В Основних засадах грошово-кредитної політики на 2009 рік ураховано сучасні тенденції в економіці країни, грошово-кредитній сфері та їх взаємний вплив на суспільний розвиток, а також оцінка подальшої перспективи, обґрунтовано напрями монетарної політики та передбачено комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, спрямованих на регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці.

Макроекономічне середовище у 2007 р. характеризувалося подальшим посиленням соціальних аспектів в економічній політиці та відповідним зростанням внутрішнього попиту. Реальні наявні доходи населення збільшилися на 12,8%, заробітна плата - на 12,5%, інвестиції в основний капітал - на 29,8%.

Утім, дія довгострокових структурних та інституційних чинників інфляції була підсилена впливом низки поточних шоків попиту та пропозиції, що призвело до формування інфляційних очікувань, реалізації значної частки ризиків, накопичених у попередні роки. Індекс споживчих цін становив 116,6% і, крім внутрішніх дисбалансів, відображав також несприятливі процеси на світових ринках, які пов'язані із зростанням цін на продовольство та енергоносії. Від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилося до 5,9 млрд.дол. США і було зумовлено як зростанням споживчого імпорту, так і подорожчанням енергоносіїв.

В умовах дефіциту внутрішніх ресурсів банківська система задовольняла попит на кредити за рахунок зростання обсягів залучення коштів за кордоном, що провокувало підвищення залежності фінансової системи країни від зовнішніх ризиків. З огляду на це, заходи Національного банку концентрувалися не стільки на кількісному обмеженні грошової пропозиції, скільки на питаннях упередження виникнення дисбалансів на фінансовому ринку через посилення пруденційних вимог до банків та підвищення привабливості депозитно-кредитних операцій у національній валюті.

У поточному році реальний ВВП (за січень-серпень) збільшився на 7,1%. Основними чинниками розвитку економіки продовжують бути високий внутрішній попит та сприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура. Таким темпам економічного розвитку відповідає позитивна динаміка зайнятості та збільшення доходів населення, чому сприяла і відповідна спрямованість бюджетної політики, характерною ознакою якої було превалювання в структурі видатків соціальних виплат. Частка соціальної допомоги та інших трансфертів у структурі доходів населення (41,4%) наблизилась у процентному відношенні до частки зарплати (43,7%) і створює не стільки стимули до більш продуктивної праці, скільки поширює в суспільстві споживацькі настрої. Крім того, істотне зростання споживчого попиту не супроводжується заходами, спрямованими на зміну структури виробництва. Спостерігається погіршення бюджетного стимулювання економічного розвитку, частка капітальних видатків становить 7% від загального обсягу видатків.

За січень-серпень 2008 р. приріст індексу споживчих цін становив 14,8%, у річному вимірі цей показник збільшився з 16,6% у грудні 2007 р. до 26% у серпні 2008 року. Чинний урядовий прогноз передбачає зростання споживчих цін у цілому за рік на 15,9%. Проте, ураховуючи поточний стан та наявність об'єктивних інфляційних чинників, ймовірною залишається загроза перевищення цього прогнозного показника.

У січні-липні 2008 р. від'ємне сальдо за поточним рахунком платіжного балансу порівняно з відповідним показником попереднього року зросло в 3,8 разу - до 7,7 млрд.дол. США, що обумовлено зростанням від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу, спричиненого в основному збільшенням внутрішнього попиту на імпортовану продукцію машинобудування (в т.ч. споживчого призначення) та подорожчанням енергоносіїв. Позитивне сальдо фінансового рахунку, яке зросло завдяки приросту прямих іноземних інвестицій на 6,9 млрд.дол. і залучень за довгостроковими кредитами та облігаціями на 8,9 млрд.дол., дало змогу не тільки компенсувати від'ємне сальдо за поточним рахунком, а й наростити резервні активи.

Протягом січня-серпня ц.р. темпи розвитку банківської системи були досить високими - кількість діючих банків збільшилася з 175 до 180. До того ж власний капітал зріс на 32,6% - до 92,2 млрд.грн. Сплачений зареєстрований статутний капітал збільшився на 40,2% - до 60,1 млрд. гривень. Темпи зростання капіталу випереджали темпи зростання активів.

Дії Національного банку забезпечували уповільнення темпів зростання грошової пропозиції та на тлі мінливої динаміки обсягів ліквідності банківської системи поєднували дії як з мобілізації коштів, так і з підтримки ліквідності банків. Монетарна база в січні-серпні ц.р. зросла на 19,1%, грошова маса - на 19,8%.

В умовах прискорення інфляції Національний банк двічі підвищував облікову ставку, активно використовував ставки за мобілізаційними операціями, поступово збільшував вартість рефінансування, як результат, середньозважена ставка за депозитами в національний валюті зросла з 8,6% до 9%. Збільшення вартості національної валюти позитивно впливало на довіру населення до неї та на її привабливість як засобу нагромадження, депозити фізичних осіб у національній валюті збільшувалися більшими темпами (26,4%) порівняно із депозитами в іноземній валюті (17,3%). Незважаючи на це, рівень доларизації зріс з 22,8% до 23,4%, що було наслідком зростання частки валютних вкладень у структурі депозитів юридичних осіб. Загальний обсяг кредитних вкладень у січні-серпні збільшився на 28%. Вживалися заходи щодо збалансування обсягів і структури активно-пасивних операцій банків та обмеження ризиків у їх діяльності, стримуючи кредитну активність тих банків, які не мають для цього необхідного обсягу ресурсів належної строковості.

Ситуація на валютному ринку з початку року характеризувалася поступовим нарощуванням перевищення пропозиції над попитом унаслідок переважання надходжень за фінансовим рахунком. Це спричинило укріплення ринкових обмінних курсів, ревальвацію офіційного курсу, яка з початку року становила 4,05%. Реальний ефективний обмінний курс у січні-липні 2008 р. укріпився на 6,8%. Зростання чистої валютної пропозиції обумовило збільшення інтервенцій Національного банку та зростання міжнародних резервів. Посилення пруденційних вимог з метою зменшення ризиковості кредитування в іноземній валюті не мало негативного впливу на розвиток внутрішніх валютних ринків - обсяг операцій на міжбанківському ринку зріс на 52,3%, на готівковому - на 32%.

У 2009 році очікується уповільнення темпів зростання ВВП, що пов'язано з прогнозованим погіршенням умов зовнішньої торгівлі внаслідок очікуваного зниження темпів зростання світової економіки, посиленням конкуренції на ринках металу та суттєвим підвищенням ціни на газ. Реалізація задекларованих планів щодо підвищення виплат соціального характеру разом з необхідністю збільшення капітальних видатків бюджету підвищуватимуть навантаження на бюджет та вимагатимуть здійснення більш жорсткої фіскальної політики. Збереження інфляційного тиску буде зумовлено подальшим впливом загальносвітової тенденції подорожчання продовольства та підвищенням адміністративно регульованих тарифів.

Головною метою грошово-кредитної політики у 2009 р. і наступних роках відповідно до Конституції України лишатиметься забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що є основою для досягнення головних стратегічних цілей, які полягають у підтримці стійкого і збалансованого економічного розвитку, а також підвищенні зайнятості, реальних доходів та стандартів життя населення.

Внутрішні аспекти стабільності національної грошової одиниці розглядатимуться в контексті необхідності забезпечення цінової стабільності, головним критерієм якої слугуватиме динаміка індексу споживчих цін. Водночас, у широкому розумінні, забезпечення цінової стабільності передбачає не тільки досягнення визначених інфляційних орієнтирів, а й створення фундаментальних передумов для підтримання стабільного низькоінфляційного середовища на довгостроковій основі та забезпечення стійкості національної грошової одиниці до впливу різноманітних дестабілізуючих чинників. Такі передумови передбачають, зокрема, забезпечення збалансованого розвитку всіх секторів фінансового ринку та поліпшення на цій основі трансмісійних механізмів, нівелювання дисбалансу в розвитку окремих сегментів реального сектору економіки, можливість максимального згладжування впливу зовнішніх шоків на внутрішній ринок за рахунок швидкого перетікання потоків капіталу, стабільність та надійність банківської системи, високий рівень довіри до національної валюти, зменшення присутності іноземної валюти в операціях на внутрішньому ринку та як засобу заощаджень тощо. Забезпечення внутрішніх аспектів стабільності національної грошової одиниці в середньостроковій перспективі розглядатиметься як пріоритетне завдання грошово-кредитної політики.

Зовнішні аспекти стабільності національної грошової одиниці розглядатимуться не лише з точки зору утримання обмінного курсу гривні в певних межах, а й з урахуванням необхідності забезпечення таких умов і параметрів функціонування валютного сегменту ринку, які не мають негативного впливу на інвестиційні рішення та очікування економічних агентів, не провокують формування та поглиблення макроекономічних, валютних і пруденційних ризиків, дають змогу мінімізувати вплив зовнішніх шоків фінансового характеру. Такі критерії можуть бути забезпечені через використання режиму керованого плавання обмінного курсу (з переходом у перспективі до режиму вільного плавання обмінного курсу), що має супроводжуватися:

посиленням гнучкості обмінного курсу гривні через розширення діапазону його можливих коливань (у результаті обмінний курс втрачатиме статус якоря грошово-кредитної політики, а курсова динаміка підпорядковуватиметься завданням нівелювання зовнішніх ризиків стабільності національної грошової одиниці);

забезпеченням прозорості та транспарентності функціонування валютного сегменту ринку через удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур можливого виходу на ринок та/або застосування відповідних регулятивних заходів з боку Національного банку України;

створенням та постійним удосконаленням механізмів хеджування валютних ризиків;

розбудовою комплексної системи моніторингу валютних ризиків, послідовним удосконаленням механізмів контролю та протидії спекуляціям, які порушують стійкість валютного ринку, застосуванням пруденційних процедур для упередження накопичення банківською системою надмірних валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов'язаних з активним здійсненням банками та іншими суб'єктами операцій капітального характеру в іноземній валюті;