

сьогодні 1) не дивлячись на негативні процеси, які

відбувалися на ринку праці та в таких галузях,

як освіта, наука та охорона здоров'я, Україна

все ще має високий ступінь конкурентності

суспільства:

порівняно з багатьма високорозвиненими країнами

населення України має високий рівень освіти,

зберігається значна кількість кваліфікованих

спеціалістів у науці та освіті, рівень багатьох

наукових розробок відповідає світовому.

У 2000-2001 роках уряд проводив політику,

спрямовану на поліпшення рівня життя населення:

зростав рівень мінімальної заробітної плати,

скорочувалася заборгованість із заробітної

плати попередніх періодів та не нарощувалися її

обсяги протягом року. Це стало першими кроками

на шляху вирішення проблеми, яка призводила у

минулі роки до скорочення стимулів до праці.

у середньо- Для збереження у середньостроковій

строковій перспективі високого ступеня конкурентності

перспективі суспільства розроблено низку стратегічних

документів, що забезпечать зростання реальних

доходів населення у наступні роки та мотивацію до

їх легалізації, підвищення якості соціальних

послуг:

Комплексна програма забезпечення реалізації

Стратегії подолання бідності ( 1712-2001-п );

Державна програма зайнятості населення України на

2001-2004 роки ( 3076-14 );

проекти Законів України "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування" і "Про недержавне

пенсійне забезпечення";

проект Закону України "Про загальнообов'язкове

державне медичне страхування" тощо.

Рівень 2) За останні два роки реалізовано низку заходів

конкурен- для поліпшення конкурентності структури:

тності

структури: - прискорено грошову приватизацію, яка сприяє

створенню ефективної структури економіки,

сьогодні характерної для світового господарства;

- чинним законодавством України з питань

приватизації для іноземних інвесторів

передбачено рівні з вітчизняними інвесторами

умови участі у приватизації державного майна;

- запроваджено нові механізми функціонування

ринків енергоносіїв, а саме: відпрацьовано

механізм аукціонного продажу природного та

скрапленого газу, нафти, внесено зміни до

порядку функціонування ринку електроенергії,

спрямовані на покращання системи розрахунків,

що дозволило підвищити оплату коштами з 20-22

відсотків у 1999 році до 85,2 станом на

1 вересня 2002 року;

- проведено реформу в аграрному секторі,

створено 15,3 тис. агроформувань ринкового

типу. Реальне зростання обсягу валової

продукції сільського господарства в 2000 році

склало 9,8 відсотка, в 2001 - 10,2 відсотка.

У 2001 році обсяги експорту зросли на 481

млн. доларів США до рівня 2,1 млрд. доларів

США.

у середньо- Основні документи, що регламентуватимуть

строковій діяльність у ринковому середовищі в майбутньому та

перспективі сприятимуть підвищенню конкурентності структури:

Податковий кодекс, Закон України "Про захист

економічної конкуренції" ( 2210-14 ), проекти

Конкурентного процесуального кодексу, Законів

України "Про ринок земель", "Про кооперацію" та

інші.

Рівень 3) у 2000-2001 роках удалося досягти певних

конкурентно- позитивних зрушень і в підвищенні

спроможності конкурентоспроможності технологічного процесу

техно- та менеджменту:

логічного

процесу та стабільні фінансові умови розвитку стимулювали

менеджменту: підприємців збільшувати свої інвестиції в

якісне оновлення та придбання основних фондів

сьогодні (реальне зростання валового нагромадження

основного капіталу в 2001 році склало 8,3

відсотка, приріст інвестицій в основний капітал

- 20,8 відсотка);

збільшується кількість підприємств, які

проводять інновації (1999 рік - 1376

підприємств, 2000 рік - 1491, 2001 рік - 1503);

прискорення процесів грошової приватизації

означає, що підприємства переходять у власність

стратегічних інвесторів, які запроваджують

ринкові методи управління.

Проте у цій сфері діяльності ще залишається

багато проблем. На їх вирішення буде спрямовано

реалізацію таких нормативно-правових актів:

Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про

основні засади структурної перебудови

національної економіки"; Закону України "Про

основні засади надання субвенцій з державного

бюджету України на виконання інвестиційних

проектів" та інші.

Підвищення рівня конкурентності суспільства,

структури і процесу в умовах досягнення

макроекономічної стабільності, вирішення

накопичених за попередні роки проблем за рахунок

структурних зрушень, проведення реформ у сфері

управління та підвищення якості життя населення

дозволить у прогнозному періоді підвищити

конкурентоспроможність української продукції на

зовнішньому та внутрішньому ринках та закріпити

тенденцію економічного зростання у довгостроковій

перспективі.

3. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Аналіз Протягом 90-х років ріст світової торгівлі

поточного товарами перевищував зростання ВВП. За період з

стану 1990 по 1999 роки обсяг світової торгівлі товарами

світової збільшився в середньому на 6,3 відсотка за рік,

економіки* тоді як загальносвітовий обсяг ВВП - на 3

відсотка. У всіх основних регіонах світу обсяги

експорту зростали більш високими темпами, ніж

внутрішній попит, що стимулювало прискорення їх

економічного зростання. У країнах, що

розвиваються, зростання стримувалось через високу

залежність їх експорту від продукції сільського

господарства та енергоємних галузей обробної

промисловості. Загальносвітовий попит на продукцію

цих галузей збільшувався не так швидко, а рівень

встановлених торгівельних обмежень у 2-3 рази

перевищував відповідні рівні торгівельних обмежень

по інших галузях.

Обсяги світової торгівлі послугами

збільшилися майже утричі, і склали у 1999 році 1,2

трл. дол. США (що становить майже чверть всього

обсягу світової торгівлі).

Протягом 2001 року уперше з 1980 року було

зафіксовано синхронне уповільнення росту економік

усіх високорозвинених країн світу.

У 2001 році зростання світової економіки

зафіксовано на рівні 2,5 відсотка проти 4,5

відсотка у 2000 році.

Відсоток зміни реального ВВП

(за даними МВФ)

(Графічне зображення не наводиться)

Обсяги світової торгівлі у 2001 році

скоротились на - 0,2 відсотка, тоді як у 2000 році

темпи їх зростання склали 12,4 відсотка.

У США у 2001 році показник росту економіки

склав всього 1,2 відсотка (у 2000 році -

4,1 відсотка).

Уповільнення динаміки основних економічних

показників, а також зменшення обсягів промислового

виробництва в європейських країнах у 2001 році

відображають поточний спад ділової активності, що

виявився більш глибоким і тривалим ніж

передбачалось. В цілому по країнах зони євро темпи

економічного росту знизились у 2001 році до 1,5

відсотка проти 3,4 відсотка за 2000 рік.

В Японії відбулось падіння ВВП на 0,4

відсотка проти зростання на 2,2 відсотка у 2000

році.

Країни, які ще слабо інтегровані у світову

систему господарства, також зазнали негативних

наслідків світової рецесії. У 2001 році відбулося

скорочення ВВП у більшості країн Азії, за винятком

Китаю. Крім зовнішніх причин, економічне зростання

більшості країн цього регіону гальмувалось через

слабкість фінансового і підприємницького сектору.

Скоротився ВВП й у країнах Латинської Америки.

Меншими, хоча і досить високими темпами,

розвивалась економіка Китаю (зростання на 7,3

відсотка проти 8,0 відсотків за 2000 рік) та Індії

- (4,3 проти 5,4).

Динаміку розвитку економіки Росії було також

загальмовано, але збережено позитивну тенденцію до

зростання (5 відсотків проти 9 відсотків).

Основними факторами зростання стали: політична

стабільність, збільшення обсягів виробництва,

часткова реструктуризація боргів, зростання

реальних доходів населення та іноземних

інвестицій.

Рецесія у 2001 році відбувалась на тлі

подальшої глобалізації світової економіки, яка

призвела як до позитивних, так і негативних

наслідків. З одного боку, внаслідок глобалізації

кризові явища швидко поширилися у світі. З іншого

- з'явилася можливість проведення урядами

провідних країн світу узгодженої та досить

ефективної антикризової політики.

Введення надзвичайних антикризових заходів

Федеральною резервною системою, Казначейством та

Комісією з цінних паперів США, центральними

банками ЄС та Японії, а також іншими державними

агенціями зменшило, але не нейтралізувало

деструктивний вплив терактів на світову економіку

та фінансові ринки. В той же час, має місце так

званий "ефект запізнювання" або "часовий лаг",

тобто повний ефект від здійснених заходів,

зокрема, зниження відсоткової ставки може

проявитися лише через кілька місяців.

Вплив Найбільшими зовнішньоторговельними партнерами

зовнішніх України є Російська Федерація (29,6 відсотка

факторів на товарообороту), країни зони євро (20,0), Сполучені

розвиток Штати Америки (3,2). Протягом останніх років

зовнішньої тенденція до зростання українського експорту є

торгівлі подібною до тенденції зростання ВВП цих країн.

України

Динаміка обсягів експорту товарів до Росії

фактично відтворює тенденцію зростання її ВВП.

Щодо імпорту з Росії, то майже 59 відсотків його

складають енергоносії.

Однак, уведення урядом Російської Федерації

низки дискримінаційних заходів у сфері зовнішньої

торгівлі та змін до Податкового кодексу призвели

до деякого скорочення українського експорту до

Росії. Якщо у першому півріччі 2001 року щомісячні

темпи зростання експорту товарів коливалися у

межах 26-77 відсотків у порівнянні з відповідними

місяцями 2000 року, то у II півріччі, після

введення Росією змін до Податкового кодексу,

щомісячні темпи падіння цих обсягів коливалися у

межах 21-41 відсотка. В цілому за I півріччя 2001

року темпи зростання обсягів експорту товарів до

Росії у порівнянні з аналогічним періодом 2000

року склали 46,7 відсотка, а на кінець 2001 року -

4,7 відсотка. Питома вага обсягів експорту товарів

до Росії у загальному обсязі експорту товарів

скоротилася із 27,3 відсотка у 1 півріччі 2001

року до 22,6 відсотка на кінець року.

Не зважаючи на деяке зменшення обсягів

експорту до Росії, а саме: зниження споживчих

інтересів в Росії щодо української металургійної

продукції, в останні місяці відбувалася

нормалізація торгівлі з Росією, обсяги експорту до

якої стабільно складалися на рівні 250-260 млн.

дол., що свідчить про подолання кризового стану в

торгівлі з цією країною. На покращення

торгівельних стосунків також вплинуло укладання

понад 170 міждержавних та міжурядових угод і

договорів з різних напрямків співробітництва, в

тому числі міжурядова Угода про вільну торгівлю

( 643_009 ), яка визначає торговельний режим між

Україною та Росією.

Останнім часом зростання українського

експорту штучно стримувалося країнами зони євро

шляхом уведення квот на поставки металу. Зростання

обсягів імпорту у 2001 році обумовлено, в

основному, зростанням економіки та певною мірою

незначним зростанням реального ефективного

обмінного курсу гривні у порівнянні із 2000 роком.

Незважаючи на сповільнення темпів зростання ВВП

країн зони євро у 2001 році, позитивна тенденція

до збільшення обсягів експорту до цих країн

збереглася, оскільки квоти на український текстиль

було скасовано.

Падіння темпів зростання ВВП у США у 2001

році та проведення низки антидемпінгових

розслідувань щодо експорту українських чорних

металів призвело до скорочення обсягів експорту

українських товарів. У порівнянні із 2000 роком

обсяги експорту товарів до США скоротилися на 21,5

відсотка.

Українські чорні метали та вироби з них стали

об'єктом запровадження антидемпінгових та

спеціальних заходів у 32 випадках в 20 країнах

світу, при чому у 13 випадках рівень мит ще

дозволяє здійснювати експорт продукції. Тільки

протягом минулого року українські металурги

втратили зовнішні ринки збуту ємністю біля 440

млн. дол. і ці втрати були компенсовані головним

чином за рахунок диверсифікації поставок та пошуку

нових ринків збуту.

В даний час в 9 країнах світу проти

української металопродукції проводиться 13

антидемпінгових та спеціальних розслідувань, тобто

існує загроза додаткової втрати зовнішніх ринків

ємністю понад 270 млн. дол. США.

Всі ці чинники разом обумовили скорочення

темпів приросту загального обсягу українського

експорту товарів та послуг з 18,8 відсотка у 2000

році до 9,7 відсотка у 2001 році та 2,2 відсотка у

першому півріччі 2002 року.

ЧАСТИНА ДРУГА

4. ВНУТРІШНІ ПРИПУЩЕННЯ

4.1 ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ТА ЦІЛЬОВІ ПАРАМЕТРИ

РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Структурна У 2002-2005 роках Україна залишатиметься на

перебудова першому етапі структурної перебудови, що

економіки забезпечить активізацію процесів розширеного

відтворення та реального накопичення капіталу:

1. Уряд підтримуватиме тих суб'єктів ринку, які

спроможні в середньостроковому періоді

забезпечити випуск конкурентоспроможної

продукції;

2. Найбільша увага буде приділятися галузям, які

мають конкурентні переваги або можливість їх

отримати найближчим часом завдяки державній

підтримці. Це забезпечить перехід до ефективної

галузевої структури, реального зростання

експортного потенціалу країни, нарощування

виробництва та експорту високотехнологічних

видів продукції;

3. Уряд стимулюватиме розвиток малого

підприємництва, як основу формування середнього

класу та створення нових робочих місць.

Для цього на першому етапі структурної

перебудови застосовуватиметься селективний підхід

(до визначення обсягів та напрямків державної

підтримки):

Фінансові важелі впливу:

1. підвищення ефективності прямої державної

підтримки окремих галузей економіки, поступове

скорочення її обсягів;

2. провадження пільгового кредитування окремих

галузей економіки через механізм часткового

відшкодування вартості кредитних ресурсів із

зменшенням обсягів державної підтримки по мірі

зниження вартості кредитних ресурсів;

3. подальше залучення та ефективне використання

інвестиційних ресурсів Світового банку та

Європейського банку реконструкції та розвитку;

4. підвищення ефективності, скасування економічно

невиправданих та недопущення утворення

спеціальних режимів оподаткування;

5. запровадження механізму регулювання цін та

тарифів на енергетичні ресурси, що стимулював

би споживачів до енергозбереження.

Адміністративні та економічні важелі впливу:

1. реструктуризація неефективних суб'єктів

господарювання державної форми власності та тих

відкритих акціонерних товариств, у яких держава

має контрольний пакет з виділенням підприємств

і виробництв, що підлягають перепрофілюванню,

ліквідації, консервації або конверсії, у тому

числі застосування процедури банкрутства;

2. розроблення та реалізація програми закриття та

виведення з експлуатації технічно і

технологічно відсталого та фізично зношеного

обладнання з метою зменшення можливих

негативних наслідків техногенних катастроф, а

також економії фінансових ресурсів (коефіцієнт

ліквідації в середньому за період становитиме

0,8 відсотка);

3. сприяння процесу впровадження енергозберігаючих

технологій та обладнання; перепрофілювання або

закриття енергоємних підприємств і виробництв

державної форми власності, що не мають

перспектив для впровадження енергозберігаючих

технологій;

4. сприяння концентрації інвестиційних ресурсів

підприємств і суб'єктів фінансового сектору

економіки та їх подальше спрямування на

реалізацію довготермінових проектів;

5. сприяння розвитку малого підприємництва,

удосконалення державної регуляторної політики;

6. створення системи нормативно-правового

забезпечення реформування земельних відносин

щодо формування ринку землі шляхом впровадження

системи іпотечного кредитування, включення

вартості землі як капіталу в економічний оборот

з формуванням необхідної для цього

інфраструктури (створення системи іпотечних

установ, організації відповідних аукціонів,

системи реєстрації прав власності на землю та

майно), запровадження економічного механізму

міжгалузевих економічних відносин у народному

господарстві.

Інвестиційна Валове нагромадження основного капіталу

та інноваційна зросте з 20,2 відсотка ВВП у 2001 році до 22,5

політика відсотка у 2006 році. Основними напрямами

інвестиційної діяльності держави будуть:

будівництво об'єктів соціального призначення,

комунальної та виробничої інфраструктури, газо- та

водопроводів; фінансування проектів

енергозбереження, запобігання екологічним

катастрофам, підтримка інноваційних проектів у

пріоритетних напрямах розвитку технологій.

Джерелами підвищення обсягів державних

інвестиційних витрат будуть кредити, гранти

міжнародних фінансових організацій та використання

надходжень від приватизації державного майна

(фіскальну спрямованість приватизації поступово

буде замінено на інвестиційно-інноваційну).

Загальні надходження від приватизації протягом

2002-2006 років становитимуть близько 4,8-5,4

млрд. гривень. Додаткові надходження коштів на

інвестування можуть бути отримані від продажу

пакетів акцій енергопостачальних компаній та ВАТ

"Укртелеком" на суму близько 4,7 млрд. гривень.

Поступово зростатимуть державні видатки на науку з

0,3 відсотка в 2002 році до 0,5 відсотка ВВП у

2006 році).

Підприємства державного сектору економіки

інвестуватимуться як за рахунок коштів, що

надійдуть від приватизації та кредитів, так і за

рахунок залучення недержавних інвестицій через

механізм спільного інвестування.

Уряд та Національний банк України

проводитимуть політику щодо стимулювання

нагромадження капіталу та забезпечення

випереджаючого збільшення обсягів інвестування в

реальний сектор економіки порівняно з темпами

зростання обсягів ВВП (у середньому на 9,2

відсотка щороку). Прийняття Закону України "Про

амортизацію" дасть змогу поліпшити фінансові

результати господарювання та створити умови для

формування додаткових інвестиційних ресурсів

суб'єктами господарювання.

Уряд проводитиме політику щодо стимулювання

надання кредитів для суб'єктів малого

підприємництва, створення мережі фондів підтримки

та кредитування малого підприємництва.

Фінансовий Посилення захисту прав кредиторів забезпечить

ринок та збільшення капіталізації фондового, страхового

банківська ринків і банківської сфери та приток інвестицій і

сфера кредитних ресурсів у стабільно працюючі

підприємства.

Буде забезпечено ефективне функціонування

фондового ринку через удосконалення державного

регулювання ринку цінних паперів: розбудова

інфраструктури фондового ринку, ефективне

функціонування системи Національного депозитарію.

Національний банк України сприятиме

удосконаленню функціонування та структури

банківської системи України шляхом:

1. підвищення надійності та ліквідності банків за

рахунок концентрації банківського капіталу;

2. підвищення рівня монетизації з 24,27 відсотків

на кінець 2002 року до 32,60 відсотків на

кінець 2006 року;

3. забезпечення доступності учасників ринку до

всієї необхідної інформації щодо банківської

діяльності та дотримання банківської таємниці;

4. подальшого розширення безготівкових форм

розрахунків.

Посиляться мотиви щодо нагромадження

фінансових ресурсів населенням та їх

інвестиційного використання в реальному секторі

економіки.

Протягом прогнозованого періоду буде

підтримуватись цінова стабільність, у 2006 році

темп інфляції (грудень до грудня) складе 4,3

відсотка. Знижуватимуться середньозважені річні

відсоткові ставки за кредитами комерційних банків.

Податкова і 3 набранням чинності в 2004 році Податкового

бюджетна кодексу України передбачається:

політика

1. призупинення внесення змін до законодавства з

питань оподаткування, забезпечення стабільності

та спрощення податкової системи, в першу чергу

для суб'єктів малого підприємництва;

2. зниження податкового навантаження за рахунок

скорочення кількості податків і зборів та

зменшення ставок податку на прибуток, податку

на додану вартість;

3. скасування чисельних економічно необгрунтованих

пільг;

4. приведення норм податкового законодавства

України у відповідність з вимогами і принципами

оподаткування в країнах ЄС.

Позитивний фіскальний вплив від набрання

чинності Податкового кодексу почне здійснюватися з

2005 року.

Уряд здійснюватиме перехід до

середньострокового бюджетного планування. Буде

підвищено ефективність та соціальну спрямованість

бюджетних видатків. Протягом прогнозного періоду

частка видатків соціального спрямування (від

загальних видатків зведеного бюджету)

збільшуватиметься в межах від 50 до 60 відсотків,

капітальні видатки - перевищать 10 відсотків,

зменшуватимуться видатки на обслуговування

зовнішнього та внутрішнього боргів. Державний борг

протягом періоду не перевищить рівня 60% від ВВП

при забезпеченні поступового зменшення видатків з

його погашення і обслуговування та зниження його

негативного тиску на міжнародні резерви НБУ. Буде

посилено роль місцевих бюджетів, частка яких у

зведеному бюджеті (загальний фонд) збільшиться до

40 відсотків. У 2006 році бюджет буде зведено з

профіцитом.

Соціальний Урядом буде проводитися політика щодо:

захист та

зайнятість 1. збереження продуктивних робочих місць і

населення активізації процесу створення нових робочих

місць в усіх сферах економічної діяльності

(прогнозується розширення сфери застосування

праці за рахунок створення нових робочих місць

на 350-400 тисяч одиниць щорічно);

2. поступове наближення протягом прогнозного

періоду розміру мінімальної заробітної плати до

рівня прожиткового мінімуму;

3. поступового наближення мінімального розміру

пенсій за віком, державних соціальних допомог

та інших соціальних виплат до рівня

прожиткового мінімуму;

4. упровадження нового соціального стандарту -

регульованої державою мінімальної погодинної

заробітної плати;

5. реалізації стратегії заміни системи пільг на

адресну грошову допомогу населенню через

запровадження у 2003 році надання населенню

субсидій з оплати житлово-комунальних послуг у

грошовій формі, виходячи з розрахункових норм

для призначення субсидій;

6. удосконалення та подальшого розвитку системи

соціального страхування та впровадження з 2004

року системи медичного страхування;

7. уведення трирівневої системи пенсійного

страхування: з 2003-2004 років забезпечення

сталого функціонування реформованої солідарної

та добровільної системи пенсійного страхування;

поступове запровадження відрахувань внесків до

обов'язкової накопичувальної системи.

Формування пропозиції робочої сили на ринку

праці буде здійснюватися під впливом подальших

структурних зрушень в економіці, зміни форм

власності, виваженого та прозорого застосування

механізму банкрутства, реформування аграрного

сектору економіки. Відбуватиметься зростання

продуктивності праці внаслідок підвищення

кваліфікації працівників.

У 2002 році рівень бідності становитиме 26

відсотків (крайньої бідності 12 відсотків), 2004

році - 25 відсотків (8 відсотків), 2006 році - 24

відсотки (5,5 відсотка).

Детінізація Масштаби тіньового сектору економіки

зменшуватимуться протягом прогнозного періоду

завдяки:

1. стабільності макроекономічної ситуації;

2. впровадженню нового податкового законодавства

(зниження податкових ставок) та спрощенню

адміністрування податків (створення стимулів до

добровільної сплати податків);

3. скороченню джерел формування тіньових доходів,

зокрема зменшенню частки готівки у структурі

грошової маси;

4. легалізації неофіційної зайнятості;

5. збільшенню пропозиції кредитних ресурсів

суб'єктам господарювання.

Перехід з неофіційного сектору в офіційний

відобразиться у додатковому зростанні реального

ВВП.

Інтеграція в Реалізовуватиметься програма інтеграції

світову України до ЄС. Забезпечуватиметься поступове

економіку впровадження встановлених ЄС критеріїв вступу до

Валютного союзу. Урегульовуватимуться проблемні

питання у сфері взаємного доступу до ринків.

Забезпечуватиметься інтеграція національних

інфраструктур (транспортної,

інформаційно-телекомунікаційної, енергетичної) у

європейські.

4.2 УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ

Стратегічні 3 метою реалізації завдань, визначених у

цілі Посланні Президента України до Верховної Ради

діяльності України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія

уряду економічного і соціального розвитку на 2000-2004

роки" ( 276а/2000 ), Посланні Президента України

до Верховної Ради України "Європейський вибір.

Концептуальні засади економічного та соціального

розвитку України на 2002-2011 роки"

( n0001100-02 ) та Програмі діяльності Кабінету

Міністрів України зусилля уряду будуть зосереджені

на досягненні таких стратегічних цілей:

підвищення добробуту українського народу,

подолання бідності та розшарування населення за

рівнем доходів;

створення належних умов для духовного,

культурного і освітнього розвитку громадян та

поліпшення їх здоров'я;

розвиток ринку праці, реформування

соціального захисту та забезпечення його

адресності, проведення пенсійної реформи;

удосконалення механізмів захисту прав

власності, розвиток підприємництва та становлення

середнього класу, створення умов для прискорення

детінізації економічної діяльності;

забезпечення захисту прав і свобод людини і

громадянина, підтримка розвитку громадських

організацій і соціального партнерства, посилення

законності та правопорядку;

підвищення конкурентоспроможності економіки

на основі інноваційної моделі розвитку;

розв'язання проблем структурної та

технологічної відсталості, ресурсозатратності

економіки, забезпечення екологічної рівноваги,

запобігання техногенним катастрофам;

проведення ефективної амортизаційної

політики, прискорення процесу оновлення основних

фондів;

продовження приватизації державного майна,

удосконалення конкурентної політики, підвищення

ефективності реального сектору економіки на

засадах усебічного стимулювання приватної

ініціативи;

розширення внутрішнього та зовнішнього ринків

для збуту товарів українського виробництва;

диверсифікація джерел постачання та

збільшення обсягів власного видобутку

енергоносіїв;

реформування житлово-комунальної сфери,

підвищення якості її послуг;

розвиток конкурентного фінансового сектору

економіки, підвищення рівня капіталізації

банківської системи і здешевлення кредитних

ресурсів, оздоровлення державних та корпоративних

фінансів, зниження податкового тиску, розширення

податкової бази і кола платників податків;

зменшення диференціації у виробничому та

соціальному розвитку регіонів.

Для правового забезпечення досягнення цих

цілей у 2002-2006 роках буде запроваджено такі

основні законодавчі акти:

Структурна перебудова економіки

Проект Закону Мета проекту Закону України: упорядкування процесу

України "Про розроблення та реалізації державних цільових

державні програм в Україні.

цільові

програми" Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: скорочення загальної кількості державних

цільових програм та підвищення ефективності

використання бюджетних коштів.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета проекту Закону України: визначення та

України "Про запровадження механізмів ефективної амортизаційної

амортизацію" політики.

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: підвищення стимулюючої ролі амортизаційної

політики, реінвестування отриманих прибутків у

розвиток виробництва та активізація інвестиційного

та інноваційного впливу на нього.

Рік упровадження: після прийняття відповідних змін

у податковому законодавстві.

Проект Конку- Мета проекту Кодексу: врегулювання процесу

рентного про- відносин у сфері захисту конкуренції з урахуванням

цесуального відповідних вимог Європейського Союзу.

кодексу

України Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Кодексу: удосконалення конкурентного

законодавства; захист законних інтересів суб'єктів

господарювання та споживачів.

Рік упровадження: 2004.

Проект Закону Мета проекту Закону України: формування

України "Про кооперативного сектору економіки держави.

кооперацію"

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: покращання економічних показників

діяльності підприємств, зокрема суб'єктів малого

підприємництва; зменшення рівня безробіття і

підвищення рівня зайнятості населення.

Проект Закону Мета проекту Закону України: встановлення основних

України "Про принципів та норм мікрокредитування суб'єктів

мікрокредиту- малого підприємництва.

вання

суб'єктів Соціально-економічні наслідки впровадження цього

малого Закону: створення правового поля для діяльності

підприємництва спеціалізованих небанківських фінансово-кредитних

спеціалі- установ з мікрокредитування. Максимальна

зованими доступність мікрокредитів для суб'єктів малого

установами" підприємництва. Як наслідок, збільшення кількості

малих підприємств, у тому числі виробничих, та

зростання їх внеску у ВВП держави.

Проект Закону Мета проекту Закону України: забезпечення балансу

України "Про інтересів учасників корпоративних відносин -

акціонерні акціонерних товариств, акціонерів, працівників та

товариства" держави.

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: врегулювання питання щодо захисту прав і

законних інтересів інвестора і акціонера,

поліпшення інвестиційного клімату в Україні та

залучення нових інвестицій.

Проект Закону Мета проекту Закону України: створення

України про нормативно-правових засад стимулювання

внесення змін впровадження енергозберігаючих заходів методами

до Закону тарифної політики, розробка економічного механізму

України "Про енергозбереження та створення фонду

енерго- енергозбереження підприємств.

збереження"

Соціально-економічні наслідки впровадження цих

законів: підвищення темпів упровадження

енергозберігаючих заходів та технологій.

Проект Закону Мета проекту Закону України: створення правової

України "Про основи управління об'єктами державної власності.

управління

об'єктами Соціально-економічні наслідки впровадження цього

державної Закону: забезпечення прозорості відносин між

власності" об'єктами та суб'єктами управління; підвищення

ефективності використання об'єктів державної

власності та збільшення надходжень до державного

бюджету.

Проект Закону Мета проекту Закону України: уточнення переліку

України "Про об'єктів права державної власності, що не

внесення змін підлягають приватизації, у зв'язку з оптимізацією

до Закону структури державної власності, ліквідацією та

України реорганізацією підприємств.

"Про перелік

об'єктів права Соціально-економічні наслідки впровадження цього

державної Закону: забезпечення додаткових надходжень коштів

власності, що до державного бюджету та підвищення

не підлягають відповідальності підприємств за результати своєї

приватизації" діяльності; здійснення корпоратизації та

приватизації великих підприємств за

індивідуальними планами з проведенням

реструктуризації.

Проект Закону Мета проекту Закону України: створення

України "Про українських, транснаціональних та

внесення змін промислово-фінансових груп з походженням капіталу

і доповнень до з різних держав.

Закону України

"Про Соціально-економічні наслідки впровадження цього

промислово- Закону: вирішення проблеми підвищення ефективності

фінансові виробництва через прискорення

групи в науково-технологічних та інноваційних процесів.

Україні"

Проект Закону Мета проекту Закону України: визначає правові

України "Про засади організації та функціонування ринку земель,

ринок земель" порядок набуття і реалізація прав на земельні

ділянки.

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: закріпить права приватної власності на

землю для здійснення підприємницької діяльності,

надасть подальшого розвитку приватно-орендним

відносинам на землю, дозволить прискорити

інвестиційні процеси та зменшити ризик

капіталовкладень. Крім того, зробить ринок землі

відкритим та прозорим, що сприятиме підвищенню

вартості землі і збільшенню надходжень в бюджет

від державного мита при посвідченні

цивільно-правових угод.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета проекту Закону України: надасть змогу

України "Про активніше впроваджувати в життя іпотечне

іпотеку" кредитування, що має велике значення для

функціонування і стабільності та ефективності

банківської системи; вирішить проблему введення

заставної як цінного паперу, що з'явиться на

фондовому ринку України, та прискорить створення

механізму реєстрації права приватної власності на

землю і нерухомість.

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: є важливим правовим важелем створення в

Україні системи іпотечного кредитування в Україні,

що сприятиме розвитку ринку нерухомості та

інвестиційної активності.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета проекту Закону України: створить правові

України "Про засади проведення оцінки земель та земельних

оцінку земель" ділянок в Україні та професійної землеоціночної

діяльності.

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: захистить інтереси мільйонів громадян, які

набули або набувають у власність земельні

ділянки, оскільки без обгрунтованої оцінки

земельних ділянок неможливо функціонування

економічних механізмів (купівля-продаж, іпотека,

справляння податків тощо). Матиме важливі

міжнародні наслідки і сприятиме притоку іноземних

інвестицій, суттєво знизить ризики деформацій на

земельному ринку України і сприятиме його

прозорості.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета проекту Закону України: визначає

України "Про організаційно-правову форму та основні функції

Державний Державного земельного (іпотечного) банку.

земельний

(іпотечний) Соціально-економічні наслідки впровадження цього

банк" Закону: сприятиме іпотечним відносинам в Україні,

а в разі залучення в економічний обіг земельних

ділянок сільськогосподарського призначення -

розвитку кредитування аграрного сектору економіки.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета проекту Закону України: забезпечить правове

України "Про врегулювання особливостей створення та діяльності

особливості іпотечних установ в Україні.

створення та

діяльності Соціально-економічні наслідки впровадження цього

іпотечних Закону: розвиток іпотечних установ в Україні

установ" сприятиме становленню ринків середньо- і

довгострокового капіталу та активізації

інвестиційної діяльності.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета проекту Закону України: забезпечить

України "Про регулювання правовідносин у сфері ведення

Державний Державного земельного кадастру і Державної системи

земельний нерухомості.

кадастр та про

Державну Соціально-економічні наслідки впровадження цього

систему Закону: запровадження системи реєстрації земельних

реєстрації ділянок з об'єктами нерухомого майна та прав на

нерухомості" них сприятиме поглибленню економічних реформ в

Україні, поліпшенню соціального стану, захисту

прав власників та користувачів, розвитку

іпотечного кредитування, ринку земель та

нерухомого майна, й також видачі державних актів у

забудованій місцевості.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета законопроекту: удосконалення процедур

України "Про відновлення платоспроможності та банкрутства

внесення змін державних підприємств, містоутворюючих

до деяких за- підприємств, підприємств, які мають стратегічне

конів Украї- значення для економіки та безпеки держави,

ни", зокрема особливо небезпечних підприємств і суб'єктів

"Про віднов- природних монополій, запобігання неконтрольованого

лення платосп- застосування до них механізмів примусового

роможності стягнення боргів.

боржника або

визнання його Удосконалення процедури повернення кредитних

банкрутом", коштів у разі невиконання боржником своїх

"Про виконавче зобов'язань, розширення можливості держави в

провадження", частині гарантування повернення кредитів, що в

"Про порядок свою чергу сприятиме активізації діяльності банків

погашення зо- з кредитування реального сектору економіки.

бов'язань плат-

ників податків Соціально-економічні наслідки впровадження Закону:

перед бюджета- забезпечення економічної безпеки держави,

ми та держав- недопущення руйнування цілісних майнових

ними цільовими комплексів державних підприємств, захисту

фондами", "Про інтересів держави під час реалізації майна

заставу" господарських товариств, у статутних фондах яких

частка держави становить більше 25 відсотків.

Вирішення питань заборгованості та фінансового

оздоровлення підприємств, збереження робочих місць

та виробничого потенціалу.

Проект Закону Мета проекту Закону України: створення в системі

України "Про органів юстиції єдиної державної системи

державну реєстрації прав на нерухоме майно, яка

реєстрацію об'єднуватиме реєстрацію прав на земельні ділянки

прав на та на інші об'єкти нерухомого майна.

нерухоме

майно" Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: створення в Україні єдиної системи

державної реєстрації прав на нерухоме майно, що

забезпечить побудову механізму гарантій прав на

нерухоме майно з боку держави, їх захисту,

розвитку ринкової економіки, пожвавленню

інвестиційної активності, ліквідації укриття

доходів, сплаті податків.

Інвестиційна та інноваційна політика

Проект Закону Мета проекту Закону України: запровадження

України "Про правових та організаційних засад надання субвенцій

основні засади з Державного бюджету України з метою підвищення їх

надання прозорості та ефективності.

субвенцій з

Державного Соціально-економічні наслідки впровадження цього

бюджету Закону: створення умов для виконання інвестиційних

України на проектів, спрямованих на забезпечення сталого

виконання розвитку регіонів та структурну перебудову

інвестиційних економіки держави, реалізація яких сприятиме

проектів" збільшенню податкових надходжень до бюджетів.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета проекту Закону України: перетворення

України "Про підприємств, що не підлягають приватизації, в

корпоратизацію акціонерні товариства, залучення недержавних

державних інвестицій для їх технічного переозброєння.

підприємств"

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: забезпечення рівних умов господарювання

для державних і недержавних суб'єктів

господарювання, прискорення реформування системи

управління державним сектором економіки шляхом

скорочення адміністративних функцій міністерств та

інших центральних органів виконавчої влади.

Фінансовий ринок та банківська сфера

Проект Закону Мета проекту Закону України: правове забезпечення

України "Про розвитку інструментів фондового ринку, діяльності

цінні папери його учасників та розбудови інфраструктури

та фондовий фондового ринку.

ринок"

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: формування в Україні прозорого й

ліквідного ринку цінних паперів та наближення

вітчизняного законодавства до законодавства ЄС.

Проект закону Мета проекту Закону України: захист прав та

України "Про інтересів власників іменних цінних паперів.

внесення змін

до закону Соціально-економічні наслідки впровадження цього

України "Про Закону: заборона засновникам реєстратора на

Національну володіння пакетами акцій емітента, реєстр

депозитарну акціонерів якого веде цей реєстратор.

систему та

особливості Рік упровадження: 2003.

електронного

обігу цінних

паперів в

Україні"

Проект Закону Мета проекту Закону України: підвищення ролі

України "Про фондового ринку.

внесення змін

до деяких Соціально-економічні наслідки впровадження цього

законів Закону: внесення змін щодо укладання виключно на

України" організаційно оформленому ринку угод

купівлі-продажу цінних паперів відкритих

акціонерних товариств, що мають стратегічне

значення для економіки та безпеки держави,

підприємств, що займають монопольне становище на

загальнодержавному ринку України.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета проекту Закону України: удосконалення

України "Про економічних, організаційних та правових основ

банківський надання, використання і повернення банківського

кредит" кредиту.

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону:

1. удосконалення правовідносин, що стосуються

питання надання, використання і повернення

банківських кредитів, врегулювання відповідних

суспільних відносин у цій сфері;

2. удосконалення захисту прав та інтересів

кредиторів.

Рік упровадження - 2004 рік.

Проект Закону Мета проекту Закону України: комплексне вирішення

України "Про питання щодо валютного контролю та валютного

валютне регулювання, підвищення його дієвості та

регулювання" ефективності.

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: удосконалення контролю з боку держави за

зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів

господарювання, у тому числі за своєчасним

поверненням валютних коштів в Україну, що в цілому

сприятиме додатковим надходженням до бюджету.

Рік упровадження - 2002.

Проект Закону Мета проекту Закону України: визначення

України "Про особливостей використання резидентами України

порядок векселів у зовнішньоекономічній діяльності.

використання

векселів у Соціально-економічні наслідки впровадження цього

зовнішньо- Закону: вдосконалення валютного контролю за

економічній зовнішньоекономічними операціями з використанням

діяльності" векселів.

Податкова і бюджетна політика

Проект Мета законопроекту: створення стабільної

Податкового податкової системи, посилення її стимулюючого

кодексу впливу на розвиток економіки.

Соціально-економічні наслідки впровадження Закону:

створення в Україні стабільної податкової системи,

яка б забезпечувала достатній обсяг надходжень до

бюджетів усіх рівнів для ефективного виконання

державою її функцій, справедливий підхід до

оподаткування усіх категорій платників податків,

створення умов для подальшого інтегрування України

до світової спільноти. Це буде досягнуто шляхом:

1. зниження податкового навантаження;

2. розширення бази оподаткування, зокрема за

рахунок поетапного запровадження податку на

нерухоме майно з метою більш ефективного та

раціонального його використання;

3. стимулювання інноваційно-інвестиційної

діяльності підприємств;

4. застосування на обмежений період для окремих

платників спеціальних режимів оподаткування;

5. спрощення системи адміністрування податків і

зборів;

6. удосконалення механізму погашення податкової

заборгованості;

7. удосконалення механізму відшкодування податку

на додану вартість.

Соціальний захист та зайнятість населення

Проект Закону Мета проекту Закону України: створення

України "Про життєздатної системи державного пенсійного

загально- страхування.

обов'язкове

державне Соціально-економічні наслідки впровадження цього

пенсійне Закону: підвищення державних гарантій з метою

страхування" досягнення більш високих соціальних стандартів у

пенсійному забезпеченні громадян, зокрема за

рахунок доходу, отриманого від інвестування

частини пенсійних внесків громадян. Створення

дворівневої пенсійної системи.

Рік упровадження: 2003 (накопичувальної пенсійної

системи - 2006).

Проект Закону Мета проекту Закону України: створення системи

України "Про додаткових (добровільних) пенсійних заощаджень.

недержавне

пенсійне Соціально-економічні наслідки впровадження цього

забезпечення" Закону: одержання громадянами додаткових до

загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування пенсійних виплат за рахунок

відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення та

інвестиційного доходу, нарахованого на них.

Рік упровадження: 2003-2004.

Проект Закону Мета проекту Закону України: приведення Закону

України "Про України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) у

внесення змін відповідність до Закону України "Про

до Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування

України "Про на випадок безробіття" ( 1533-14 ).

зайнятість

населення" Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: посилення соціального захисту незайнятого

населення від безробіття.

Рік упровадження: 2003.

Проект Закону Мета проекту Закону України: створення належних

України "Про умов для забезпечення життєдіяльності та

соціальні повернення до повноцінного життя осіб, які

послуги" потребують сторонньої допомоги - люди похилого

віку, інваліди, діти-сироти, діти, позбавлені

батьківського піклування, безпритульні.

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: забезпечення реалізації конституційних

прав громадян, які перебувають у складних життєвих

обставинах та потребують сторонньої допомоги,

шляхом надання соціальних послуг.

Рік упровадження: 2003.

Нова редакція Мета законопроекту: урегулювання правовідносин

Житлового фізичних та юридичних осіб у житловій сфері.

кодексу

України Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: структурні зміни форм власності у

житловому фонді держави, подальша приватизація

житла, формування реального власника як основа

становлення ринкових відносин у житловій сфері,

залучення громадян до управління та вирішення

проблем збереження житла.

Проект Закону Мета проекту Закону України: забезпечення

України "Про доступності будівництва житла для різних верств

державне населення.

фінансування

та довгостро- Соціально-економічні наслідки впровадження цього

кове кредиту- Закону: створення відповідних умов для придбання і

вання будів- спорудження житла для молодих сімей, одиноких

ництва житла" молодих громадян, сільських жителів,

військовослужбовців та інших категорій населення,

які потребують поліпшення житлових умов.

Інтеграція в світову економіку

Проект Закону Мета проекту Закону України: корегування ставок

"Про внесення ввізного мита відповідно до міжнародних

змін до зобов'язань України та з урахуванням поточної

Митного та- кон'юнктури на внутрішньому та зовнішньому ринках.

рифу України"

Соціально-економічні наслідки впровадження цього

Закону: забезпечення сприятливих умов щодо вступу

України до СОТ, подальшої інтеграції до ЄС та

захисту національного виробника і створення

сприятливих умов для подальшого розвитку економіки

України:

1. збільшення обсягів поставок української

продукції до країн ЄС;

2. нарощування обсягів виробництва;

3. збільшення кількості робочих місць;

4. збільшення надходжень до державного бюджету;

5. забезпечення сприятливих умов щодо вступу

України до СОТ.

Рік упровадження: 2002-2006.

5. ЗОВНІШНІ ПРИПУЩЕННЯ

База для Останні п'ять років минулого століття були

прогнозу відзначені високими темпами зростання світової

економіки.

Це було досягнуто завдяки, як збільшенню

виробництва в промислово розвинутих країнах, так і

помітному пожвавленню господарської діяльності в

Російській Федерації, країнах Південної Америки та

Південно-Східної Азії.

Наприкінці 2000 року у світовій економіці

виявились ознаки призупинення темпів економічного

зростання (за 2001 рік вони склали 2,5 відсотка).

В першу чергу це стосується економіки США, внесок

якої у світовий ВВП нині є визначальним (1,2

відсотка). Тому, оцінка розвитку світової

економіки, яку враховано при розробленні

середньострокового прогнозу, є досить обережною.

5.1 ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ КРАЇН СВІТУ

Прогноз У 2001 році за даними МВФ (квітень 2002 року)

світовий ВВП зріс на 2,5 відсотка, у 2002 році він

прогнозується на рівні 2,8, а у 2003 році - на

рівні 4 відсотків, в середньому за 2004-2006 роки

показник зростання становитиме щонайменше 4

відсотки.

Головним чином, помірні темпи розвитку

світової економіки обумовлюватимуться розвитком

економіки США, Японії та країн ЄС, які сьогодні

все ще знаходяться у стані рецесії і значно

впливають на всю світову економіку.

США Прогнози щодо найближчого майбутнього

економіки США на протязі 2001 року неодноразово

переглядались аналітиками в бік погіршення.

У 2001 році зростання ВВП США склало лише 1,1

відсотка проти 4,1 за 2000 рік. У 2002 та 2003

роках (за даними МВФ) він прогнозується,

відповідно - 2,3 та 3,4 відсотка. Докризові темпи

зростання економіки США можливо будуть досягнуті

після 2003 року.

Японія В Японії у 2001 році відбулося падіння ВВП на

0,4 відсотка (проти 2,2 відсотка зростання у 2000

році). У 2002 році очікується скорочення

виробництва на рівні 1 відсотка. Надалі ситуація

покращуватиметься і в 2006 році прогнозується, що

темп росту досягне 1 відсотка.

Країни Сукупний ВВП країн зони євро в 2001 році зріс

зони євро на 1,5 відсотка. Приблизно такі ж темпи

економічного зростання прогнозуються аналітиками і

на поточний рік (1,4 відсотка). У 2006 році

зростання очікується на рівні 2,5 відсотка.

Росія У той час, як основною причиною економічного

спаду в Західній Європі є негативний вплив падіння

економіки США, Україна значною мірою залежить від

змін в економіці Росії. Росія залишиться основним

торговельним партнером України у 2002-2006 роках.

Частка Росії у загальному експорті може

зменшуватися внаслідок переорієнтації зовнішньої

торгівлі України на країни Східної і Центральної

Європи, зокрема Польщу, Угорщину, Болгарію,

Німеччину, а також країни Азії та Африки. У

торгівлі з Росією переважатимуть енергоносії,

продукція металургійної галузі, машинобудування та

сільського господарства.

У 2002 році очікується уповільнення зростання

ВВП Росії до 3,8 відсотка. Темпи приросту

промислового виробництва у 2002 році становитимуть

4,4 відсотка. У 2003-2006 роках темпи зростання

будуть залежати від коливань цін на нафту, газ та

метали, вразливості слабкої банківської системи, а

також реально завищеного курсу російського рубля і

становитимуть в середньому 3,5-4,3 відсотка.

Країни СНД Для країн СНД у 2002-2006 роках буде

притаманним сталий економічний розвиток, що

створить сприятливий клімат для впровадження з

ними плідних двосторонніх торговельних відносин.

Такі країни СНД, як Туркменістан, Узбекистан,

Казахстан залишатимуться серед важливих

торговельних партнерів України, головним чином, як

джерела енергоносіїв, бавовни та кольорових

металів. Обсяги торгівлі з цими країнами

стабілізуються, з тенденцією до збільшення,

оскільки Україна зможе розширити експорт до них за

рахунок поставок продукції металургійного і

машинобудівного комплексу, зокрема сталевих труб,

сільськогосподарської техніки, обладнання для

нафтогазової галузі та надання послуг

різноманітного характеру.

Країни, що У країнах, що розвиваються, деяке пожвавлення

розвиваються економіки очікується вже у 2002 році (4,3

відсотка) і така ситуація збережеться протягом

всього прогнозованого періоду з досягненням у 2006

році темпів зростання на рівні 4,9 відсотка.

Незважаючи на небезпеку скорочення обсягів

американського імпорту для більшості країн, що

розвиваються, зниження розміру відсоткових ставок

у США і падіння курсу долара може надати додаткову

перевагу. Зниження розміру відсоткових ставок

полегшить країнам, що розвиваються, обслуговування

своїх боргових зобов'язань, а падіння курсу долара

піде на користь тим з них, хто прив'язав до нього

курс своєї національної валюти.

За попередніми даними зростання економіки

країн Латинської Америки в 2001 році становив 0,3

відсотка. У 2002 році вони становитимуть 1,0%, а у

2006 році темпи зростання досягнуть 4,2 відсотка.

У той же час зростання сукупного ВВП країн

Азії залежить від терміну продовження воєнних дій

і кількості втягнутих у конфлікт країн. В цілому

прогноз росту ВВП країн Азії, що розвиваються, у

2006 році складає 7,5 відсотка.

У країнах африканського континенту у 2001

році мало місце економічне зростання на рівні 3,7

відсотка, у 2002 році цей показник буде на рівні

3,4 відсотків. А у 2003 році знов зросте до 4,2

відсотка. Зростання буде залежати від сприятливої

макроекономічної політики, темпів проведення

структурних змін та підвищення рівня безпеки.

Подальше зростання (до 2006 року) прогнозується в

середньому на рівні - 4,5 відсотка.

Пожвавлення економіки в цьому регіоні в

найближчому майбутньому вбачається більш

вірогідним, ніж збереження низьких темпів

зростання на довготривалий період, оскільки

тенденції у сфері технологій і продуктивності

будуть позитивні, а можливості для корегування

політики, у тому числі за рахунок зниження

відсоткових ставок і податків - ширші ніж раніш.

Іншим фактором є зниження чутливості країн із ще

не сформованим ринком до поширення на них

фінансових труднощів завдяки введенню більш

гнучких відсоткових ставок і скороченню

короткострокової заборгованості.

Геоекономічні Через виникнення рецесійних явищ в світовій

аспекти економіці попит на українську продукцію на ринках

зовнішньої провідних західних країн буде обмеженим. У разі

торгівлі коли цикл кризи триватиме 2-3 роки, Україна

вимушена буде використовувати свої експортні

можливості на інших ринках. У першу чергу на

ринках країн СНД, зокрема Російської Федерації,

країн Близького Сходу, Африки тощо.

З цією метою набуде поширення практика

формування в цих країнах експортної інфраструктури

шляхом створення представництв підприємств,

сервісних центрів, консигнаційних складів та інших

закладів, а також активізація діяльності об'єднань

промислових підприємств (асоціацій, союзів) у

частині захисту інтересів українських виробників

на зовнішніх ринках.

5.2 ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНІХ

РИНКІВ ТРАДИЦІЙНИХ ТОВАРІВ

УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ

Металургійна За останніми оцінками світового ринку

галузь металопродукції, намітилася тенденція до

збільшення цін. Тобто, незважаючи на тимчасове

коливання, очікується, що цінова ситуація на ринку

металургійної продукції буде складатися

сприятливою.

Слід відмітити, що останнім часом проти 57

видів продукції українських підприємств були

порушені антидемпінгові розслідування у 23 країнах

світу, що будуть негативним чином впливати на

просування української продукції на зовнішні

ринки. Дуже сумнівно, що подолати цю тенденцію

допоможе зближення з міжнародними торговельними

структурами. Свій негативний відбиток матиме

ініціатива Президента Сполучених Штатів Америки

щодо виводу з експлуатації частини потужностей

металургійної галузі у зв'язку з надлишком

пропозиції металу у світі. Для правильної

поведінки в цих умовах передбачається об'єднувати

зусилля з іншими країнами, проти яких діють

аналогічним шляхом, що дозволить залишатися на

певних сегментах зовнішніх ринків.

Продукція металургійної галузі залишиться і

надалі провідною в структурі експорту, хоча її

частка буде поступово зменшуватися. Поряд з цим,

вартісні показники розвитку металургійної

продукції будуть зростати. Протягом 2002-2006

років при середньорічному збільшенні експорту

продукції металургійного комплексу на 0,1

відсотка, питома вага цього виду продукції у

структурі експорту товарів зменшиться з 41,2

відсотка в 2002 році до 35,2 відсотка в 2006 році.

На жаль, виходячи з оцінки західних

експертів, це зростання буде пов'язано із

збільшенням експорту продукції низького ступеня

переробки та зменшенням експорту високоякісної

сталевої продукції. Сьогодні західні держави

здійснюють реконструкцію своєї металургійної

промисловості з метою скорочення зайвих

потужностей, переходять до випуску металургійної

продукції високого гатунку та скорочення

виробництва чавуну, напівфабрикатів тощо.

У разі коли вдасться у середньостроковій

перспективі збільшити внутрішній попит на

металургійну продукцію, наведена вище тенденція не

буде загрозливою для галузі, металургія постійно

буде нарощувати обсяги збуту на внутрішньому ринку

(за останні 10 років українські металурги

наростили експорт прокату в 5 разів, який

практично не був реалізований на внутрішньому

ринку). У перспективі це дозволить урівноважити

баланс споживання металопродукції для України.

Машинобуду- В останні два роки простежується тенденція до

вання та нарощування показника експорту продукції

металообробка машинобудування та металообробки, який проти 1999

року збільшився в 2000 році на 35,2 відсотка.

Україна володіє потужним експортним потенціалом у

галузі машинобудування. За роки колишнього СРСР

частка продукції машинобудування та металообробки

коливалася в межах 35-40 відсотків, зараз вона

сягає лише 15,5 відсотка. Важливим у

середньостроковій перспективі буде нарощування

експорту продукції машинобудування та

металообробки. Практично, необхідно буде

відновлювати позиції на старих ринках збуту, де

українська продукція відповідає співвідношенню

"ціна-якість". Оскільки в більшості країн, що

розвиваються, існує потреба в модернізації

виробничих потужностей енергетики, нафтопереробки,

газопостачання, іригації та інших, Україна має всі

можливості вийти на ці ринки. Розвиток

двостороннього економічного співробітництва за

останні роки доводить, що партнери з Близького

Сходу, країн СНД, Африканського континенту, Азії

зацікавлені в придбанні української

машинобудівельної продукції.

Для нарощування обсягів українського

експорту, у тому числі високотехнологічних

виробництв, своє значення повинна відіграти

прийнята в жовтні 2001 року Програма стимулювання

експорту продукції. Зазначена Програма поряд з

створенням продукції високотехнологічних

виробництв передбачає запровадження

нормативно-правових актів, спрямованих на

стимулювання експорту, у першу чергу, за рахунок

використання податкових важелів впливу,

кредитування експорту, страхування експортних

ризиків тощо.

Передбачається, що протягом 2002-2006 років

середньорічне збільшення експорту продукції

машинобудування та металообробки становитиме 12,4

відсотка, при цьому, питома вага цієї продукції в

експорті товарів поступово збільшуватиметься з

16,8 відсотка в 2002 році до 19,8 відсотка в 2006

році.

АПК В останні роки Україна зазнала відчутних

втрат в експорті продукції АПК, поставки якої на

зовнішні ринки скоротилися протягом 1997-2000

років в 2,2 раза. Головною причиною такого стану

було скорочення виробництва основних видів

продукції АПК та їх висока собівартість, а також

протекціоністська політика Російської Федерації,

яка була традиційним головним споживачем

української сільгосппродукції.

Започаткована в 2000 році реформа в

сільському господарстві докорінним чином змінила

ситуацію в цьому секторі економіки. У 2001 році

був отриманий великій об'єм врожаю зернових після

тривалого спаду у попередні роки. Збільшені обсяги

виробництва тваринницької продукції. З урахуванням

того, що, як правило, на первинні продукти

сільськогосподарського виробництва зберігається

постійний попит, Україна може розраховувати на

нарощування експорту в найближчий перспективі в

межах 1-1,5 млрд. доларів. Разом з тим,

залишатиметься попит на продукти переробки АПК,

які за своєю якістю не поступаються західним

зразкам, а їх просування на ринки залежатиме від

належного маркетингу продукції українськими

трейдерами.

Очікується, що на середньострокову

перспективу попит на продукцію агропромислового

комплексу буде залишатися стабільним.

Прогнозується, що в 2002-2006 роках

середньорічне збільшення експорту продукції

агропромислового комплексу буде дорівнювати 10

відсоткам. При цьому, питома вага продукції

агропромислового комплексу в структурі

українського експорту в 2006 році становитиме 12,5

відсотка проти 10,8 відсотка в 2002 році.

Хімічна На середньостроковий період попит на

промисловість продукцію хімічної промисловості, ураховуючи, що

її левову частку складають товари низького ступеня

переробки, залишиться незмінним. З збільшенням

потреб сільськогосподарського виробництва

очікується спрямування значної частини добрив у

цей сектор економіки.

Із урахуванням структурних перетворень, що

відбуватимуться в хімічній промисловості,

очікується високий попит на продукцію хімічної

промисловості із значною доданою вартістю. Це

загальносвітова тенденція, що підтверджується

досвідом розвинутих країн.

Очікується, що середньорічне збільшення

експорту хімічної промисловості протягом 2002-2006

років становитиме 6,7 відсотка однак, питома вага

цієї продукції в експорті товарів протягом

зазначеного періоду буде практично незмінною і

дорівнюватиме у 2006 році 11,7 відсотка.

Легка 3 урахуванням тенденцій стимулювання

промисловість внутрішнього попиту, у тому числі на продукцію

легкої промисловості, можна очікувати деяке

скорочення обсягів експорту з цього напряму. Разом

з тим, здійснені в 2000 році заходи для

лібералізації торгівлі швейною та текстильною

продукцією на ринки країн ЄС збережуть свій

позитивний вплив для подальшого нарощування

присутності українських товарів на європейському

континенті, які вже зараз визнані західними

споживачами.

Передбачається, що протягом 2002-2006 років

середньорічне збільшення експорту продукції легкої

промисловості становитиме 13,5 відсотків, при

цьому, питома вага цієї продукції в експорті

товарів збільшиться з 5,7 відсотка в 2002 році до

6,8 відсотка в 2006 році.

Ціни на нафту У цілому очікується, що протягом 2002-2006

років ціни на нафту в середньому становитимуть

23-25 дол. США за барель, оскільки розвиток нових

технологій дозволить збільшити обсяги видобутку

енергоносіїв і вдосконалити методи збереження їх

запасів.

5.3 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Світова Унаслідок економічної невпевненості у світі

торгівля та темпи падіння обсягів світової торгівлі в 2001

вплив на році становили 0,2 відсотків порівняно з 12,4

Україну відсотка росту в 2000 році.

Зважаючи на загальне уповільнення світової

економіки можна зробити висновок, що Україна буде

знаходитись під певним впливом негативних

економічних процесів.

Разом з тим, Україна має намір протягом 2002-

2003 років приєднатися до Світової організації

торгівлі, що значно спростить процедуру виходу

українських товарів на світові ринки та надасть

змогу збільшити зовнішньоторговельний обіг на 5

відсотків у 2002 році, та в середньому близько 4

відсотків щороку протягом прогнозованого періоду.

Основні Збереження високих темпів розвитку зовнішньої

прогнозні торгівлі залежить, в основному, від наступних

тенденції для факторів:

України

збереження високого попиту на товари

традиційного українського експорту, де вагомим

внеском стане нарощування обсягів машинобудівного

комплексу, яке визначилося в останні роки;

лібералізація торговельних режимів з країнами

ЄС та США текстильною та металургійною продукцією;

створення належних важелів захисту

внутрішнього ринку та здійснення гнучкої політики

щодо запобігання антидемпінгових та спеціальних

розслідувань проти продукції українського

експорту;

використання переваг реального функціонування

зони вільної торгівлі в рамках СНД як умови

відновлення традиційних ринків збуту через

запобігання застосування торговельних бар'єрів у

торгівлі між країнами колишнього СРСР.

Враховуючи вищевикладене, важливим напрямком

державної економічної політики є створення умов

для розвитку експортно-імпортної діяльності через

стимулювання експорту продукції та

імпортозаміщення.

Це справлятиме позитивний вплив на розвиток

внутрішнього виробництва, збільшення експорту,

раціональне скорочення імпорту, що також призведе

до зростання валютних надходжень, які є основою

накопичення золотовалютних резервів НБУ.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

6. ОСНОВНІ ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО

ЗРОСТАННЯ

6.1 ТРУДОВІ РЕСУРСИ

6.1.1 ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ

Розвиток 3 початку 90-х років в Україні демографічна

демографічних ситуація набула кризового характеру.

процесів

у 1991-2001 Низький рівень народжуваності, значне

роках підвищення смертності та негативне сальдо міграції

призвели до скорочення чисельності населення. За

період з 1991 по 2001 рік кількість населення

України скоротилася на 2,6 млн. осіб.

Демографічна 3 1991 року розпочалося природне скорочення

ситуація населення, яке в 1991 і 1992 роках компенсувалося

набула міграційним приростом. Після втрати населенням

кризового надії на швидке поліпшення соціально-економічної

характеру ситуації сальдо міграції стало від'ємним. У

результаті зовнішньої міграції за 1993-2000 роки

населення України зменшилося на 586,3 тис. осіб.

Графік 6.1.1. Середньорічна чисельність

наявного населення, коефіцієнти смертності та

народжуваності у 1991-2000 роках

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат

Зниження Кількість народжених скоротилася з 630,8

народжуваності тисячі у 1991 році до 385,1 тисячі у 2000 році, у

призвело до той же час кількість померлих зросла відповідно з

старіння 670 тис. до 758,1 тисячі.

населення

Певним чином це пов'язано зі складною

ситуацією в економіці країни, зниженням рівня

життя населення, соціальною незахищеністю

малозабезпечених сімей, особливо молодих,

незадовільним екологічним станом.

Зниження народжуваності призвело до старіння

населення, тобто до збільшення питомої ваги осіб

старшого та похилого віку і зменшення частки

дітей.

Негативні зміни у віковій структурі населення

особливо проявилися в останні п'ять років (графік

6.1.4).

Так, частка дітей зменшилась на 2,8 відсотка,

а частка населення пенсійного віку (чоловіки від

60 років, жінки від 55 років) зросла на 0,6

відсотка. У той же час частка населення в

працездатному віці (чоловіки 16-59 років, жінки

16-54 років) поступово зростала (на 2,2 відсотка),

це пояснюється вступом у працездатний вік осіб, що

народилися у другій половині 80-х років (у цей

період спостерігалося значне підвищення

народжуваності).

Підсумки 2001 У 2001 році продовжилася негативна тенденція

року скорочення населення України. За попередніми

даними Держкомстату (за даними перепису) на

5 грудня 2001 року середньорічна чисельність

наявного населення становила 48673 тис. осіб.

Слід підкреслити, що попри всі економічні

негаразди, не є об'єктивним твердження, що

демографічна криза є наслідком тільки тяжкого

економічного становища в країні, бо прояви

демографічної кризи почали вже виявлятися на

початку 60-х років і суттєво загострилися на тлі

сучасної соціально-економічної кризи в Україні.

Депопуляція є відбитком не тільки деформації

процесів народжуваності і смертності, але й

демографічних наслідків війни, які носять складний

циклічний характер відтворення поколінь.

Крім того, українські сім'ї вже, принаймні,

три десятиріччя зорієнтовані на малодітну і

середньодітну сім'ю, середній розмір якої 3,2-3,3

чоловіка. Як наслідок, в Україні вже на початку

90-х років був найнижчим рівень народжуваності

серед колишніх союзних республік.

Причинами зниження народжуваності є як

економічні, так і пов'язані з підвищенням

захворюваності (особливо внаслідок чорнобильської

катастрофи) та характерними для більшості

економічно розвинутих країн змінами в інституті

сім'ї.

Негативні тенденції смертності також почали

проявлятися ще наприкінці 60-х років. Не

припинялося зростання і повікових інтенсивностей

смертності у чоловіків, старших 20 років і жінок,

старших 35 років. Як наслідок, відбулося зниження

очікуваної тривалості життя населення, яка зараз

становить 67 років.

Прогноз Розвиток демографічної ситуації в прогнозний

демографічної період буде характеризуватися продовженням

ситуації на депопуляції подальшим старінням населення.

2002-2006 роки

У 2002-2006 роках продовжиться зменшення

чисельності населення, очікується, що

середньорічна чисельність наявного населення у

2006 році у порівнянні з 2001 роком населення

України зменшиться на 1,8 млн. осіб і становитиме

46904 тис. осіб.

Графік 6.1.2. Середньорічна чисельність

наявного населення та коефіцієнт природного

зменшення населення у 2002-2006 роках

(Графік не наводиться)

Джерело: прогноз ДНДІІМЕ

Скорочення населення відбуватиметься, як і в

попередні роки, за рахунок природного зменшення

населення. Але темпи скорочення уповільняться,

цьому буде сприятиме зменшення смертності та

стабілізація народжуваності.

Графік 6.1.3. Народжуваність та смертність

у 2000-2006 роках (тис. осіб)

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, прогноз ДНДІІМЕ

Очікується У зв'язку з підвищенням якості медичного

поступове обслуговування очікується поступове зменшення

зменшення кількості померлих.

кількості

померлих З 2002 до 2004 року рівень народжуваності

продовжуватиме зменшуватись. Поліпшення

економічного становища в країні, зростання доходів

населення, сприятиме стабілізації народжуваності

починаючи з 2005 року.

Очікується, що у 2006 році кількість

народжених становитиме 375 тис. осіб.

Міждержавні міграції населення будуть мати

незначний вплив на формування чисельності

населення України. Очікується, що до 2004 року

сальдо міграцій буде від'ємним, а з 2005 року

сальдо міграцій стане додатнім (12 тисяч осіб), що

буде пов'язане з підвищенням рівня життя населення

України і міграційною політикою інших держав.

У прогнозному У прогнозному періоді продовжиться негативна

періоді тенденція старіння населення України, частка дітей

продовжиться віком від 0-15 років зменшиться з 18,7 відсотка у

негативна 2001 році до 16,0 відсотка у 2006 році.

тенденція

старіння Питома вага населення, старшого від

населення працездатного майже не зміниться, що буде

пов'язано з статево-віковою структурою, що

склалася у повоєнні роки.

Продовжиться тенденція збільшення частки

населення працездатного віку до 60,7 відсотки в

2006 році.

Графік 6.1.4 Розподіл постійного населення

за віком на початок року у 1996-2006 роках

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, прогноз ДНДІІМЕ

Зменшення частки населення, молодшого за

працездатний вік, хоча і зменшує демографічне

навантаження на працездатне населення, проте в

майбутньому це буде мати негативний вплив на

формування дітородного контингенту та стане

передумовою подальшого зменшення населення.

6.1.2. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

Ринок праці Забезпеченість України трудовими ресурсами

України в була завжди високою, так, чисельність населення

1992-2001 працездатного віку протягом 1992-2000 років

роках коливалася в межах 28-29 млн. осіб, але

використання трудового потенціалу було

неефективним.

Зменшення Тривала економічна криза призвела до значного

обсягів зменшення обсягів виробництва, що вплинуло на

виробництва скорочення чисельності зайнятих в економіці.

вплинуло на Протягом 1992-2001 років на ринку праці

скорочення зберігалася тенденція скорочення зайнятості

чисельності населення за рахунок вивільнення працюючих. За цей

зайнятих в період чисельність працівників, зайнятих в галузях

галузях економіки, скоротилась з 23 млн. осіб до 15 млн.

економіки осіб (на 7,7 млн. осіб або на 34,1 відсотка).

Негативні зміни відбулись в усіх галузях

економіки, а особливо в промисловості (зменшення

чисельності працюючих на 3,5 млн. осіб, або на

46,8 відсотка), будівництві (на 1,1 млн. осіб, або

на 59,0 відсотка), транспорті та зв'язку (на 0,5

млн. осіб, або на 30,9 відсотка). На частку цих

галузей припадає понад 80 відсотків усіх

вивільнених працівників.

Зменшення Зменшення кількості працівників в галузях

кількості економіки призвело до зниження рівня зайнятості в

працівників у усіх сферах економічної діяльності на 3,6 млн.

галузях осіб, або на 14,5 відсотка.

економіки

призвело до Таким чином, формування зайнятості населення

зниження в у сферах економічної діяльності відбувалося під

рівня впливом двох протилежних тенденцій: з одного боку

зайнятості в - скорочення кількості працівників, зайнятих у

усіх сферах більшості галузей економіки, з іншого - за рахунок

економічної зростання чисельності працівників, зайнятих в

діяльності інших сферах економічної діяльності, передусім, у

сфері індивідуального підприємництва.

Графік 6.1.5. Зайнятість населення України

у 1992-2000 роках, (тис. осіб)

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат

Великі обсяги скорочення чисельності

працівників, зайнятих у галузях економіки,

перевищили можливості працевлаштування їх в інших

сферах економічної діяльності та призвели до

зниження рівня зайнятості.

Графік 6.1.6. Зміни чисельності зайнятих в

економіці України у 1996-2000 рр. (тис. осіб)

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат

В основному, в період економічної кризи

безробіття мало циклічний характер - падіння рівня

виробництва призвело до скорочення зайнятості та

зростання безробіття.

У той же час проведення структурних реформ в

економіці призвело до зростання частки

структурного безробіття (невідповідність між

пропозицією та попитом на певні види професій на

ринку праці).

Позитивні зміни Позитивні зміни в економіці упродовж останніх

в економіці в років призвели до поліпшення ситуації на ринку

2000 році праці.

призвели до

поліпшення Графік 6.1.7. Чисельність безробітних

ринку праці та рівень безробіття за методологією МОП

в середньому за рік у 1995-2000 роках

(Графік не наводиться)

Джерело: Державний комітет статистики України

Про поліпшення ситуації на ринку праці в 2000

році свідчать дані щоквартального вибіркового

обстеження населення з питань економічної

активності, проведеного за методологією

Міжнародної організації праці (обстеження

проводяться Держкомстатом починаючи з жовтня 1995

року).

За даними цього обстеження, відбулося

зменшення рівня безробіття з 11,9 відсотка в 1999

році до 11,7 відсотка в 2000 році*.

Ринок праці у Починаючи з 2001 року Державним комітетом

2001 році статистики дані про зайнятість населення

формуються не за галузями економіки, а за видами

економічної діяльності.

У 2001 році чисельність працівників у віці

15-70 років, зайнятих економічною діяльністю

скоротилась на 181,7 тис. осіб і склала 20,2 млн.

чоловік. Продовжилася тенденція скорочення

чисельності працівників, зайнятих у галузях

економіки (працюючих за наймом), та зростання

самостійної зайнятості населення.

За даними обстежень домогосподарств з питань

економічної активності населення (за методологією

МОП) протягом 2001 року чисельність безробітних

зменшилася на 190,7 тисяч і становила 2,52 млн.

осіб. Рівень безробіття визначений за методологією

МОП скоротився порівняно з попереднім роком на 0,6

відсоткового пункту та становив 11,1 відсотка

економічно активного населення у віці 15-70 років.

Кожен другий з реально безробітних звертався

до державної служби зайнятості.

У 2001 році на обліку в державній службі

зайнятості перебувало 2,8 млн. незайнятих

громадян. Соціальні послуги були надані близько

3,0 млн. осіб (працевлаштовано, проходили

профнавчання, брали участь у громадських роботах,

надано інформаційно-консультаційні послуги), що на

20,9% більше, ніж у 2000 році.

Трудовий Трудовий потенціал України на прогнозний

потенціал період буде на достатньому рівні для забезпечення

України на сталого економічного зростання. Чисельність

прогнозний населення у працездатному віці залишиться на рівні

період буде 28,4-28,6 млн. осіб.

на достат-

ньому рівні Починаючи з 2002 року буде відмічатися

для забез- збільшення чисельності працівників у віці 15-70

печення років, зайнятих економічною діяльністю. Основними

сталого факторами, що сприятимуть зростанню зайнятості

економічного населення, є:

зростання

1. зростання обсягів виробництва в провідних

галузях економіки;

2. створення нових робочих місць;

3. легалізація нерегламентованої зайнятості;

4. розвиток невиробничих галузей, зокрема сфери

послуг;

5. забезпечення ефективного функціонування системи

професійного навчання кадрів на виробництві;

6. зміни у законодавстві щодо оподаткування

доходів громадян та підвищення рівня реальної

заробітної плати.

У 2206 році За таких умов у 2006 році чисельність

кількість працівників, зайнятих економічною діяльністю,

зайнятих в порівняно з 2001 роком зросте приблизно на 1,8

усіх сферах млн. чоловік.

економічної

діяльності Графік 6.1.8. Чисельність населення

порівняно з у віці 15-70 років, зайнятого економічною

2001 роком діяльністю (в середньому за рік), млн. чол.

зросте на 168 у 2000-2006 роках

млн. чоловік

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, прогноз Мінпраці

Значно зни- Стабільне економічне зростання призведе до

зиться рівень зниження рівня безробіття. Рівень безробіття,

безробіття, розрахований за методологією Міжнародної

розрахований організації праці зменшиться до 8,3 відсотків у

за методо- 2006 році.

логією МОП

Графік 6.1.9. Чисельність безробітних та

рівень безробіття за методологією МОП в

середньому за рік у 2001-2006 роках

(Графік не наводиться)

Джерело: Державний комітет статистики України

Діяльність Діяльність державної служби зайнятості у

державної 2002-2006 роках буде спрямована на зростання

служби зайня- обсягів надання соціальних послуг незайнятому

тості буде населенню та роботодавцям, на розширення видів

спрямовано на соціальних послуг, що сприятиме працевлаштуванню

усунення дисп- зареєстрованих безробітних, підвищенню їх

ропорцій між конкурентоспроможності на ринку праці, залученню

попитом та їх до громадських робіт.

пропозицією

робочої сили Збільшиться база даних про наявні вакантні

на ринку праці посади (робочі місця), що дозволить розширити

можливості щодо працевлаштування незайнятих

громадян. За допомогою державної служби зайнятості

у 2002-2006 роках передбачається працевлаштувати

близько 800 тис. незайнятих громадян у середньому

за рік.

Протягом прогнозного періоду збільшиться

потреба у кваліфікованій робочій силі, для цього

передбачається розширити програми професійного

перенавчання. Програми професійного перенавчання

сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності

робочої сили.

Крім того, завдяки співпраці державної служби

зайнятості та місцевих органів влади буде

розширено види тимчасового працевлаштування

безробітних на громадських роботах.

6.2 ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ

Тенденції На початку 90-х років в економіці України

останніх існувала стійка тенденція до зниження реальних

періодів обсягів інвестицій в основний капітал (капітальних

вкладень) та, як наслідок, знос основних фондів як

фізичний, так і моральний. Швидка лібералізація

цін та економічних відносин спричинили скорочення

власних коштів підприємств не тільки внаслідок

знецінення їх через інфляцію, але й унаслідок

зміни спрямування національного капіталу з

виробничої сфери у сферу обігу.

Підприємства в умовах значної інфляції та

невизначених відносин власності, з одного боку,

зменшували обсяги інвестицій в основний капітал та

будівництво, а, з іншого, вкладені кошти не

встигали перетворюватися в основні фонди, як

наслідок, зростали обсяги незавершеного

будівництва.

Графік 6.2.1. Коефіцієнт ефективності

відтворення основних фондів*

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства

економіки та з питань європейської

інтеграції

Несвоєчасна та часткова індексація основних

фондів, існування в 1996-1997 роках амортизаційної

політики, яка переслідувала фіскальні цілі

(існування понижуючого коефіцієнту 0,6-0,7 на

амортизаційні відрахування) призвели до значного

зменшення амортизаційних відрахувань. У результаті

фактично припинилося оновлення основних фондів,

свідченням є погіршення коефіцієнта інтенсивності

відновлення основних фондів. За період з 1994 року

по 1996 рік цей коефіцієнт збільшувався, що

свідчить про зменшення інтенсивності оновлення

основних фондів. Разом з тим, гіперінфляція,

недовіра іноземних інвесторів, "тіньовий капітал"

також не сприяли поліпшенню ситуації щодо

оновлення.

Коефіцієнт ефективності відтворення основних

фондів розраховується як відношення обсягу

введених в дію нових основних фондів до обсягу

капітальних вкладень.

Графік 6.2.2. Інтенсивність оновлення

основних фондів**

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства

економіки та з питань європейської

інтеграції

Починаючи з 1998 року ситуація дещо

стабілізувалася, зменшився рівень інфляції,

прискорилися приватизаційні процеси, понижуючий

коефіцієнт амортизаційних відрахувань до бюджету

змінився до 0,8 (скасований у 2001 році). В

економіці відбувалось пожвавлення інвестиційної

діяльності, поступово зростали реальні обсяги

інвестиції в основний капітал, змінювалась їх

технологічна (збільшувалася частка інвестицій на

устаткування, інструменти і інвентар за рахунок

зменшення на будівельні та монтажні роботи) та

відтворювальна структура (зростала частка

інвестицій, спрямованих на технологічне

переозброєння та реконструкцію діючих підприємств

за рахунок зменшення частки на будівництво нових

підприємств), що призвело до збільшення

інтенсивності оновлення основних фондів.

Графік 6.2.3. Обсяги інвестицій

в основний капітал (технологічна та

відтворювальна структура)

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат.

Прогнозна Зберігаючи позитивні тенденції останніх

динаміка років, прогнозуються прогресивні зрушення в

розвитку та напрямі інтенсивності оновлення основних фондів та

якісні загальному зростанні обсягів інвестицій в основний

характери- капітал, а саме тієї їх частки, що

стики перетворюється в основні фонди, призводячи до

збільшення нових сучасних видів обладнання та

технологічних ліній. Як наслідок, буде

збільшуватися фондовіддача, скорочуватись час

виробничих циклів, зменшуватись затрати та збитки.

Графік 6.2.4. Фондовіддача

(Графік не наводиться)

Джерело: Розрахунки Міністерства економіки та

з питань європейської інтеграції

Внутрішні Основним джерелом фінансування інвестицій в

джерела основний капітал на наступні 5 років залишаться

формування: кошти підприємств і організацій (хоча частка

власні кошти зменшиться з 68,5 відсотка від загального обсягу

підприємств інвестиції в основний капітал до 64,0 відсотка).

Реалізація Закону "Про амортизацію" та податкове

стимулювання інвестиційних процесів дасть змогу

істотно збільшити власні інвестиційні ресурси

підприємств.

Державні Обсяг державних інвестиційних ресурсів буде

інвестиційні зростати (з 6,9 відсотків у 2002 до 12 відсотків в

ресурси 2006 році) завдяки спрямування бюджетних коштів на

фінансування державних цільових програм і

використання їх лише на конкурсних засадах через

механізми кредитування Державного банку

реконструкції та розвитку.

Кошти В обсязі інвестицій в основний капітал

населення збільшиться частка коштів населення на власне

будівництво (з 4,7% у 2002 до 6,5% у 2006 році)

завдяки підвищенню рівня доходів населення.

Ресурси Зростуть ресурси фінансово-кредитної сфери.

фінансова- Як наслідок, знизяться номінальні і реальні ставки

кредитної за кредитами. Все це буде викликано:

сфери

реструктуризацією та додатковою

капіталізацією банківського сектору;

обмеженням державного запозичення як на

внутрішньому, так і на зовнішньому ринку;

зростанням залишків коштів за вкладами

населення в фінансово-кредитних установах

унаслідок удосконалення системи страхування та

утримання реально позитивних ставок за

банківськими депозитами.

Відбудеться пожвавлення активності на ринку

капіталу за рахунок запровадження ефективної

системи страхування інвестицій. Збільшення

залучень виробничими підприємствами ресурсів на

фінансових ринках за рахунок випуску цінних

паперів призведе до суттєвого зниження дефіциту

оборотного капіталу.

Капіталізація фінансового ринку зросте і в

наслідок залучення в обіг пенсійних накопичень

населення. Чисті інвестиційні ресурси недержавних

пенсійних фондів, які можуть бути спрямовані на

розвиток економіки, складатимуть в цілому за

період з 2004 по 2006 роки близько 4 млрд. грн., а

ресурси Накопичувального пенсійного фонду, який

буде запроваджено лише у 2006 році, - можуть

скласти від 1 млрд. грн. до близько 9 млрд. грн. в

залежності від законодавчого визначення ставки

відрахувань від фонду оплати праці.

Розвиток фінансових інструментів дозволить

розширити можливості вітчизняної фінансової

системи, збільшити обсяг інвестиційних ресурсів.

Зовнішні Створення сприятливих умов для діяльності

джерела іноземних інвесторів, надання переваги

формування довготерміновим інвестиційним проектам, підвищення

(іноземні ефективності використання іноземних інвестицій

інвестиції) дасть змогу збільшити частку іноземних інвестицій

в обсязі інвестицій в основний капітал (з 5,0

відсотка в 2002 до 9,0 відсотка в 2006 році), а

також питому вагу іноземних інвестицій в

загальному обсязі валютних надходжень до України,

що матиме позитивний вплив на зростання

золотовалютних резервів НБУ.

Таблиця 6.2.1. Інвестиції в основний

капітал за джерелами фінансування у

2002-2006 роках.

---------------------------------------------------------------

Показники |Очіку-| Прогноз

|ване |

----------------------------+------+---------------------------

% | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

---------------------------------------------------------------

Інвестиції в основний

капітал (капітальні

вкладення) 100 100 100 100 100

Бюджетні кошти 6,9 10,5 11 11 12

За рахунок коштів

Державного бюджету 4,1 5,7 5,8 6 6,1

За рахунок коштів

Місцевих бюджетів 2,7 4,8 5,2 5,5 5,9

Власних коштів підприємств

та організацій 68,5 65,8 65,5 65 64

Кошти населення на

будівництво власних

житлових будинків 4,7 5 5,5 6 6,5

Коштів іноземних

інвесторів 4,9 6 7 8 9

Інші кошти (включаючи

кошти громадських

організацій) 15,1 12,7 11 9,5 8,5

Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства

економіки та з питань європейської

інтеграції

Збільшення обсягів інвестицій, спрямованих на

оновлення основних виробничих фондів, підвищить

продуктивність економіки та стане підгрунтям

економічного зростання в наступні роки.

6.3 НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС

Тенденції Пройдений Україною за роки незалежності шлях

останніх політичних і соціально-економічних перетворень

періодів переконливо довів, що поступове усунення науки з

(1990-2001 кола державних пріоритетів призводить не лише до

роки) неможливості її ефективного розвитку, а й до

втрати економікою країни інноваційної активності

та здатності до розширеного відновлення на новому

рівні якості і конкурентоспроможності. Процес

побудови економіки ринкового типу не вивів Україну

на інноваційний шлях розвитку. Навпаки, потужний

комплекс інвестиційних галузей був фактично

зруйнований, а міжгалузеві зв'язки - порушені.

Причиною тому були структурна, інвестиційна,

платіжна та бюджетна кризи, в яких опинились

промисловість і фінансова система держави.

Стан науково-технічного прогресу в державі,

зокрема розвитку фундаментальних досліджень,

переважно залежить саме від державної фінансової

підтримки, рівень якої протягом 1995-2001 років

залишався низьким. Фінансування науки становило у

середньому 1,2 відсотка ВВП. При цьому, видатки

зведеного бюджету на зазначені цілі скоротились з

0,44 відсотка ВВП у 1995 року до 0,39 відсотка у

2001 році. Зазначені фактори разом з відсутністю

дієвих заходів з підтримки інноваційної діяльності

обумовили скорочення в 1,3 раза кількості

інноваційне активних підприємств.

Відбувалось зменшення обсягів виробництва в

усіх галузях економіки, зниження рівня

використання виробничих потужностей і, відповідно,

збільшення питомих витрат паливно-енергетичних

ресурсів, погіршення якості сировини та палива.

Зростала питома вага енергоємних галузей у

промисловості.

Графік 6.3.1. Енергомісткість виробництва

продукції (робіт, послуг), (до обсягів

виробництва, коп. на 1 грн.)

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат

Частка хімічної і нафтохімічної,

металургійної, паливної, будівельних матеріалів

зросла з 37 відсотків у 1993 році до 45,7 відсотка

у 1999 році, частка галузей, що випускають

продукцію кінцевого використання та інвестиційну

(харчова, легка, машинобудування) скоротилась з

45,6 відсотка до 30,8 відсотка).

Як наслідок:

відбулося зниження частки високотехнологічної

продукції в обсягах промислового виробництва та

експорту. Так, частка машин, устаткування,

механізмів, приладів і апаратів, засобів

наземного, повітряного та водного транспорту у

загальному обсязі експорту з 14,2 відсотка в 1996

році скоротилася до 11,6 відсотка в 1999 році;

за період з 1990 по 1998 роки енергоємність ВВП,

один з показників ефективності використання

паливно-енергетичних ресурсів, зросла в 1,4 раза.

У 1999 році була зламана негативна тенденція

1990-1998 років падіння виробництва промислової

продукції. Приріст промислового виробництва у

2000-2001 роках становив відповідно 13,2-14,2

відсотка. При цьому було досягнуто рівня 1993-1994

років.

На фоні реального приросту ВВП і промислового

виробництва у 1999-2001 роках з'явились тенденції

більш високих темпів росту ряду наукоємних

виробництв. Так, у 2001 році обсяг виробництва

промислової продукції галузі "машинобудування,

ремонт та монтаж машин і устаткування" збільшився

на 18,8 відсотків порівняно з 2000 роком, у тому

числі "виробництво машин для металургії" - на 45,4

відсотка, "виробництво устаткування для радіо,

телебачення та зв'язку" - на 34,6 відсотків.

Зазначені тенденції у промисловості позитивно

вплинули на інноваційну сферу діяльності. Останнім

часом стабілізувалась динаміка виконаних розробок

з створення нових видів техніки і технологій,

посилилась інноваційна активність. Найбільша

сприйнятливість до інновацій у 2001 році

спостерігалась на підприємствах машинобудування,

зокрема, що виготовляють транспортне устаткування,

хімічного виробництва, текстильної промисловості

та пошиття одягу, з виробництва коксу, продуктів

нафтоперероблення та ядерного палива, де

інноваційні роботи виконувало кожне четверте

обстежене підприємство. На 27,1 відсотка порівняно

з 2000 роком збільшилась кількість освоєних нових

видів промислової продукції. Дещо активізувалася

діяльність з впровадження сучасного технологічного

устаткування, засобів механізації.

Покращився розвиток інноваційної

інфраструктури. Створено 4 технологічних парки:

"Напівпровідникові технології і матеріали,

оптоелектроніка, та сенсорна техніка", "Інститут

електрозварювання ім. Є.О. Патона", "Інститут

монокристалів", "Вуглемаш", завершується створення

технопарку "Інститут технічної теплофізики",

готується документація щодо організації ще трьох -

"Київська політехніка", "Інтелектуальні

інформаційні технології", "Укрінфотех".

В рамках перших трьох із перелічених

технопарків під час виконання зареєстрованих 64

інноваційних і 9 інвестиційних проектів

реалізовано інноваційної продукції на суму понад

296 млн. грн. (2000 рік - 10 видів продукції - на

0,24 млн. грн., 2001 рік - 62 види продукції на

140,9 млн. грн., I півріччя 2002 року - 74 види

продукції на 155 млн. грн.), у т.ч. експортовано -

на 126 млн. грн. Відрахування до Державного

бюджету склали 8,5 млн. грн. На спеціальні рахунки

технопарків зараховано понад 25 млн. грн., які

використовуються на розробку нових технологій,

придбання і розробку обладнання, придбання

матеріалів та сировини. Це свідчить про економічне

зростання технопарків та істотне посилення їх

експортного потенціалу.

Інноваційний Інноваційний процес є єдиним процесом, який

шлях розвитку об'єднує науку, техніку, економіку, підприємництво

у 2002-2006 і управління. Він полягає в отриманні новації і

роках простягається від зародження ідеї до її

комерційної реалізації. Тому буде посилена

інноваційна спрямованість науково-дослідних та

дослідно-конструкторських робіт і підвищено

рівень та вдосконалено систему комерціалізації

результатів наукових досліджень.

Науково-технологічна діяльність як джерело

інновацій стане ефективним важелем економічного

зростання.

Держава стане безпосереднім провідником

інноваційного розвитку, замовником та

організатором досліджень і розробок на

найсучасніших напрямах науково-технічного

прогресу, створюючи такі умови, які б

забезпечували не лише примноження

науково-технологічного потенціалу, а й насамперед

максимальну його віддачу в економіку.

Забезпечуватимуться сприятливі умови для залучення

в господарський обіг об'єктів інтелектуальної

власності, результатів науково-технічної

діяльності, зокрема створених за рахунок державних

коштів.

Лише запровадження інноваційного шляху

розвитку дасть можливість припинити в подальшому

існування потужного і, водночас, надвитратного і

неефективного виробництва. Україна зможе змінити

сировинний вектор розвитку економіки, увійти до

кола технічно розвинених країн через забезпечення

інноваційного спрямування діяльності

науково-технічної сфери.

Графік 6.3.2. Інноваційна діяльність.

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, прогноз Мінекономіки

Джерела За розрахунками, загальний обсяг ресурсів для

формування забезпечення науки має зрости з 2432,5 млн. грн.

у 2001 році до 6154 млн. грн. у 2006 році

(в цілому - до 1,7 відсотка ВВП, з них за рахунок

держбюджету - до 0,5 відсотка ВВП). Обсяг

фінансування інноваційної діяльності, створення

зразків нової техніки та освоєння нових видів

машин, устаткування, нових видів продукції має

зрости до 18000 млн. гривень.

Таким чином, економічне зростання в країні в

2002-2006 роках відбуватиметься, у першу чергу, за

рахунок активної науково-технічної та інноваційної

діяльності, розвитку сучасної інноваційної

інфраструктури, що безпосередньо буде пов'язано з

подальшим поглибленням процесів інтеграції науки і

виробництва. Політику держави буде спрямовано на

подолання технічного відставання, переорієнтацію

виробничого потенціалу на створення

конкурентоспроможних промислових виробництв.

Відбуватиметься щорічне зростання майже на 10

відсотків у найбільш інвестиційній галузі

"машинобудування, ремонт та монтаж машин та

устаткування". Однак, промисловість у кінці

прогнозного періоду тільки відтворить свій

виробничий потенціал рівня 1992 року.

Графік 6.3.3. Динаміка промислового виробництва.

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, прогноз Мінекономіки

Якісні Найбільш вагомими з точки зору підвищення

результати конкурентоспроможності виробництва економічними

використання результатами використання науково-технічних

інновацій розробок стане:

ресурсозбереження. У прогнозному періоді

енергоємність ВВП скорочуватиметься. Збільшення

частки нового устаткування вітчизняного

виробництва в галузях ПЕК буде стимулом

інноваційного розвитку багатьох галузей

виробництва, сприятиме розвитку вітчизняної науки

і техніки;

Графік 6.3.4. Споживання енергоресурсів і

енергоємність ВВП.

(Графік не наводиться)

Джерело: розрахунки і прогноз

Держкоменергозбереження і Мінекономіки

збільшення частки продукції високого ступеня

переробки. Зміна структури виробництва у цьому

напрямі означатиме подолання сировинної орієнтації

економіки;

забезпечення гнучкості виробництва. Високі темпи

оновлення продукції як умова збереження

конкурентних позицій на ринку пред'являтимуть

підвищені вимоги до технологічної структури

виробництва, яка повинна забезпечувати їх

адекватну реакцію на зміни ринкової кон'юнктури.

Прогнозні розрахунки показують, що проблема

повного подолання економічного спаду не може бути

вирішена за період 4-5 років. Зростання реального

ВВП в середньому на 6,4 відсотка щорічно не

забезпечить досягнення навіть у 2006 році рівня

1993 року (у цінах і 1990 року). Її вирішення

необхідно розглядати в більш довготерміновій

перспективі.

7 ВВП, ТЕНДЕНЦІЇ, СТРУКТУРНІ ПРОПОРЦІЇ

7.1 ВИКОРИСТАННЯ ВВП

Тенденції Протягом 1996-1999 років спостерігалося

попередніх постійне падіння обсягів реального ВВП. Воно було

років викликано, у основному, скороченням внутрішнього

попиту, який зріс вперше за роки незалежності лише

у 2000 році. Це призвело до перелому негативної

тенденції скорочення ВВП.

Графік 7.1.1 Динаміка темпів реального

зростання внутрішнього та зовнішнього

попиту та ВВП.

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, розрахунки Міністерства

економіки та з питань європейської

інтеграції

Економічне Нарощування темпів економічного зростання в

зростання Україні в 2001 році відбулось за рахунок зростання

в 2001 році внутрішнього попиту.

відбувалося

за рахунок Урівноважена фіскальна політика Уряду та

розширення монетарна політика Національного банку України

внутрішнього сприяли отриманню інфляційних процесів.

попиту

Погашення заборгованості із заробітної

плати, пенсій та інших соціальних виплат та

збільшення зайнятості населення зумовили високі

темпи зростання грошових доходів та відповідно

споживання населення.

Підвищення ефективності перерозподілу

фінансових потоків між реальним та фінансовим

секторами створило передумови нарощування

інвестиційних ресурсів.

Разом з тим, позитивно діяв чинник

зовнішнього попиту.

У 2002-2006 роках важливим фактором

економічного зростання буде розширення сукупного

внутрішнього попиту (з 97,1 відсотка ВВП у 2002

році до 99,2 відсотка у 2006), що відбудеться не в

останню чергу за рахунок збільшення валового

нагромадження основного капіталу.

Графік 7.1.2. Структура ВВП

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, розрахунки Міністерства

економіки та з питань європейської

інтеграції

Відбудеться У прогнозному періоді відбудеться поступове

поступове скорочення питомої ваги кінцевих споживчих витрат

скорочення у структурі ВВП (з 77,3 відсотка до 77,1 відсотка)

питомої ваги при абсолютному реальному їх зростанні та

кінцевих позитивних структурних змінах всередині цього

споживчих показника: будуть зростати споживчі витрати

витрат у ВВП домогосподарств і скорочуватись державне

споживання.

Реальні Реальні обсяги кінцевих споживчих витрат

обсяги домогосподарств у прогнозному періоді зростатимуть

споживчих в середньому на 7,4 відсотків. Поліпшиться якість

витрат споживання внаслідок підвищення

домогоспо- конкурентоспроможності вітчизняних товарів та

дарств послуг і надходження на український ринок

у прогнозному високоякісної імпортної продукції.

періоді

зростатимуть

Збільшення платоспроможного попиту населення

відбудеться внаслідок зростання реальної

заробітної плати, чому сприятиме:

поступове погашення заборгованості заробітної

плати, недопущення нової заборгованості та

підвищення рівня реальної заробітної плати;

введення в дію закону "Про податок на доходи

фізичних осіб", яким передбачається зниження

ставок з оподаткування доходів громадян та

запровадження нової прогресивної шкали цих

ставок(10, 15 і 20 відсотків);

поступова відмова від негрошових розрахунків,

у тому числі з працівниками підприємств.

Частка Частка споживання сектору загальнодержавного

споживання управління у ВВП тяжітиме до зменшення: з 20,1

сектору відсотка ВВП у 2002 році до 19,5 відсотка в

загально- 2006 році. Така динаміка відображає:

державного

управління процес скорочення доходів, що

буде перерозподілятимуться через державний бюджет;

зменшуватися

оптимізацію бюджетних витрат, внаслідок

проведення адміністративної реформи, поступового

заміщення безоплатних послуг, що надаються на

пільговій основі у соціальній сфері, платними;

посилення контролю за використанням державних

коштів в умовах запровадження програмного підходу

до складення бюджету, коли видатки на фінансування

неефективних програм будуть скорочуватися.

...розширення У 2002-2006 роках відбуватиметься зміщення

попиту на акцентів при перерозподілі фінансових ресурсів на

інвестиції... користь забезпечення формування довготермінових

стане факторів економічного зростання. Важливим

головним компонентом у внутрішньому попиті, що

чинником стимулюватиме ріст, буде саме інвестиційний попит.

економічного Добре відомо, що, підтримуючи інвестиційний шлях

зростання розвитку, ми втрачаємо можливість забезпечити

високі темпи зростання сьогодні, але гарантуємо

високу якість зростання у довготерміновій

перспективі. Питома вага у ВВП валового

нагромадження основного капіталу збільшиться з

20,3 відсотка в 2002 році до 22,2 відсотка у 2006

році.

Головним фактором, який було враховано при

прогнозуванні обсягів валового нагромадження

основного капіталу, є динаміка капітальних

вкладень. Вони збільшуватимуться як відсоток від

ВВП протягом усього прогнозного періоду і у 2006

році складуть 20,7 відсотка (у 2002 році 16,7

відсотка). Основним джерелом фінансування

залишаться власні ресурси підприємств, хоча їх

частка зменшуватиметься. В цілому прогнозується

зростання прибутку прибуткових підприємств з

41 млрд. гривень у 2002 році до 57,3 млрд. гривень

у 2006 році внаслідок загального пожвавлення

економічної діяльності, розвитку малого

підприємництва.

На першому етапі, у 2002-2003 роках,

відбуватиметься тенденція збільшення активної

частини виробничих фондів (машини, обладнання

та ін.), що буде пов'язано з необхідністю

задоволення зростаючого внутрішнього та

зовнішнього попиту на високоякісну продукцію.

На другому етапі, з 2004 року по 2006 рік,

розпочнеться тенденція нарощування обсягів

будівельно-монтажних робіт, що буде викликано

формуванням розширеного процесу відтворення в

Україні. Це потребуватиме відповідного збільшення

виробничих приміщень (цехи, склади та ін.). Ці

процеси знайдуть своє відображення у зростанні

коефіцієнта ефективності відтворення основних

фондів.

Графік 7.1.3. Обсяги інвестицій в основний

капітал (технологічна структура) та коефіцієнт

ефективності відтворення основних фондів.

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, розрахунки Міністерства

економіки та з питань європейської

інтеграції

Аналіз структури ВВП дозволяє зробити

висновок, що у прогнозному періоді вона значно

поліпшиться. Збільшення інвестиційної компоненти

формуватиме підгрунтя для подальшого зростання

економіки на довгостроковій основі.

Чистий експорт На ріст ВВП вплине також збільшення обсягів

експорту (в середньому на 6 відсотків щороку),

оскільки дозволить національній економіці отримати

додаткові ресурси ззовні.

Прогнозується, що починаючи з 2003 року темпи

росту імпорту випереджатимуть темпи росту

експорту. Причиною цього будуть, з одного боку,

збільшення обсягів інвестиційного імпорту, а з

іншого - високі темпи розширення внутрішнього

попиту. Тенденція до стабільного економічного

зростання у країнах СНД та Балтії - головних

торговельних партнерах та стабільний попит на

товари традиційного українського експорту на

зовнішніх ринках зумовить у 2006 році перевищення

темпів приросту експорту порівняно з приростом

імпорту (5,5 відсотка проти 5,2 відсотка).

7.2 ВИРОБНИЦТВО ВВП

Тенденції Тенденції розвитку основних галузей, що

попередніх визначали сукупну пропозицію, протягом 1996-1999

років років мали різний характер.

Зростали темпи виробництва валової доданої

вартості у галузях торгівлі та громадського

харчування.

Скорочувалися обсяги ВДВ у будівництві,

сільському господарстві, транспорті, що було

обумовлено низьким рівнем інтенсивності

використання основних виробничих фондів,

матеріальних та трудових ресурсів. Рівень

рентабельності у 1999 році знизився проти 1996

року у будівництві на 6,9 відсоткового пункта,

транспорті на 11,3 відсоткового пункту.

Рентабельність виробництва в сільському

господарстві знизилась на 10,9 відсоткового

пункта.

Починаючи з другої половини 1999 року

намітилася позитивна тенденція зростання

продуктивності виробництва. Підвищився рівень

використання робочого часу. Якщо у 1999 році в

промисловості було відпрацьовано 67,9 відсотка

табельного фонду робочого часу, то у 2001 році цей

показник зріс до 77,3 відсотка. Індекс

фондовіддачі основних виробничих фондів підвищився

з 21,3 відсотка у 1999 році до 25 відсотків

у 2001.

Графік 7.2.1 Динаміка ефективності

використання основних виробничих

фондів та трудових ресурсів (1995=1)

(Графік не наводиться)

Джерело: розрахунки Мінекономіки

Використання Підвищення продуктивності праці у 2002-2006

трудових роках буде зумовлене збільшенням кількості

ресурсів відпрацьованих людино-годин унаслідок зростання

коефіцієнту використання робочого часу та

поступового зниження рівня безробіття

(розрахованого згідно з методологією МОП).

Крім того, зміна структури трудових ресурсів

у бік збільшення частки кваліфікованих працівників

надасть можливість підвищити ефективність

використання ресурсів.

Основний Збільшення обсягів інвестицій, спрямованих на

капітал оновлення основних виробничих фондів, підвищить

продуктивність економіки та стане підгрунтям

економічного зростання в наступні роки.

Підвищення завантаженості основних виробничих

фондів дозволить збільшити рівень фондовіддачі до

28 відсотків у 2006 році.

Зростатиме Продовження реалізації комплексної програми з

ефективність енергозбереження та активізація інноваційних

використання процесів дозволить зменшити споживання первинних

матеріальних енергоносіїв на виробництво одиниці продукції, що

ресурсів забезпечить продовження позитивної тенденції

підвищення ефективності виробництва в

промисловості, сільському господарстві,

транспорті.

Зниження трансакційних витрат діяльності

підприємств у результаті розвитку ринків товарів,

послуг, капіталу та праці, формування

інфраструктури підприємницької діяльності

сприятиме зменшенню операційних витрат підприємств

та забезпеченню конкурентоспроможності вітчизняної

продукції на світових товарних ринках.

Таблиця 1. Питома вага проміжного споживання

в валовому випуску, відсотків.

------------------------------------------------------------------

|1996|1997|1998|1999|2000|2001|2002|2003|2004|2005|2006

|рік*|рік*|рік*|рік*|рік*|рік*|рік*|рік*|рік*|рік*|рік*

-----------+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----

ловість |71,3|73,1|72,9|72,4|67,9|65,9|66,0|65,8|65,7|65,5|65,4

-----------+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----

ство |64,2|62,5|63,7|61,1|56,2|55,5|55,4|55,3|55,3|55,0|55,0

-----------+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----

ництво |50,7|50,1|50,9|52,4|59,2|59,5|59,8|59,5|59,4|59,3|59,2

-----------+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----

і зв'язок |37,2|40,6|38,7|39,5|40,9|41,0|41,0|40,8|40,7|40,6|40,5

-----------+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----

торгівля |44,5|44,7|49,5|45,8|49,8|49,5|49,3|49,1|49,0|48,2|48,0

-----------+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----

діяльності |41,8|48,1|46,4|47,7|41,1|40,8|40,6|40,4|40,4|40,0|40,0

-----------+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----+----

цінах |59,0|60,3|60,6|60,7|61,4|60,5|60,5|60,4|60,4|60,3|60,2

------------------------------------------------------------------

Джерело: Держкомстат, прогноз Мінекономіки

Зміниться Протягом 2002-2006 років промисловість

структура відіграватиме провідну роль у виробництві валової

виробництва доданої вартості. Зростатиме частка обробної

валової промисловості при зменшенні питомої ваги добувної

доданої і виробництва та розподілення електроенергії, газу

вартості та води.

Розширення виробництва вимагає випереджаючих

темпів зростання інфраструктури. Це зумовлено

загостренням проблеми швидко реагувати на зміни в

обсягах та структурі попиту. Розвиток сфери

послуг, а саме консультаційно-інформаційних,

фінансових, лізингових, послуг з міжнародних

перевезень, зв'язку, вищої та професійної освіти

стане чинником зміни структури виробництва ВДВ з

2004 року в напрямі збільшення частки цих видів

економічної діяльності.

Продовження процесу інтеграції до міжнародних

економічних об'єднань, необхідність відповідати

високому рівню технологічного розвитку, зумовить

збільшення частки у ВДВ науки та освіти, охорони

здоров'я.

Графік 7.2.2 Внесок до приросту ВДВ

окремих видів економічної діяльності

(Графік не наводиться)

Джерело: розрахунки Мінекономіки

Сільське Реальний приріст ВДВ в сільському

господарство господарстві, мисливстві та лісовому господарстві

становитиме в середньому 6,4 відсотка на рік. Це

буде зумовлено підвищенням конкурентоспроможності

сільськогосподарської продукції як на

внутрішньому, так і на зовнішньому ринку за

рахунок збільшення обсягів інвестування сільського

господарства, впровадження нових технологій

обробітку землі, використання ефективних засобів

захисту рослин.

Промисловість Диверсифікація джерел фінансування, зокрема,

збільшення обсягів банківського кредитування,

забезпечить розширення обсягів виробництва в

промисловості.

Оновлення основних фондів в усіх галузях

економіки, виконання програми з енергозбереження,

розвиток сільського господарства, транспорту,

зв'язку, будівництва забезпечуватимуть стабільний

внутрішній попит на продукцію промисловості.

Підвищиться конкурентоспроможність

вітчизняних товарів, продовжиться процес

імпортозаміщення.

Нарощування обсягів виробництва харчової та

легкої промисловості відбуватиметься відповідно до

зростаючих доходів населення та підприємств.

Освоєння нових видів продукції, впровадження

інновацій дозволить зберегти позиції обробної

промисловості на зовнішніх ринках.

У 2002-2006 роках реальний приріст валової

доданої вартості в промисловості прогнозується в

середньому 6 відсотків за рік. Частка

промисловості у виробництві ВВП становитиме 30

відсотків.

Будівництво Нарощування обсягів випуску, упровадження

прогресивних технологій у промисловості, нові

стандарти умов праці та техніки безпеки обумовлять

збільшення витрат на будівництво та оновлення

виробничих приміщень.

Розвиток ринку житла поряд з поширенням

іпотечного кредитування забезпечить зростання

обсягів житлового будівництва.

За умови поступового скорочення проміжного

споживання імпортної продукції прогнозується

досягти до кінця прогнозованого періоду 7

відсотків реального приросту ВДВ будівництва.

Транспорт Оновлення рухомого складу транспортних

підприємств сприятиме скороченню споживання палива

та підвищить конкурентоспроможність послуг

транспорту як на внутрішньому, так і на

зовнішньому ринку. Це обумовить збільшення обсягів

перевезень на внутрішньому ринку та міжнародних

вантажних перевезень. За прогнозом, реальний

приріст ВДВ транспорту на кінець прогнозного

періоду досягне б відсотків за рік.

Зростатиме частка зв'язку в обсягах

виробництва ВДВ. Це відбуватиметься за рахунок

демонополізації галузі, урізноманітнення видів

послуг, проведення ефективної стратегії

ціноутворення на підприємствах.

Оптова, Стабілізується на рівні 9,5 відсотків частка

роздрібна оптової і роздрібної торгівлі, послуг з ремонту в

торгівля, обсягах виробництва ВДВ.

торгівля

транспортними Поширення використання новітніх маркетингових

засобами, технологій, підвищення ефективності управління

послуги з обіговими коштами разом із зростанням реальних

ремонту доходів населення зумовить нарощування обсягів

товарообороту на підприємствах торгівлі та

громадського харчування. Низька частка

матеріальних витрат та відсутність потреби у

значних обсягах довготермінових капітальних

вкладень є основним чинником зниження проміжного

споживання та стабільного (8 відсотків за рік)

зростання ВДВ.

Графік 7.2.3 Індекс реальної валової

доданої вартості за окремими видами

економічної діяльності, 1996=100

(Графік не наводиться)

Джерело: прогноз Мінекономіки

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

8. РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

8.1 ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ, ЗАРОБІТНА

ПЛАТА, СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ

Тенденції Роки економічного спаду в Україні

реальних супроводжувалися зниженням рівня життя населення.

грошових Спостерігалася тенденція зменшення двох основних

доходів макроекономічних індикаторів визначення рівня

населення та доходів домашніх господарств - реальних грошових

реальної доходів населення та реальної заробітної плати.

заробітної

плати в 1991- У 1991-2001 роках відбулися значні коливання

2001 роках в структурі розподілу первинних доходів держави.

Оплата праці найманих працівників у структурі ВВП

займала найвищу позицію у 1991 році - 58,8

відсотка. Але це не означало, що добробут

громадян, досяг західноєвропейського рівня.

Навпаки, поява великої кількості емісійної готівки

в обігу, що не була забезпечена відповідним

зростанням товарної продукції, знецінила соціальні

показники в реальному вимірі в наступні два роки.

Графік 8.1.1 Індекс реальних грошових

доходів населення (1991=100)

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, розрахунки Мінекономіки

Після інфляційного знецінення грошових

доходів у 1992-1993 роках подальше падіння

показника було вже не таким помітним. У 1995 та

1997 роках, завдяки певним зусиллям з боку

держави, реальні грошові доходи населення

зростали. Переломним в динаміці грошових доходів

населення можна вважати 2000 рік, коли вони в

реальному вимірі проти попереднього року

збільшились на 9,9 відсотка. У 2001 році реальні

грошові доходи населення по відношенню до 2000

року на 9 відсотків.

Траєкторія динаміки реальної заробітної плати

мала позитивний приріст лише у 1995 році після

значного зменшення інфляції.

Нарощувалася заборгованість із виплати

заробітної плати, пенсійного забезпечення та інших

соціальних виплат. У середині 1999 року

заборгованість із виплати заробітної плати досягла

максимального значення і складала більше ніж

7 млрд. гривень.

Населення компенсувало доходи за рахунок

вирощування сільськогосподарської продукції на

земельних ділянках та дрібного бізнесу.

Вересень 1999 року став початком зменшення

боргів із соціальних виплат перед населенням. У

вересні 2000 року держава у повному обсязі

виконала свої боргові зобов'язання перед

пенсіонерами. Тим самим були закладені підвалини

для майбутньої пенсійної реформи, створені умови

для підвищення пенсій.

Загальне підвищення розмірів трудових пенсій

з січня 2001 року по квітень 2002 року становить

59,4 відсотка

Графік 8.1.2 Індекс реальної

заробітної плати (1992=100)

(Графік не наводиться)

Джерело: Держкомстат, розрахунки Мінекономіки

У 2000 році показник реальної заробітної

плати набув свого найнижчого рівня і склав 45,6

відсотка рівня заробітної плати 1992 року. Проте

темпи зниження реальної заробітної плати

працівників суттєво скоротилася і вона зменшилася

у 2000 році лише на 0,9 відсотка.