У відповідності із частиною шостою статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"

та з метою вдосконалення аналітично-інформаційної діяльності Національної служби посередництва і примирення, її відділень в Автономній Республіці Крим та областях, відділів центрального апарату НСПП, забезпечення детального аналізу висунутих найманими працівниками вимог під час колективних трудових спорів (конфліктів), виявлення та узагальнення причин виникнення таких спорів (конфліктів) з подальшою підготовкою пропозицій для їх усунення,

1. Затвердити Інструкцію про порядок здійснення аналізу висунутих найманими працівниками вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів) (додається).

2. Заступнику голови Національної служби посередництва і примирення Климову В.В., аналітично-інформаційному відділу НСПП, відділу НСПП по роботі в містах Києві та Севастополі, відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях забезпечити належний рівень роботи по аналізу висунутих найманими працівниками вимог, вивчення та узагальнення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до вимог Інструкції.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника голови Національної служби посередництва і примирення Климова В.В.

1.1. Ця інструкція (далі - Інструкція) визначає правові та організаційні засади формування цілісної системи здійснення аналізу висунутих найманими працівниками вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів) структурними підрозділами центрального апарату Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП), відділом НСПП по роботі в містах Києві та Севастополі і відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.

Інструкцією встановлюються зміст, форми та порядок здійснення аналізу висунутих найманими працівниками вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів).

1.2. Правовою основою здійснення аналізу висунутих найманими працівниками вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів) є положення статей 2, 4, 5, 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17.11.98 р. N 1258/98 із змінами, внесеними Указом Президента України від 30.12.2000 р. N 1393/2000 "Питання Національної служби посередництва і примирення".

1.3. Суб'єктами здійснення аналізу висунутих найманими працівниками вимог і виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів) є центральний апарат НСПП, відділ НСПП по роботі в містах Києві та Севастополі і відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.

1.4. Об'єктами здійснення аналізу є висунуті найманими працівниками вимоги та причини виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) з питань, визначених відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (далі - Закону).

2.1. Комплексний аналіз висунутих найманими працівниками вимог складається із:

- здійснення аналізу змісту вимог на відповідність їх положенням статті 2 Закону;

- здійснення аналізу правової обгрунтованості вимог із визначенням законодавчих та нормативно-правових актів, які були порушені сторонами соціально-трудових відносин, що обумовило виникнення розбіжностей між ними;

- здійснення соціально-економічного аналізу вимог;

- встановлення компетенції власника або уповноваженого ним органу (представника) щодо вирішення висунутих вимог.

2.2. Всі висунуті найманими працівниками вимоги аналізуються суб'єктами аналізу на предмет їх відповідності положенням статті 2 Закону. Вимоги, які висунуті найманими працівниками у відповідності із положеннями статті 2 Закону, реєструються НСПП відповідно до статті 15 Закону згідно з Положенням про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженим наказом НСПП від 06.04.2000 р. N 29 з наступними змінами і доповненнями.

2.3. Вимоги, висунуті у відповідності зі статтею 2 Закону, включаються до переліку характеристик колективних трудових спорів (конфліктів), оформлюються відповідно до вимог Інструкції про аналітично-інформаційну діяльність Національної служби посередництва і примирення, затвердженої наказом НСПП від 03.05.99 р. N 35 із наступними змінами та доповненнями (далі - Інструкція про аналітично-інформаційну діяльність) щодо порядку надання оперативної інформації відносно відомостей про виникнення колективних трудових спорів (форма Фс N 1).

2.4. Висунуті найманими працівниками вимоги, що не відповідають положенням статті 2 Закону, не реєструються НСПП і при поданні оперативної інформації суб'єктами аналізу не враховуються та не заносяться до форми Фс N 1 "Відомості про колективні трудові спори".

2.5. Вимоги найманих працівників, висунуті відносно укладення або зміни колективного договору, угоди та їх виконання, а також невиконання вимог законодавства про працю (підпункти б), в), г) статті 2 Закону), обов'язково аналізуються на предмет їх правової обгрунтованості із встановленням переліку законодавчих і нормативно-правових актів, порушення яких призвело до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

2.6. Для здійснення аналізу вимог, що стосуються невиконання вимог законодавства про працю (підпункт г) статті 2 Закону), звертається увага сторін соціально-трудових відносин на необхідність вказання при формуванні зазначених вище вимог конкретних статей або пунктів законодавчих та нормативно-правових актів, порушення яких вимагають усунути наймані працівники.

В разі, якщо сторонами соціально-трудових відносин при формуванні вимог не враховані положення частини першої цього пункту, правова оцінка визначення порушень конкретних положень законодавчих та нормативно-првових актів здійснюється суб'єктами аналізу.

2.7. Узагальнені переліки законодавчих та нормативно-правових актів, порушення яких сприяли виникненню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, надаються суб'єктами аналізу щоквартально разом із звітами про результати діяльності.

2.8. Поряд з аналізом вимог на предмет їх правової обгрунтованості суб'єктами, згаданими в п.1.3 Інструкції, здійснюється соціально-економічний аналіз висунутих вимог шляхом:

- класифікації висунутих найманими працівниками вимог та віднесення їх до різних підгруп відповідно до класифікатора вимог, який надається в додатку 1;

- узагальнення кількісних характеристик висунутих найманими працівниками вимог в межах груп та підгруп, визначених згідно з класифікатором (додаток 2);

- визначення динаміки висунення найманими працівниками вимог, основних тенденцій та порядку задоволення вимог в залежності від їх змісту, часу, можливостей сторін соціально-трудових відносин щодо вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

2.9. При здійсненні класифікації вимог потрібно враховувати, що до першої групи вимог "Встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту" відносяться всі вимоги, які прямо не пов'язані із порушенням законодавства про працю, але вирішення яких вимагає одна із сторін, і це в свою чергу не призведе до порушень вимог чинного законодавства, що регулюють соціально-трудові відносини.

2.10. Після здійснення класифікації вимог за ознаками, наведеними вище, в графі 6 "Вимоги" форми Фс N 1 (додаток до Інструкції про аналітично-інформаційну діяльність НСПП) проти кожної вимоги згідно з класифікатором проставляється код відповідної підгрупи, до якої відноситься ця вимога.

2.11. За підсумками місяця висунуті найманими працівниками вимоги узагальнюються в розрізі груп та підгруп згідно з кодами. Результати оформлюються відповідно до додатку 2. На підставі цих даних проводиться аналіз динаміки, загальних тенденцій та порядку задоволення вимог в залежності від їх змісту, часу, інших чинників, що ускладнюють або, навпаки, сприяють задоволенню вимог.

2.12. З метою забезпечення ефективного сприяння сторонам соціально-трудових відносин у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) НСПП, відділом НСПП по роботі в містах Києві та Севастополі і відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях вживаються заходи щодо встановлення компетенції власників, уповноважених ними органів (представників) щодо задоволення висунутих вимог. Відповідні дані надаються при заповненні графи 5 "Сторони спору" форми Фс N 1 "Відомості про колективні трудові спори".

3.1. Комплексний аналіз висунутих найманими працівниками вимог передбачає вивчення та узагальнення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), як основного чинника, що впливає на зміст вимог, характер їх вирішення та ступінь напруженості соціально-трудових відносин в ході врегулювання розбіжностей тощо.

3.2. Причини виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) поділяються на об'єктивні та суб'єктивні.

3.3. До об'єктивних причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) відносяться причини соціального, економічного, правового характеру, недоліки в організації виробництва і праці тощо, які роблять розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин невідворотними та не залежать від їх поведінки. До таких причин належать:

1) невиконання зобов'язань щодо соціальних гарантій, компенсацій, пільг (заборгованість із заробітної плати, регресних виплат, соціального страхування тощо) внаслідок незадовільного фінансового стану підприємств, установ, організацій, яке спричинено:

- відсутністю бюджетних призначень для фінансування відповідних витрат бюджетних установ та організацій, в тому числі фінансування гарантій і пільг, передбачених законодавством;

- недостатнім фінансуванням відповідних витрат бюджетних установ і організацій через фактичне невиконання доходної частини бюджетів різних рівнів;

- недофінансуванням по дотаціях, субсидіях, передбачених законодавчими і нормативно-правовими актами для відшкодування витрат підприємств, організацій, установ;

- заборгованістю по оплаті продукції робіт, послуг, оплата яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів;

- значними обсягами кредиторської та дебіторської заборгованості (в т.ч. простроченої);

- окремими прорахунками при запровадженні державного регулювання цін, тарифів або особливих умов порядку надання послуг та виконання робіт;

- низьким рівнем технології та організації виробництва і праці;

- неконкурентноспроможністю продукції (послуг) та відсутністю замовлень;

- іншими причинами.

2) відсутність законодавчого врегулювання предмету колективного трудового спору або наявність протиріч в законодавстві та нормативно-правових актах щодо врегулювання цих питань;

3) порушення вимог законодавства про охорону праці;

4) інші причини.

3.4. До суб'єктивних причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) слід віднести причини, що обумовлюють загострення соціально-трудових відносин внаслідок дій та недій сторін соціально-трудових відносин, і вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у значній мірі залежить від заходів, що вживаються суб'єктами цих відносин.