Діючими нормативними документами з регулювання готівкового обігу в Україні, зокрема Інструкцією Національного банку України N 4 "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України", та Порядком ведення касових операцій у національній валюті, затвердженими постановами Правління НБУ від 13.10.97 р. відповідно NN 335 і 334 (із змінами і доповненнями до них), передбачено, що готівка, яка видана під звіт фізичній особі на будь-які цілі, але з ряду причин не витрачена (частково або у повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше 10 робочих днів з дня її видачі під звіт (за відрядженнями - не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження). Готівка, що видана під звіт (в т.ч. і на відрядження), але не витрачена і не повернена до каси підприємства (в повній сумі, що була видана під звіт, або в сумі, яка не підтверджена авансовими звітами), наступного дня після зазначених вище строків розрахунково додається до фактичного залишку готівки в касі суб'єкта господарювання на кінець дня з подальшим порівнянням отриманої суми із встановленим лімітом залишку готівки у касі.

У разі перевищення вищезгаданої розрахункової суми порівняно із встановленим лімітом каси підприємства до порушника згідно з Указом Президента України від 12.06.95 р. N 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовується штрафна санкція у двократному розмірі суми зазначеного перевищення.

Вказаний порядок застосовується до підприємства одноразово за показниками першого робочого дня після завершення вказаних вище строків.

Слід також зазначити, що згідно з Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (стаття 13) у разі незгоди підприємства, установи, організації з рішенням місцевого контрольно-ревізійного управління воно може бути оскаржене до вищестоящого контрольно-ревізійного управління, а в разі незгоди юридичної особи з рішенням Головного контрольно-ревізійного управління України воно може бути оскаржене до арбітражного суду. У зв'язку з цим, а також відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" оскарження рішень органів контрольно-ревізійної служби, податкової служби всіх рівнів або підготовка експертних висновків щодо правомірності застосування цими органами санкцій не належить до компетенції Національного банку України.