З метою сприяння розробленню банками та банківськими групами (далі - банки) планів відновлення діяльності (далі - Плани) згідно з вимогами Положення № 95-1, надаємо відповіді на типові питання банків, які надійшли до Національного банку України (далі - Національний банк) з часу запровадження Положення 95.

Питання 1.1. В які строки у 2020 році банки повинні подати Плани до Національного банку?

Відповідь: Згідно з Положенням № 95 та з урахуванням Постанови № 46--2, яка прийнята у зв'язку з установленням карантину та запровадженням обмежувальних заходів, у 2020 році банки повинні подати Плани у такі строки:

- банки, які не набули статусу системно важливого банку, - не пізніше 20.12.2020;

- банки, які набули статусу системно важливого банку, - не пізніше 01.10.2020. За ініціативою банківської спільноти планується перенесення цього строку до 01.12.2020.

Питання 1.2. Чи повинен банк, який не набув статусу системно важливого банку, розробити та подати до Національного банку План?

Відповідь: Згідно зі статтею 39 Закону про банки-3 всі банки повинні розробити Плани відновлення діяльності.

При цьому, відповідно до статті 44 Закону про банки та Постанови № 95--4:

- банки, які набули статусу системно важливого банку, зобов'язані забезпечити подання до Національного банку Плану, який відповідає вимогам Положення № 95;

- банки, які не набули статусу системно важливого банку, забезпечують подання до Національного банку Плану, який розроблений з урахуванням вимог Положення № 95;

- банкам, які є відповідальними особами банківських груп, рекомендовано здійснювати розроблення Плану на консолідованій основі з урахуванням вимог Положення № 95.

Питання 2.1. Чи може банк при розробленні Плану застосувати власну структуру (розділи) Плану?

Відповідь: У пункті 16 розділу ІІ та додатку 1 до Положення № 95 визначена загальна структура (розділи) Плану, яка є обов'язковою. В рамках цієї структури (розділів) банки самостійно визначають необхідне інформаційне наповнення у текстовому/ табличному/ графічному вигляді.

Питання 2.2. Згідно з Положенням № 95 банк повинен призначити особу, відповідальну за належну організацію процесу планування відновлення. Якою є міжнародна практика щодо призначення такої особи?

Відповідь: Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Положення № 95 банк визначає з числа керівників банку відповідальну особу за належну організацію процесу планування відновлення діяльності та своєчасність розгляду питань щодо вжиття заходів раннього реагування/реалізацію варіантів відновлення (активацію Плану), яка також виконує функції контактної особи з Національним банком із питань Плану.

Згідно з європейськими практиками, такою особою зазвичай є голова Правління (CEO), фінансовий директор (CFO) або керівник підрозділу з управління ризиками (CRO)--5.

Питання 3.1. Чи можливо, щоб банк самостійно визначав перелік індикаторів? Як правильно інтерпретувати макроекономічні показники, якщо банк не має на них впливу? Чи можливо включати в систему індикаторів прогнозні показники?

Відповідь: Згідно з розділом ІІІ Положення № 95 банк розробляє ефективну систему індикаторів, яка включає кількісні та якісні показники. Основна мета системи індикаторів - забезпечити оперативне інформування щодо погіршення фінансового стану банку/настання стресової ситуації для подальшого вжиття відповідних заходів, передбачених Планом.

Банк самостійно визначає перелік показників з урахуванням індивідуальних особливостей банку (бізнес-моделі, особливості діяльності, організаційної структури, ризиків, притаманних його діяльності), включаючи прогнозні показники. При цьому Положенням № 95 встановлений мінімально необхідний перелік показників, які є основними в діяльності банку (нормативи капіталу та ліквідності, основні показники прибутковості та якості активів).

Показники макроекономічних та ринкових умов можуть не застосовуватися банком у разі, якщо банк сформував судження, що вони не є релевантними для діяльності банку та необхідними для своєчасного інформування щодо погіршення фінансового стану/настання стресової ситуації (пункт 19 розділу ІІІ Положення №95).

Разом з тим, відповідно до європейських практик--6, макроекономічні індикатори:

- спрямовані на подання "сигналів" про погіршення економічних умов, в яких працює банк;

- повинні базуватися на показниках, які впливають на діяльність банку в конкретних географічних районах або секторах бізнесу, які релевантні для банку.

Слід зауважити, що банки вже мають використовувати макроекономічні показники для проведення стрес-тестування згідно з вимогами пунктів 123, 124 глави 15 розділу І Положення №64-7

Питання 3.2. Чи можливо не включати до системи моніторингу якісні показники, враховуючи складність їх моніторингу?

Відповідь: Згідно з пунктом 23 розділу ІІІ Положення № 95 Правління банку /Комітет--8 забезпечує на регулярній основі моніторинг показників системи індикаторів з метою забезпечення своєчасного виявлення перших ознак погіршення фінансового стану банку/потенційного настання стресової ситуації та оперативного реагування на них.

Відповідно до пунктів 19, 21 розділу ІІІ Положення № 95 система індикаторів є комплексною системою, що включає:

- кількісні показники, за якими визначаються порогові (граничні) значення для "жовтої" та "червоної" зон та здійснюється моніторинг із застосуванням підходу "світлофора";

- якісні показники (уключаючи, наприклад, вимоги клієнтів про дострокове погашення зобов'язань у значних сумах, негативні наслідки прийняття судових рішень, втрату ділової репутації керівників банку, власників істотної участі в банку), які є додатковими сигналами погіршення фінансового стану банку/ настання стресової ситуації.

Виходячи з цього, саме кількісні показники (залежно від "зони світлофора") з урахуванням якісних показників (за їх наявності) є індикаторами раннього попередження або індикаторами відновлення за наявності яких банк здійснює оперативне реагування з метою недопущення суттєвого погіршення його фінансового стану.-

Питання 3.3. Чи можуть значення показників, які є економічними нормативами, у "червоній зоні" мати поріг нижчий мінімального нормативного значення?

Відповідь: Відповідно до додатку 3 до Положення № 95 значення показників капіталу та ліквідності у "червоній зоні" не можуть бути нижчими за рівень достатності капіталу/ліквідності, визначений згідно з вимогами Національного банку.

Питання 3.4. Чи необхідно виносити на розгляд Комітету з ризиків результати моніторингу показників системи індикаторів? Чи потрібно інтегрувати декларацію схильності до ризиків (RAS - Risk Appetite Statement) з Планом?

Відповідь: Відповідно до пункту 10 розділу І та пункту 14 розділу ІІ Положення № 95 План повинен бути узгоджений та інтегрований з системою управління ризиками.

Виходячи з європейських практик--9, показники системи індикаторів Плану зазвичай є частиною загальної системи показників/індикаторів управління ризиками, результати моніторингу за якими обговорюються регулярно на комітетах з управління ризиками, з управління активами та пасивами.

Питання 3.5. Чи правильним є тлумачення норми підпункту 2 пункту 22 розділу ІІІ про те, що активація Плану повинна розглядатися лише в тому випадку, якщо порушена "червона зона"? Індикатори "жовтої зони " слід використовувати лише як сигнали раннього попередження?

Відповідь: Індикатори раннього попередження ("жовтої зони") свідчать про:

- перші ознаки погіршення фінансового стану банку та/або потенційне настання стресової ситуації;

- необхідність ужиття заходів раннього реагування, спрямованих на попередження погіршення ситуації.

Необхідність активації Плану розглядається банком у разі виникнення індикаторів "червоної зони". При цьому, згідно з пунктом 22 розділу ІІІ Положення № 95, банк має право в разі ідентифікації ризиків, що загрожують його діяльності, прийняти рішення про необхідність активації Плану ще до виникнення індикаторів відновлення ("червона зона").

Питання 3.6. Якщо порушення певного показника є одноденним/тимчасовим та пов'язане з певними технічними проблемами/ некоректними розрахунками, що були банком оперативно виправлені, чи обов'язковим при цьому є інформування Національного банку та наглядової ради банку з наступним прийняттям рішення нею?

Відповідь: Згідно з пунктами 23, 24 розділу ІІІ Положення № 95, у разі виникнення:

1) індикаторів раннього попередження ("жовта зона"), незважаючи на причини, у тому числі технічні, Правління банку/Комітет оперативно розглядає питання про необхідність ужиття заходів раннього реагування.

У цьому разі банк здійснює аналіз причин виникнення такої ситуації, а інформування ради банку здійснюється згідно з порядком/процедурами, установленими внутрішньобанківськими документами. До Національного банку зазначена інформація надається в рамках щоквартального інформування із зазначенням вжитих банком заходів або надання обгрунтованих підстав, згідно з якими ці заходи не були вжиті;

2) індикаторів відновлення ("червоної зони"), що свідчить про суттєве погіршення фінансового стану банку та/або настання стресової ситуації:

- Правління банку/Комітет не пізніше наступного робочого дня інформує про це раду банку для розгляду питання про необхідність активації Плану;

- банк не пізніше другого робочого дня інформує Національний банк про виникнення індикаторів відновлення та прийняття рішення щодо активації/недоцільності активації Плану із наданням обґрунтованих підстав.

Питання 4.1. Які функції, контрагенти вважаються критичними? Чи є рекомендації щодо кількісних критеріїв визначення критичних функцій та критичних контрагентів? Як коректно визначити контрагентів, якщо їх перелік може змінюватися з певною періодичністю?

Відповідь: Згідно з пунктом 25 розділу IV Положення № 95 банк визначає на дату розроблення/оновлення Плану та включає до Плану (разом з обґрунтуванням/критеріями щодо визначення):

- перелік критичних функцій (за наявності) - операції/послуги/види діяльності банку, зупинення/ припинення яких може загрожувати фінансовій стабільності України або мати суттєвий негативний вплив на економіку України чи на окремі галузеві/регіональні сегменти економіки України через розмір або частку банку на ринку. Вид та кількість критичних функцій залежать від розміру банку та диверсифікації його діяльності;

- перелік критично важливих контрагентів, які відповідають хоча б одному із таких критеріїв: мають значну частку в активах, зобов'язаннях або капіталі банку; доходи за операціями з якими становлять значну частку в доходах банку; діяльність яких належить до пріоритетних/базових галузей економіки України; несуть значні ризики для банку.

Тобто, Положення №95 містить базові узагальнені критерії щодо визначення критичних функцій та критично важливих контрагентів, з урахуванням яких банк застосовує своє судження. Ступінь критичності функцій/контрагентів визначається менеджментом банку, тому що саме менеджмент достеменно знає особливості бізнесу банку та заходи, які будуть ефективними для його збереження у випадку надзвичайних ситуацій.

Щодо критеріїв "суттєвий/значний" слід зауважити, що банки зазвичай мають досвід щодо їх застосування, базуючись на законодавстві України, зокрема Законі України "Про банки і банківську діяльність", положеннях нормативно-правових актів Національного банку, зокрема Положенні № 64.

Питання 4.2. Згідно з пунктом 26 розділу IV Положення № 95 банк у Плані визначає взаємозв'язок між основними напрямами діяльності, критичними функціями, критично важливими контрагентами. Які критерії визначення взаємозв'язку між основними напрямками діяльності, критичними функціями, важливими контрагентами?

Відповідь: подається у схематичному вигляді:

1) щодо взаємозв'язку між критичними функціями та основними напрямами діяльності :

2) щодо взаємозв'язку між критичними функціями та критично важливими контрагентами:

Питання 5.1. В чому різниця між стрес-тестуванням для Плану та стрес-тестуванням згідно з Положенням № 64?

Відповідь: Відповідно до норм Базеля--10/СRD IV--9планування відновлення діяльності є частиною загальної системи управління ризиками. Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Положення № 95 План банку повинен бути узгоджений та інтегрований із системою управління ризиками.

Відповідно до Положення № 64 банк:

- регулярно здійснює стрес-тестування з метою оцінки ризиків та визначення своєї спроможності протистояти потрясінням та загрозам, на які банк наражається під час своєї діяльності, або які можуть виникнути в майбутньому (пункт 114 глави 15 розділу І);

- може застосовувати реверсивне стрес-тестування (підпункт 3 пункту 122 глави 15 розділу І), яке полягає в пошуку такої комбінації значень факторів ризиків та визначенні такого сценарію, за яким банк отримає заздалегідь визначений негативний результат (порушення нормативів капіталу та/або інших нормативів, установлених Національним банком, втрату ліквідності, настання неплатоспроможності, інших негативних наслідків для банку).