Виконання пп. 1, 2 Постанови покладається на регіональні управління Національного банку України та департамент банківського нагляду, які повинні у місячний строк проаналізувати фінансовий стан комерційних банків, визначити перелік неплатоспроможних, неліквідних, збиткових банків і разом з ними розробити заходи фінансового оздоровлення, при цьому врахувати в них вимоги п.3 цієї Постанови. Щодо банків, які не зможуть провести ефективні заходи фінансового оздоровлення, департамент банківського нагляду та регіональні управління Національного банку України повинні внести пропозиції Правлінню Національного банку України, щодо їх реорганізації або ліквідації.

До категорії неліквідних, неплатоспроможних та збиткових банків (пункт 3 Постанови) слід віднести такі комерційні банки, які станом на 1 лютого 1995 року допустили порушення економічних нормативів, вели збиткову діяльність, а також мали критичну структуру активів і пасивів (зокрема відношення власних коштів до залучених коштів у пропорції не менше 1:20; розрахункова відсутність власних коштів; велика, більше 50 відсотків, питома вага безнадійних до повернення та сумнівних збиткових (пільгових) для банку позик, прострочених позик та виданих кредитів по яких позичальник не сплачує відсотки за ними, несвоєчасне виконання зобов'язань перед кредиторами банку).

Для забезпечення проведення інвентаризації кредитних портфелів комерційних банків (пункт 3 абзац 1 Постанови), регіональним управлінням Національного банку України протягом 1 півріччя поточного року провести дві квартальні перевірки цільового використання кредитів, наданих за рахунок централізованих ресурсів Національного банку.

Комерційним банкам, у відповідності з рішеннями Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю від 28 лютого 1995 року N 13 та Розпорядженням Президента України від 10 лютого 1995 року N 35/95-рп "Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю", протягом 1 півріччя поточного року провести дві суцільні перевірки наданих кредитів.

Інформація за проведеними перевірками надається департаменту банківського нагляду і регіональним управлінням НБУ за 1 квартал - до 1 травня п.р., за 2 квартал - до 15 липня поточного року.

Звіт перевірки кредитного портфелю надається окремою довідкою, який повинен містити наступну обов'язкову інформацію:

1. Найменування позичальника.

2. Ціль позики.

3. Суму позики згідно з угодою.

4. Непогашену суму позики.

5. Дату надання позики.

6. Строк погашення.

7. Умови надання позики (відсоткова ставка, зміни ставки за умов надання пільгових (збиткових для банку) позик).

8. Число платежів, які були не сплачені.

9. Дату останнього платежу.

10. Умови (періодичність) сплати відсотків.

11. Останню дату сплати відсотків.

12. Заходи по поверненню позики і відсотків (в т.ч. передано матеріалів до арбітражного суду, прокуратури, правоохоронних органів тощо).

13. Вид забезпечення і правильність його оформлення.

14. Віднесено безнадійних до повернення кредитів на фінансові результати.

15. Експертну оцінку:

а) здатності позичальника (первинна, поточна, майбутня) погасити заборгованість згідно з умовами кредитної угоди;

б) можливості позичальника щодо підтримання видатків по сплаті відсотків;

в) дій банку по покращенню і подоланню будь-яких недоліків щодо кредитної якості позичальника.

Під безнадійними до повернення кредитами слід вважати:

1. Кредити, надані позичальникам з неліквідним балансом (якщо загальний коефіцієнт покриття нижче 2.0 - 2.5, проміжний коефіцієнт покриття нижче 0.7 - 0.8, коефіцієнт абсолютної ліквідності 0.2 - 0.25) позичальникам - "лжебанкрутам" та позичальникам, які були оголошені банкрутами в установленому порядку (Закон України "Про банкрутство", Методичні рекомендації щодо застосування комерційними банками Закону України "Про банкрутство" (лист Національного банку України N 23012/105 від 21.07.94 р.) та Доповнення до них (лист НБУ від 21.09.94 р. N 130).

2. Кредити, надані позичальникам, які мають нестачу власних оборотних коштів та збитки.

3. Кредити, надані під опротестовані векселі.

4. Кредити, надані позичальникам, по яких у банку відсутня достовірна інформація про їх фінансовий стан та гарантії погашення кредиту.

5. Кредити, за якими закінчились строки позовної давності.

Для забезпечення розрахунково-касових операцій комерційні банки здійснюють, на період фінансового оздоровлення, поповнення свого коррахунку шляхом обов'язкового продажу власної іноземної валюти та понадлімітного надлишку карбованцевої готівки (п.3 абзац 2 Постанови). Виконання цієї вимоги контролюється відділами оганізації емісійно-касової роботи регіональних управлінь НБУ у відповідності до Інструкції Національного банку від 07.07.94 р. N 1.

На період фінансового оздоровлення у 1-му півріччі поточного року комерційним банкам забороняється нарахування та виплата дивідендів (п.3 абзац 3 Постанови).

Отриманий у 1 півріччі 1995 року і розподілений, згідно з установчими документами комерційного банку, прибуток після сплати податків до Державного бюджету направляється на формування резервного фонду банку. Бухгалтерський облік відрахувань до резервного фонду ведеться на балансовому рахунку 011 "Резервний фонд", при цьому здійснюються наступні проводки: Дт016 - Кт011, Дт950 - Кт011, Дт981 - Кт011. Сума амортизаційних відрахувань та витрати на оренду приміщень (в частині, що відноситься на прибуток) не належить до коштів, які направляються до резервного фонду.

Метою підвищення рентабельності банківського виробництва є скорочення витрат на утримання адміністративно-управлінського апарату банку (п.3 абзац 4 Постанови).

На період відсутності власних джерел для фінансового оздоровлення Ради та Правління банків проводять детальний аналіз витрат банку, порівнюють їх з аналогічними нормами витрат державних установ і приводять їх (включаючи і заробітну плату) у відповідність.

За підсумками фінансової діяльності банку у 1 і 2 кварталах 1995 року, 20 квітня і 10 липня 1995 року комерційні банки в обов'язковому порядку надають регіональним управлінням НБУ перелік витрат банку на утримання адміністративно-управлінського апарату та план заходів щодо їх зменшення.

Банкам, яким визначено режим фінансового оздоровлення, забороняється (п.3 абзац 5 Постанови) видача гарантій, поручительств, бланкових кредитів, а також надання всіх пільгових (збиткових для банку) кредитів у тому числі і банківським працівникам. Раніше видані кредити стягуються у відповідності з чинним законодавством.

Пільговими (збитковими для банку) кредитами вважаються кредити, надані під відсоткову ставку, меншу за середньо-зважену ставку залучених банком кредитних ресурсів. Контроль за виконанням цієї вимоги здійснюється регіональними управліннями НБУ шляхом аналізу звітності про діяльність комерційних банків та проведення перевірок на місцях.

З 1 квітня 1995 року комерційним банкам, яким встановлений режим фінансового оздоровлення, забороняється відкриття нових вкладних рахунків та поповнення діючих (п.3 абзац 6 Постанови).

Щодо вимоги про ліквідацію збиткових філій (п.3 абзац 7 Постанови).

На період фінансового оздоровлення банку збитковим філіям встановлюється аналогічний банку режим їх фінансового оздоровлення. У разі недосягнення позитивних результатів у строк до 1 липня цього року комерційні банки зобов'язані прийняти рішення про ліквідацію збиткових банківських установ. Неприйняття такого рішення комерційними банками дає право регіональним управлінням НБУ прийняти самостійно рішення про ліквідацію банківської установи у відповідності з положенням "Про тимчасовий порядок ліквідації комерційних банків та їх установ в Україні" і організувати роботу щодо її ліквідації.

Вимога пункту 4 абзацу 1 Постанови передбачає обов'язкову організацію комерційними банками проведення аудиторських перевірок власного фінансового стану.

Аудиторські перевірки повинні бути проведені аудиторськими фірмами, які згідно з чинним законодавством мають право на здійснення аудиторських послуг комерційним банкам.

Порядок підтвердження права аудиторської організації (аудитора) на перевірку комерційного банку, викладений у листі Національного банку України від 23 травня 1994 року N 12007/154.

Перевірка цільового використання наданих комерційними банками кредитів (пункт 4 абзац 2 Постанови) передбачає:

а) Перевірку на місці цільового використання позичальником одержаних кредитів з визначенням фактичних витрат. Облік таких витрат ведеться у відповідності з "Основними положеннями про склад витрат виробництва (обігу) на підприємствах і організаціях", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.94 р. N 759. Облік кредитів, отриманих підприємствами і організаціями на виконання комплексних програм, проводиться на підставі "Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.04.93 р. N 250 та наказу Міністерства фінансів України від 09.08.93 р. N 55 зі змінами і доповненнями;

Суми використаних кредитів відображаються позичальниками по дебету рахунку 82 "Використання кредиту за рахунок прибутку і фондів банку" і кредиту рахунку 90 "Короткострокові кредити банку" та 92 "Довгострокові кредити банку";

Витрати, пов'язані з проведенням переоснащення і перепрофілювання виробництва відображаються у відповідності з кошторисом витрат у сумах, використаних кредитів по дебету рахунку 33 "Капітальні вкладення", 07 "Будівельні матеріали і обладнання", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" і т.і. та кредиту 93 "Фінансування капітальних вкладень".

У випадках, коли витрати пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва нових видів продукції і технологічних процесів є чисто пусковими і не включають в себе елементів капітальних вкладень, вони обліковуються на рахунку 31 "Витрати майбутніх періодів".

б) відповідний періодичний огляд фінансових звітів та контроль за дотриманням техніко-економічного обгрунтування при використанні кредитних коштів;

в) переоцінка застави, здійснюється відповідно до Закону України "Про заставу", Методичних рекомендацій Національного банку України щодо застосування комерційними банками Закону України "Про заставу".

З метою забезпечення погашення безнадійної до повернення та сумнівної кредитної заборгованості комерційні банки, у відповідності із ст.ст. 1, 2, 16 Закону України "Про банкрутство", зобов'язані організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників банків, які припинили сплату заборгованності за кредитами або відсотків за ними з обов'язковим внесенням цих боржників-банкрутів до Картотеки позичальників Національного банку України (до пункту 3 абзац 3 Постанови).

Для щомісячного інформування (відповідно до пункту 3 абзацу 4 Постанови) комерційними банками департаменту банківського нагляду про прострочені і пролонговані кредити та про випадки виникнення становища, коли розмір безнадійних до повернення кредитів становить 25 і більше відсотків від власних коштів банку, вводиться наступна форма звітності, яка надається Управлінню аналізу діяльності комерційних банків і контролю економічних нормативів департаменту банківського нагляду, в строк до 10 числа місяця, який слідує за звітною датою:

Відповідно до пункту 4 абзацу 5 Постанови комерційні банки зобов'язані сплатити і зареєструвати до 1 січня 1996 року статутний фонд у сумі, не меншій еквіваленту 0.5 млн.ЕКЮ, а також сформувати власні кошти у сумі, не меншій еквіваленту 1.0 млн.ЕКЮ.