1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Л И С Т
15.12.2005 N 13-124/6648
( Лист втратив актуальність на підставі Листа Національного банку N 29-213/5074-5078 від 21.05.2012 )
НБУ розглянув звернення щодо роз'яснення особливостей дії окремих положень Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. N 281 (далі - Правила), та Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. N 280 (далі - Положення), і повідомляє.
I. Щодо дії окремих норм Положення ( z0947-05 )
1. Щодо продажу акцій при первинній емісії
Відповідно до пункту 1.1 Положення портфельна інвестиція - це операція, яка передбачає придбання цінних паперів, їх похідних та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку. В той же час пряма інвестиція - це операція, яка передбачає придбання об'єктів нерухомого та рухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав, а також внесення коштів та майна до статутного фонду (статутного капіталу) юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані цією юридичною особою.
Враховуючи вищенаведене, операція по зарахуванню коштів до статутного фонду підприємства в обмін на акції, тобто при первинній емісії акцій, є прямою інвестицією.
2. Щодо відчуження корпоративних прав, зокрема частки в товаристві з обмеженою відповідальністю
Враховуючи наведені вище визначення, відчуження частки в товаристві з обмеженою відповідальністю є прямою інвестицією.
3. Щодо визначення терміна "повернення іноземної інвестиції"
Відповідно до статті 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (далі - Закон) іноземні інвестиції в Україну можуть здійснюватись в тому числі і у вигляді акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті. Таким чином, відчуження нерезидентом-інвестором належних йому корпоративних прав або акцій українських емітентів є поверненням інвестору його іноземної інвестиції.
4. Щодо розрахунків іноземних інвесторів між собою за прямими або портфельними інвестиціями
Відповідно до статті 2 Закону та пункту 1.3 Положення іноземні інвестиції в Україну в грошовій формі здійснюються іноземними інвесторами у вигляді іноземної валюти, яка згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 р. N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 р. N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 р. N 841/7129), зі змінами, визнається вільно конвертованою, широко використовується для платежів за міжнародними операціями та продається на головних валютних ринках світу, і дозволяється для здійснення інвестицій в Україну.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 3.1 Положення повернення іноземної інвестиції, а також прибутків, доходів та інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні може здійснюватися іноземним інвестором з інвестиційного рахунку в гривнях та в іноземній валюті за прямою або портфельною інвестицією на інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора в гривнях та іноземній валюті, відкриті в уповноважених банках, з метою розрахунків за об'єкт інвестицій в Україні.
Такі розрахунки не потребують отримання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, оскільки для нерезидента-покупця - це є здійснення інвестиції в Україну, а для нерезидента-продавця - її повернення.
Одночасно звертаємо увагу на те, що порядок здійснення прямих та портфельних інвестицій нерезидентами має різний характер і тому зазначені вище операції мають здійснюватись також із врахуванням вимог пунктів 2.1 та 2.2 Положення.
5. Щодо повернення доходів від здійснення інвестиції за рахунок кредиту уповноваженому банку
Пункт 2 глави 3 розділу III Правил містить відповідний перелік документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти клієнтами-резидентами та іноземними інвесторами з метою повернення іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні.
При здійсненні купівлі іноземної валюти на зазначені цілі банк має вимагати від клієнтів, з визначеного пунктом 2 глави 3 розділу III Правил переліку документів, документи відповідно до законодавства України, які є обов'язковими за конкретною здійсненою клієнтом операцією, а не всі, перелічені у відповідному підпункті пункту 2 глави 3 розділу III Правил.
Що стосується перерахування резидентом іноземної валюти за межі України на рахунок нерезидента-інвестора в якості повернення доходів від здійснення інвестицій за рахунок кредитних коштів уповноваженого банку повідомляємо, що питання визначення джерел коштів (зокрема власних або залучених), за рахунок яких резидент буде виконувати свої зобов'язання перед нерезидентом за інвестиційною операцією, визначається законодавством з питань оподаткування.
6, 7, 8. Щодо переліків варіантів надходження та повернення прямих та портфельних інвестицій
Зазначені у пунктах 2.1, 2.2 та 3.1 варіанти розрахунків за прямими та портфельними інвестиціями є виключними. В той же час якщо унаслідок розвитку інвестиційних процесів в Україні, а також фондового ринку виникне потреба у здійсненні операцій, які не будуть передбачені у зазначених підпунктах, Національний банк України готовий їх розглянути та дати роз'яснення щодо порядку проведення тієї або іншої операції.
Крім того, звертаємо увагу, що деякі операції, щодо придбання резидентами України цінних паперів українських емітентів регулюються постановою Правління Національного банку України від 29.01.2003 р. N 36 "Про здійснення операцій з цінними паперами українських емітентів".

................
Перейти до повного тексту