Враховуючи вимоги Указу Президента України від 19.07.2001 N 532/2001 "Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом" та з огляду на те, що на сьогодні в Україні розрахунки здійснюються переважно через банківські установи, одним із основних напрямків діяльності банківської системи є обов'язкова ідентифікація клієнтів, що здійснюється шляхом перевірки юридичного факту їх існування на основі офіційних документів, відповідності повноважень осіб, які діють від імені клієнта, та їх ідентифікації.

Порядок ідентифікації клієнтів при відкритті рахунків та здійсненні операцій за ними регламентується вимогами Інструкції про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 18.12.98 N 527 (далі - Інструкція). Зважаючи на актуальність питань ідентифікації клієнтів Національний банк України постійно здійснює контроль за дотриманням банками положень цієї інструкції. Окрім того, керуючись Сорока рекомендаціями групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, Національний банк прийняв постанову від 11.12.2001 N 505 "Про посилення контролю за ідентифікацією осіб, з якими банки вступають у договірні відносини" (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 61/6349), якою передбачено приведення всіх справ з юридичного оформлення рахунків у відповідність до вимог Інструкції. Незважаючи на те, що Національний банк України неодноразово звертав увагу керівників банків на встановлення ними особистого контролю за виконанням вимог Інструкції про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті (листи від 12.01.2000 N 25-112/63-167, 13.09.2001 N 28-112/3545-5535), аналіз даних перевірок, здійснених територіальними управліннями НБУ у I півріччі 2002 року, свідчить про те, що більшість порушень пов'язана саме з невиконанням вимог пунктів 1.7 та 1.8 цієї Інструкції. Зокрема встановлено факти, коли при відкритті рахунків уповноважені працівники банку не роблять копій: