Національний банк України (далі - Національний банк) за результатами розгляду аудиторських звітів про перевірку фінансової звітності банків за 2007 рік (далі - звітність) вважає за доцільне зазначити наступне.

Результати розгляду аудиторських звітів банків засвідчують, що переважна більшість аудиторських звітів (висновків) відповідає вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, а також вимогам Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики Міжнародної федерації бухгалтерів, що прийняті у якості Національних стандартів аудиту згідно з рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003 N 122 (далі - МСА).

Однак, банки мають звернути увагу на деякі зауваження та недоліки щодо оформлення результатів аудиторських перевірок та порядку їх подання до Національного банку.

Так, слід зазначити, що аудиторські звіти (висновки) деяких банків за 2007 рік не містили повний обсяг встановленої банківським законодавством необхідної інформації.

В той час, як за умовами укладених банками з аудиторськими фірмами договорів про проведення аудиторської перевірки звітності, в цих договорах існувала вимога щодо її проведення згідно законодавства України, у тому числі вимог Положення про порядок подання банками до Національного банку України аудиторських звітів за результатами щорічної перевірки фінансової звітності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.09.2003 N 389 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.09.2003 N 871/8192 (далі - Положення N 389), викладена в аудиторському звіті цих банків додаткова інформація аудитора (аудиторської фірми) щодо перевірки окремих напрямів діяльності банку не відповідала встановленим вимогам або була взагалі відсутня.

Наявність таких фактів свідчить про неякісне виконання аудиторськими фірмами договірних відносин у повному обсязі, МСА та недостатнє наполягання банків на розкритті аудиторською фірмою (аудитором), необхідної для користувачів, у тому числі служби банківського нагляду Національного банку, інформації про реальний фінансовий стан банків.

Внаслідок цього наголошуємо, що для безумовного виконання вимог банківського законодавства, у тому числі Положення N 389, банкам необхідно обов'язково перевіряти наявність у договорі, укладеному з аудиторською фірмою (аудитором), включення до предмету договору норми щодо здійснення аудиторської перевірки звітності згідно з вимогами банківського законодавства (Закону України "Про банки і банківську діяльність"), нормативно-правових актів Національного банку та МСА.

Крім того, після отримання аудиторського звіту банк повинен пересвідчитись у відображенні аудиторською фірмою (аудитором) в аудиторському звіті (висновку) додаткової інформації, яку аудитори можуть висловлювати у вигляді нижченаведених рекомендаційних висновків (інформації) щодо перевірки діяльності банку. Наприклад, щодо:

- відповідності обсягу активів і зобов'язань банку за строками погашення:

а) наведені дані свідчать про достатню (недостатню) збалансованість за строками погашення та розміщення активів і зобов'язань банку;

б) активи і пасиви за строками погашення між собою узгоджені (неузгоджені), рівень ліквідності є достатнім (недостатнім);

- якості управління активами і пасивами банку:

а) якість управління активами і пасивами банку задовільна (незадовільна);

б) керівництво банку на належному (не належному) рівні забезпечує управління активами і пасивами;

- якості кредитного портфеля:

а) аналіз наведеної інформації адекватно (неадекватно) відображає структуру кредитного портфеля банку; кредитний портфель банку характеризується достатнім (недостатнім) рівнем забезпеченості;

б) якість кредитного портфеля можна уважати задовільною (незадовільною);

- якість портфеля цінних паперів:

а) якість портфеля цінних паперів задовільна (незадовільна);

б) інформація банку адекватно (неадекватно) відображає структуру портфеля цінних паперів;

- стан дебіторської заборгованості:

а) стан (якість) дебіторської заборгованості банку задовільна (незадовільна);