Національний банк України, використовуючи закріплені у пункті I статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" повноваження щодо адміністративного регулювання діяльності банків та у відповідності до вимог частини п'ятої статті 60 цього Закону, вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України від 01.12.2005 р. N 3163-IV до статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон) внесено зміни, які стосуються порядку розкриття банками інформації, що становить банківську таємницю, на вимогу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (далі - Держфінмоніторинг). Завдяки внесеним змінам, положення пункту 5 частини першої статті 62 Закону приведено у відповідність до вимог статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом", якою встановлено обов'язок суб'єкта первинного фінансового моніторингу надати Держфінмоніторингу на його вимогу додаткову інформацію про фінансову операцію, що стала об'єктом фінансового моніторингу. Внесеними змінами також усунуто протиріччя законодавства, які стосувалися форми вимоги Держфінмоніторингу щодо отримання додаткової інформації про фінансову операцію, що стала об'єктом фінансового моніторингу. Так, частиною восьмою статті 62 Закону визначено, що положення цієї статті не поширюються на випадки надання спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу інформації про фінансові операції у випадках, передбачених законом. У зв'язку з цим, на запити Держфінмоніторингу не поширюються положення частини другої цієї статті, які стосуються оформлення державним органом вимоги щодо отримання інформації, яка містить банківську таємницю.