Кабінет Міністрів України

Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 1996 р. N 579 "Про Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. N 1763 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 39, ст. 1943), такі зміни:

пункт 2 викласти у такій редакції:

"2. Покласти на Міністерство екології та природних ресурсів функції державного замовника Програми";

пункт 3 виключити;

пункт 4 викласти у такій редакції:

"4. Міністерству екології та природних ресурсів передбачати кошти на виконання Програми в межах видатків, що визначаються йому щороку під час формування Державного бюджету України на відповідний рік";

Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, затверджену зазначеною постановою, викласти у новій редакції (додається).

Цю Програму розроблено з метою вдосконалення державної системи гідрометеорологічних спостережень національної гідрометеорологічної служби.

Інформація про гідрометеорологічні умови та забруднення навколишнього природного середовища, прогнозування їх змін є одним з важливих факторів, що забезпечують соціально-економічний розвиток, обороноздатність та екологічну безпеку держави.

Україна є членом Всесвітньої метеорологічної організації ООН, нею підписано Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Женева, 1979), Конвенцію про оперативне оповіщення у разі ядерної аварії (Відень, 1986), Віденську конвенцію про охорону озонового шару (Відень, 1985), Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (Ріо-де-Жанейро, 1992) тощо. Виконання зобов'язань щодо участі України в міжнародних організаціях та договорах неможливе без даних гідрометеорологічних спостережень і прогнозів, а також спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища на базовій мережі спостережень, які здійснює національна гідрометеорологічна служба.

Державна система гідрометеорологічних спостережень (далі - система спостережень) - це комплексна багаторівнева спостережно-інформаційна система, призначена для проведення систематичних спостережень за гідрометеорологічними умовами, станом атмосфери, забруднення навколишнього природного середовища під впливом природних і антропогенних факторів, а також забезпечення споживачів інформацією про їх фактичний та очікуваний стан. Система спостережень дає змогу отримати понад 70 різних видів даних, зокрема метеорологічних, аерологічних, озонометричних, метеорологічних радіолокаційних, агрометеорологічних, гідрологічних, інформацію про стан забруднення повітря, поверхневих і морських вод, грунтів у пунктах базової мережі спостережень.

Метеорологічні наземні спостереження проводяться безперервно, цілодобово і синхронно на 221 станції.

Аерологічні спостереження, необхідні для вивчення атмосферних процесів на різних висотах і складання метеорологічних прогнозів, проводяться в 9 пунктах спостережень.

Агрометеорологічні спостереження з метою задоволення потреб сільського господарства проводяться у 143 пунктах спостережень, озонометричні спостереження у 5 пунктах, метеорологічні радіолокаційні спостереження за хмарами і опадами - у 8 пунктах.

Гідрологічні спостереження проводяться у 433 пунктах спостережень, розташованих на річках, озерах і водосховищах.

Морська стаціонарна гідрометеорологічна мережа включає в себе 32 пункти спостережень, розташовані у прибережній та шельфовій зонах, гирлах річок, що впадають у море.

Базові спостереження за забрудненням поверхневих вод проводяться у 240 пунктах спостережень, розташованих на 116 річках, 15 водосховищах, 7 озерах і лиманах. Якість води Чорного і Азовського морів і гирлових ділянок Дніпра, Дунаю і Південного Бугу контролюється у 154 пунктах. Стаціонарні спостереження за забрудненням атмосфери проводяться у 162 пунктах, розташованих у 53 містах.

Необхідними умовами надійного функціонування системи спостережень, забезпечення споживачів достовірною своєчасною інформацією та прогнозами є оснащення гідрометеорологічної служби сучасними засобами вимірювальної техніки, застосування новітніх технологій, розвиток науково-методичної бази проведення спостережень і прогнозування.

Розроблено, виготовлено та встановлено у мережі спостережень перші вітчизняні гідрометеорологічні прилади і обладнання. Фактично в Україні отримала розвиток нова наукоємна галузь промисловості - гідрометеорологічне приладобудування, що сприяло зменшенню витрат бюджетних коштів на закупівлю гідрометеорологічних приладів і обладнання за кордоном. Ведуться роботи з удосконалення систем телезв'язку та оброблення інформації.

Проте технічне оснащення системи спостережень і прогнозування гідрометеорологічної служби недостатнє.

Більшість засобів вимірювальної техніки у гідрометеорологічній мережі розроблено 30 - 40 років тому. Недостатньо застосовуються сучасні технології автоматичного та дистанційного отримання інформації, а також системи збирання, передачі та обміну інформації через супутникові системи зв'язку. Потребує розвитку гідрометеорологічне прогнозування (особливо - довгострокове) на основі застосування сучасних чисельних методів прогнозування з використанням комп'ютерних технологій.

Це зумовило скорочення програми спостережень, застосування під час розроблення прогнозів недостатньо ефективних методів і технологій, зниження ефективності обслуговування споживачів, що негативно позначається на економічному розвитку, екологічній безпеці держави і може призвести до аварійних ситуацій на транспорті, особливо авіаційному.

Викликає занепокоєння стан технічного і технологічного оснащення гідрометеорологічної служби у зв'язку з тим, що в Україні спостерігається повторюваність стихійних гідрометеорологічних явищ, таких як катастрофічні паводки на річках Закарпаття у 1998 та 2001 роках.

Вирішенню питань забезпечення функціонування та науково-технічного переоснащення гідрометеорологічної служби сприятиме подальша реалізація на державному рівні за єдиною науково обгрунтованою програмою комплексу заходів з відповідним цільовим фінансуванням.

Метою Програми є досягнення світового рівня забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, Збройних Сил, інших військових формувань, населення інформацією про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища шляхом переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень сучасними засобами вимірювальної техніки для отримання, оброблення та доведення інформації до споживачів.

Для досягнення мети слід здійснити такі науково-технічні та організаційні заходи:

виконання наукових досліджень, спрямованих на розроблення нових і вдосконалення існуючих методів і технологій спостережень і прогнозів;

розроблення та виготовлення конкурентоспроможних гідрометеорологічних приладів і обладнання, а також забезпечення розвитку аналітичного приладобудування;

удосконалення та раціоналізація системи спостережень;

оснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища технічними комплексами, приладами і обладнанням, що відповідають світовим стандартам;

удосконалення гідрометеорологічного прогнозування, у тому числі довгострокового, на основі застосування сучасних чисельних методів прогнозування з використанням комп'ютерних технологій.

Завдання Програми наведено у додатку 1 до Програми.

У розділі 1 "Наукові дослідження" передбачено виконання таких завдань:

розроблення науково обгрунтованих вимог до структури і функціонування системи спостережень, удосконалення радіолокаційних методів проведення вимірювань;

розроблення методів прогнозування гідрометеорологічних явищ та забруднення навколишнього природного середовища.

У розділі 2 "Технічні засоби та технології отримання і первинного оброблення інформації" передбачено виконання таких завдань:

розроблення технічних засобів для забезпечення метеорологічних та агрометеорологічних спостережень;

розроблення автоматизованих станцій та технічних засобів для метеорологічного забезпечення безпеки польотів літаків цивільної авіації;

створення автоматизованої мережі метеорологічних радіолокаційних і аерологічних спостережень та розроблення технічних засобів для її оснащення;

розроблення засобів і технологій дистанційного отримання інформації;

створення сучасної системи гідрологічних спостережень;

розроблення засобів вимірювальної техніки і програмного забезпечення, збирання та оброблення інформації про стан забруднення атмосферного повітря, поверхневих і морських вод, грунтів;

розроблення повірочного обладнання і допоміжного устаткування для виконання гідрометеорологічних робіт.

У розділі 3 "Системи збирання, оброблення та передавання інформації, створення баз даних" передбачено виконання таких завдань:

створення сучасної системи метеорологічного телезв'язку та автоматизованих робочих місць спеціалістів гідрометеорологічної служби;

створення бази даних, забезпечення технічного і технологічного переоснащення системи оброблення оперативної та режимної інформації.

У розділі 4 "Розроблення нормативно-технічної документації" передбачено створення державної системи стандартизації в сфері гідрометеорології.

У розділі 5 "Розвиток системи гідрометеорологічного прогнозування на основі застосування комп'ютерних технологій" передбачено виконання таких завдань:

розроблення та впровадження в гідрометеорологічній службі чисельних методів визначення прогнозу погоди;

удосконалення методів визначення довгострокового прогнозу погоди;

впровадження комп'ютерних технологій метеорологічного, гідрологічного та агрометеорологічного прогнозування.

Переоснащення системи спостережень та прогнозування гідрометеорологічної служби передбачається здійснити шляхом впровадження приладів, обладнання і технологій, які розроблено або буде розроблено та виготовлено на вітчизняних підприємствах.

Деякі види приладів і обладнання до початку їх серійного виготовлення в Україні, а також техніку та устаткування, які економічно недоцільно розробляти в Україні, передбачається закуповувати за кордоном.

Державним замовником Програми є Мінекоресурсів, що укладає з виконавцями договори на виконання робіт, передбачених Програмою.

Вибір виконавців науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, а також постачальників розроблених приладів і обладнання здійснюватиметься на конкурсних засадах за результатами торгів згідно з Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Для фінансування Програми у 2002-2006 роках необхідно 140720 тис. гривень, з них:

34700 тис. гривень без урахування податку на додану вартість - на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

81000 тис. гривень без урахування податку на додану вартість - на закупівлю і монтаж у пунктах мережі гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища засобів вимірювальної техніки, розроблення яких передбачається в рамках Програми;

24840 тис. гривень без урахування податку на додану вартість - на закупівлю (у тому числі за імпортом), монтаж у пунктах мережі спостережень засобів вимірювальної техніки, розроблення яких Програмою не передбачено;

180 тис. гривень без урахування податку на додану вартість - на оплату робіт з організаційно-технічного забезпечення виконання заходів Програми (проведення виставок, семінарів, закупівля оргтехніки тощо).

Необхідні обсяги фінансування технічного та технологічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища наведено у додатку 2 до Програми.

Розподіл за роками необхідних обсягів фінансування завдань Програми наведено у додатку 3 до Програми.

Джерелом фінансування Програми є кошти загального фонду державного бюджету.

Реалізація завдань Програми забезпечить розроблення та освоєння до 2006 року виробництва засобів вимірювальної техніки та значною мірою сприятиме здійсненню технічного і технологічного переоснащення гідрометеорологічної служби.

Очікується значне підвищення ефективності роботи системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища гідрометеорологічної служби. Це дасть змогу завчасно здійснювати заходи, спрямовані на запобігання матеріальним збиткам внаслідок небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ.

Залучення до реалізації Програми вітчизняних наукових установ і підприємств сприятиме суттєвому скороченню обсягів валютних коштів, необхідних для забезпечення гідрометеорологічної служби сучасною технікою і технологіями. Крім цього, експорт деяких видів приладів, обладнання і технологій, розроблених відповідно до завдань Програми, може стати джерелом надходження валютних коштів до державного бюджету.