1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 8 серпня 2001 р. N 953
Київ
Про затвердження наукової програми дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління
Відповідно до пункту 31 заходів щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2000 - 2001 роки, схвалених Указом Президента України від 26 липня 2000 р.
N 925, Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити наукову програму дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління (далі - Програма), що додається.
2. Покласти на Головне управління державної служби функції державного замовника робіт Програми.
Головному управлінню державної служби щороку визначати тематику наукових досліджень виходячи із змісту заходів щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні.
3. Міністерству економіки і Міністерству фінансів під час формування показників Державної програми економічного і соціального розвитку України і Державного бюджету України передбачати у 2002 - 2004 роках видатки на фінансування Програми.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 серпня 2001 р. N 953
НАУКОВА ПРОГРАМА
дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління
Аналіз сучасного стану розвитку державної служби
Становлення державної служби та її кадрового потенціалу визначено Законом України "Про державну службу". З часу його прийняття створено нормативно-правову базу у сфері державної служби, яка включає понад 650 нормативно-правових актів, серед яких 37 законів, понад 200 указів і розпоряджень Президента України, 400 актів Кабінету Міністрів України та Головдержслужби. Цими документами визначені основи функціонування інституту державної служби, порядок прийняття на державну службу, її проходження, формування кадрового резерву, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також матеріального забезпечення і соціального захисту державних службовців.
Розбудова інституту державної служби набула системного характеру після затвердження Указом Президента України від 10 листопада 1995 р. N 1035 Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій. Цим документом разом з Указами Президента України від 19 травня 1995 р. N 381 "Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками державних підприємств, установ і організацій", від 30 травня 1995 р. N 398 "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців" започатковано розроблення і прийняття нормативно-правових актів з удосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, конкурсного відбору, стажування, формування кадрового резерву, організації та проведення атестації, декларування доходів, навчання державних службовців.
Відповідно до актів Кабінету Міністрів України створюється Єдина державна комп'ютерна система "Кадри" та Генеральний реєстр контрактів з керівниками державних підприємств і головами правлінь акціонерних товариств, контрольний пакет акцій яких належить державі.
Кабінетом Міністрів України затверджено порядки проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців; стажування у державних органах; формування кадрового резерву для державної служби та керівників державних підприємств, установ і організацій; перебування на державній службі працівників патронажної служби; роботи з кадрами в центральних і місцевих органах виконавчої влади; ведення особових справ державних службовців; розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, голів, заступників голів та керівників апарату місцевих державних адміністрацій.
Діє система професійного навчання державних службовців та керівників державних підприємств, установ і організацій, до складу якої входять Українська Академія державного управління при Президентові України з філіалами у містах Дніпропетровську, Львові, Одесі, Харкові, а також 9 вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, які готують магістрів державного управління. У кожному регіоні працюють центри підвищення кваліфікації; до цієї роботи залучені галузеві заклади післядипломної освіти. Запроваджено нову освітню галузь "державне управління" і, зокрема, освітньо-професійну програму підготовки магістрів за спеціальністю "державна служба", різні види підвищення кваліфікації державних службовців від короткотермінових тематичних семінарів до навчання за професійними програмами.
Утворено Головне управління державної служби (Головдержслужба), яке відповідає за проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціональне управління державною службою. З метою координації наукових досліджень з проблем державної служби та сприяння вирішенню питань в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців при Головдержслужбі функціонує Науково-методична рада.
З метою подальшого вдосконалення державної служби у 2000 році прийнято Укази Президента України від 11 лютого 2000 р. N 207 "Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів" та від 11 лютого 2000 р. N 208 "Про підвищення ефективності системи державної служби". Розроблено і введено в дію наказом Головдержслужби від 23 жовтня 2000 р. N 58 Загальні правила поведінки державного службовця. Утворено Координаційну раду з питань державної служби при Президентові України, завданням якої, зокрема, є визначення шляхів, засобів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби, об'єднання зусиль державних органів щодо підвищення її ефективності.
З метою забезпечення єдиних підходів до процедур обліку державних органів і посад Головдержслужба запровадила як стандарт державної служби Перелік державних органів, установ і організацій, посади керівних працівників і спеціалістів яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, а також Реєстр посад державних службовців.
Таким чином в Україні створено систему роботи з кадрами державної служби, відбулося становлення інституту державної служби. Разом з цим ще не вдалося забезпечити належного професіоналізму та стабільності корпусу державних службовців. Саме тому з метою становлення професійної, високоефективної, стабільної та авторитетної державної служби розроблено фундаментальні засади реформування інституту державної служби, викладені у Стратегії реформування системи державної служби в Україні та Комплексній програмі підготовки державних службовців, які затверджені відповідно Указами Президента України від 14 квітня 2000 р. N 599 та від 9 листопада 2000 р. N 1212 і визначають напрями реформування системи державної служби, вдосконалення її кадрового забезпечення на довгострокову перспективу.
Розвиток державної служби передбачає послідовне здійснення систематизованих за напрямами та етапами комплексів практичних заходів, спрямованих на забезпечення єдності всіх елементів державної служби, на чіткий взаємозв'язок її інституційних елементів з професійно-кадровим складом, з корпусом державних службовців.
Першочерговими завданнями, які повинні забезпечити реформування системи державної служби згідно із зазначеними концептуальними документами, є:
удосконалення структури управління державною службою;
удосконалення правових засад державної служби;
забезпечення професіоналізму державних службовців і сумлінного виконання ними своїх посадових обов'язків;
забезпечення дієвого контролю в системі державної служби, включаючи заходи щодо запобігання корупції та іншим зловживанням;
поліпшення інформаційного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення державної служби;
організація наукових розробок і аналітичного супроводження реформи державної служби.
Обгрунтування необхідності і актуальності наукової програми
В умовах перехідного етапу економіки система державного управління і апарат її реалізації - державна адміністративна система знаходяться в стадії реформування, динаміка змін у якій залежить від комплексу взаємопов'язаних факторів, що враховують приватизаційні процеси, інноваційні тенденції, фінансово-грошову політику, зміни у політичній структурі, стан і напрями розвитку окремих ланок господарського комплексу.
Врахувати багатокритеріальний комплекс чинників державного розвитку можна тільки на підставі системного підходу в межах відповідної наукової програми. Насамперед повинні бути сформовані концептуальні моделі сфер управління, серед яких вагоме місце займає модель регулювання кадрового ресурсу державної служби і процесів, пов'язаних із змістом і структурою діяльності корпусу державних службовців.
Потребують суттєвого вдосконалення процедури відбору кадрів, проведення конкурсів, забезпечення прозорості і гласності під час призначення на посади та просування по службі, робота з кадровим резервом, професійна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів. Необхідно визначити критерії якості роботи державних службовців та їх поведінки в суспільстві, систему об'єктивної оцінки діяльності та ротації кадрів, забезпечити конкурентоспроможність державної служби на ринку праці, підвищити заінтересованість кадрів у продуктивній і якісній роботі, запобігати корупції, посилити відповідальність за неналежне виконання службових обов'язків.
Необхідно провести дослідження з питань подальшого вдосконалення системи органів виконавчої влади, орієнтирами в яких мають бути зменшення вузлів трансформування управлінських рішень; консолідація або об'єднання органів та їх структурних підрозділів за ознакою спорідненості завдань та функцій; деконцентрація і дерегуляція повноважень центральних органів виконавчої влади, зокрема з урахуванням Концепції державної регіональної політики.
Першим кроком у роботі щодо оптимізації державного управління було функціональне обстеження нормативно-правової бази, яка визначає основи функціонування апаратів органів виконавчої влади. На підставі результатів проведеного обстеження необхідно розробити наукову методику здійснення функціонального аналізу та на її основі разом з усіма органами державної влади провести відповідне дослідження функцій і повноважень з метою встановлення співвідношень між ресурсами, які виділяються органам державної влади для реалізації їх владних повноважень, та результатами їх діяльності.
Необхідно розробити узгоджені схеми взаємодії процесів управління і вимоги до переліку, змісту структурних утворень, порядку їх організації та трансформації з метою оптимізації управлінських рішень щодо регулювання ресурсів, необхідних для реалізації рішення, а також спрощення самої процедури розроблення управлінського рішення.
На підставі отриманих результатів необхідно здійснити заходи щодо вдосконалення комплексного правового забезпечення державної служби. Потребують наукового обгрунтування започатковані схеми ведення обліку державних органів, установ і організацій, посади керівних працівників і спеціалістів яких відповідно до діючих нормативно-правових актів віднесено до категорій посад державних службовців, а також внесення цих посад до відповідного реєстру. Необхідно розробити науково обгрунтовані критерії щодо процедур віднесення посад до відповідних категорій посад державних службовців.
Потребує відповідного дослідницького опрацювання функціональний класифікатор державної служби, рубрики якого складаються з елементів термінологічно-понятійної системи державної служби. Комп'ютерна версія класифікатора повинна забезпечувати автоматичне посилання на статті чи розділи нормативно-правових актів з питань державної служби. Введення в дію цього класифікатора спростить процедуру кодифікації нормативно-правових актів, надасть цьому процесові системності, полегшить користування цими актами.
З питаннями класифікації посад державних службовців та введення їх у штатні розписи окремих органів державної влади пов'язане визначення типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, для введення в дію яких необхідне наукове обгрунтування змісту праці державного службовця, встановлення зв'язку між цими характеристиками і обсягами конкретних обов'язків та прав державних службовців.
Передумовою залучення на посади державних службовців компетентних, висококваліфікованих працівників є формування дієвого кадрового резерву. Необхідно розробити методику оцінки потенційних можливостей кандидата на відповідну посаду і процедури залучення перспективних фахівців до державної служби, передбачивши особливі умови їх соціального захисту та звільнення з державної служби.
Є необхідність у розробленні спеціальних засобів оцінки якісного складу керівників підприємств, установ і організацій, що дозволить надавати розширені рекомендації щодо формування резерву на посади в системі державної служби.
Удосконалення процедури прийняття на державну службу передбачає запровадження єдиного порядку проведення конкурсу і стажування із складанням іспиту, порядок проведення якого необхідно розробити з урахуванням досвіду інших країн, розробок вітчизняних наукових установ і навчальних закладів.
З метою забезпечення органів державної влади висококваліфікованими кадрами, набуття ними практичного досвіду необхідно відслідковувати і пропонувати переміщення молодих, перспективних працівників на більш високі посади, запровадити ротацію кадрів для проходження ними всіх ієрархічних ступенів. Таке просування по службі розширює світогляд, підвищує управлінську кваліфікацію працівників, запобігає кадровому застою та консерватизму, дозволяє краще вивчати кадри та готувати їх до займання посад керівників державних органів.
Запровадження періодичної ротації окремих посадових осіб передбачено також Концепцією боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженою Указом Президента України від 24 квітня 1998 р. N 367, як один із засобів запобігання проявам корупції серед державних службовців, особливо на окремих посадах з підвищеним ризиком корупції.
З метою посилення роботи щодо запобігання корупційним проявам та поліпшення виконавської дисципліни необхідно створити комп'ютерні засоби для супроводження цих питань, розробити порядок використання даних про державних службовців, які вчинили подібне порушення, та заходи щодо створення в межах існуючого правового поля методичних рекомендацій з ведення роботи щодо запобігання корупційним проявам, іншим зловживанням серед державних службовців.
Створення системи об'єктивної оцінки роботи державних службовців передбачено Стратегією реформування системи державної служби в Україні. Частиною цієї роботи є запровадження щорічних оцінок кожного державного службовця під час підбиття підсумків виконання його особистих планів, визначення особливостей процедури атестації державних службовців, призначення на посаду яких здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України. А втім на цей час немає чіткого механізму здійснення системного контролю за роботою державних службовців на цих посадах, крім аналізу показників за статистичними звітами.
Важливою складовою підвищення ефективності державної служби є поліпшення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, підготовка нової генерації державних службовців.
Основними заходами з цих питань мають бути :
забезпечення випереджаючого характеру змісту навчання з урахуванням перспектив розвитку держави;
впровадження цільової спрямованості навчання на основі дотримання державних стандартів освіти, гнучкості застосування всіх видів, форм і методів навчання, досягнення інтенсифікації та оптимізації навчального процесу;
удосконалення цільової підготовки кадрового резерву на посади державних службовців I - III категорій;
розширення підготовки та перепідготовки державних службовців у межах спеціальності "державна служба" освітнього напряму "державне управління" за спеціалізаціями з економіки, права, соціальних, гуманітарних, кадрових питань тощо;
оптимізація мережі навчальних закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців;

................
Перейти до повного тексту