Національний банк України у зв'язку з надходженням запитів від банків та їх клієнтів щодо поширення режиму індивідуального ліцензування на валютну операцію з переказу резидентом коштів в іноземній валюті за межі України на виконання зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентом на підставі договору гарантії/поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами цього нерезидента-кредитора надає роз'яснення з порушеного питання.

Щодо виконання гарантом (поручителем) - уповноваженим банком платежів в іноземній валюті на користь нерезидента-кредитора (за межі України або на території України) на підставі договору гарантії/поруки за зобов'язаннями в іноземній валюті третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій(1) (далі - Положення N 275) банківська ліцензія надає право банку здійснювати, зокрема операції, передбачені частиною другою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а саме - операції щодо надання гарантій, порук за грошовими зобов'язаннями.

За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями за переліком, наведеним у підпункті 1 пункту 2.3 глави 2 Положення N 275, що включає, зокрема інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках та на валютному ринку України з кола операцій, зазначених у главі 2 Положення N 275 (пункти 2.3 та 2.4 глави 2 Положення N 275) .

Письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за N 15-93 (далі - Декрет) (пункт 5.3 глави 5 Положення N 275) .

Також, відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 N 483, зі змінами (далі - Положення N 483), використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Таким чином, за наявності банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями (в частині здійснення інших операції з валютними цінностями на міжнародних ринках та на валютному ринку України) уповноважений банк має право надавати гарантію/поруку за грошовим зобов'язанням в іноземній валюті третьої особи (боржника - резидента або нерезидента) перед нерезидентом-кредитором та переказувати кошти в іноземній валюті на користь нерезидента-кредитора з метою виконання цим банком як гарантом/поручителем зобов'язання, забезпеченого гарантією/порукою, у разі його порушення боржником.

Додаткове отримання уповноваженим банком - гарантом (поручителем) індивідуальної ліцензії для переказування валютних цінностей за межі України або індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України для виконання ним зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентом-кредитором на підставі договору гарантії/поруки не вимагається.

Щодо виконання гарантом (поручителем) - небанківською фінансовою установою платежів на користь нерезидента-кредитора на підставі договору гарантії/поруки за зобов'язанням в іноземній валюті третьої особи - боржника перед нерезидентом-кредитором

Відповідно до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими послугами вважається, зокрема надання гарантій та поручительств.

Небанківські фінансові установи, які внесено до відповідного державного реєстру фінансових установ у порядку, установленому законодавством України, та які мають право надавати такий вид фінансової послуги як надання гарантій та поручительств (далі - небанківська фінансова установа), здійснюють валютні операції за договорами гарантії (поруки) тільки після отримання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (далі - генеральна ліцензія) згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету.

Генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій (далі - генеральна ліцензія) є документом Національного банку України, що надається небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку та дозволяє здійснювати валютні операції, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання (Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 09.08.2002 N 297, зі змінами).