Рада Національного банку України, розглянувши підсумки виконання Основних засад грошово-кредитної політики на 2008 рік, відмічає, що минулого року діяльність Національного банку спрямовувалася на забезпечення стабільності національної грошової одиниці та збалансування попиту і пропозиції на гроші. Завдання, що стояли перед Національним банком, базувалися на основних критеріях та прогнозних макроекономічних показниках, які передбачали темпи реального зростання ВВП на 6,8%, індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) - 115,9%, від'ємне сальдо торговельного балансу в сумі 7,5 млрд.дол.

Попередні підсумки роботи у 2008 році свідчать, що намічуваних цілей не вдалося досягти. Економічна ситуація, яка склалася в жовтні - грудні, характеризувалася проявом ризиків, пов'язаних з розвитком світової фінансової кризи, зниженням темпів глобального зростання, скороченням попиту на експортну продукцію України та притоку капіталу. Починаючи з вересня відбулося зменшення валютних надходжень за експортними операціями та зовнішніми запозиченнями, що обумовило формування дефіциту іноземної валюти. Реальний приріст ВВП становив 2,1%; від'ємне значення зведеного сальдо платіжного балансу склало більше 1 млрд.дол., торговельного балансу 13,4 млрд.дол.; споживчі ціни упродовж року зросли на 22,3%.

Зовнішні шоки у поєднанні із внутрішніми дисбалансами призвели до загострення двох взаємопов'язаних груп фінансових ризиків: ризиків певних комерційних банків і підприємств та системних ризиків банківської системи, реального сектору економіки, валютного ринку.

Негативний вплив на стан економіки чинили несвоєчасне і неповне фінансування протягом року передбачених державним бюджетом заходів з економічного розвитку, не зважаючи на достатність для цього коштів, що знаходилися на єдиному казначейському рахунку. Водночас відбулося суттєве зростання питомої ваги бюджетних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення.

Шляхом впорядкування резервних вимог та посилення контролю за якістю активно-пасивних операцій Національний банк стримував вплив монетарних чинників на цінову динаміку. Монетарна база зросла за рік на 31,5%, грошова маса - на 29,9%. З початку жовтня ц.р. спостерігався істотний відплив коштів з депозитних рахунків фізичних осіб, посилився попит на іноземну валюту, скоротився обсяг операцій на міжбанківському кредитному ринку.

Міжнародні резерви Національного банку на кінець грудня становили 31,5 млрд.дол., що на 7 млрд.дол. нижче рівня, зафіксованого у серпні. Національним банком за вересень - грудень було продано близько 10,5 млрд. дол., що призвело до від'ємного значення сальдо інтервенцій на валютному ринку за рік у 3,87 млрд.дол. США. Однак, вказані заходи лише тимчасово впливали на стримування девальвації та забезпечення стабільності функціонування валютного ринку.

Минулого року було запроваджено низку додаткових заходів, спрямованих на нівелювання кризових проявів на грошово-кредитному ринку, а саме: нормалізації функціонування банківської системи стосовно повернення до висхідної динаміки депозитів, зменшення попиту на іноземну валюту на внутрішньому ринку, активізації функціонування міжбанківського кредитного ринку, збереження довіри до національної валюти. Загальний обсяг наданих банкам кредитів рефінансування у жовтні - грудні становив 105,4 млрд.грн., з початку року - 169,5 млрд. гривень. Залишок за кредитами рефінансування на кінець року становив 60,6 млрд. гривень.

Було вдосконалено курсовий механізм з метою забезпечення більшої відповідності динаміки змін курсів, що формуються на внутрішньому ринку, руху курсів валют, які мають місце на міжнародних валютних ринках. На досягнення вказаної мети Радою Національного банку прийнято рішення щодо зняття обмеження на коливання курсу гривні до основної курсоутворюючої валюти - долару США.

Зазначені заходи певним чином стримували прояв кризових процесів на грошово-кредитному ринку. Разом з тим, кардинальної зміни в поточних тенденціях на макроекономічному рівні та в грошово-кредитній сфері не відбулося. Зростає ризик проблемних кредитів, пов'язаний із зменшенням платоспроможності позичальників, не стабілізувалася ситуація в динаміці депозитів фізичних і юридичних осіб. Посилюються ризики в реальному секторі економіки, де упродовж останніх місяців спостерігається падіння обсягів майже в усіх галузях виробництва.

Разом з тим, дії щодо підтримки ліквідності банківської системи та забезпечення стабільності валютного ринку було вжито в умовах суттєвого порушення рівноваги між вартістю ресурсів, які надавалися банкам через механізм рефінансування, та потенційною дохідністю їх використання для купівлі валюти. Це призвело до швидкого перетікання частини банківських активів у валютну форму, що спровокувало подальше підвищення попиту на іноземну валюту.

Останнім часом значній критиці піддавалося питання забезпечення Національним банком комунікативно-інформаційної складової грошово-кредитної політики. Однак Правління Національного банку продовжує ігнорувати вимогу Ради банку стосовно надання інформації про рефінансування в розрізі комерційних банків за дотримання правил доступу до такої інформації. Ненадання і закритість такої інформації, відсутність практики дотримання прозорих критеріїв надання рефінансування або їх порушення не сприяють стабілізації ситуації у банківській сфері, укріпленню довіри до політики центрального банку, що призводить до зростання загального фінансового ризику. Крім того, видача рефінансування комерційним банкам під ненадійне забезпечення або без його оформлення створює невиправдані ризики та примушує формувати під нього відповідні резерви, що зменшує дохідну частину кошторису доходів та витрат Національного банку.