Національний банк України в межах своєї компетенції постійно здійснює заходи, пов'язані з розвитком зовнішнього аудиту банків в Україні.

З метою продовження плідної співпраці з Аудиторською палатою України, для досягнення спільної мети - надання аудиторами України високоякісних професійних послуг - звертаємося до Вас з таких питань.

Кризові явища у світовій економіці вплинули на стан банківської системи України, оскільки вона є найбільш чутливою до подій, що відбуваються на міжнародних фінансових ринках. Тому нагальним є питання виявлення, оцінки, управління та моніторингу ризиків, на які наражаються банки в процесі своєї діяльності.

На сьогодні в рамках антикризових заходів є актуальним використання додаткових механізмів контролю за всіма видами ризиків. Вважаємо, що одним з додаткових резервів у процесі регулювання діяльності банків є незалежний позавідомчий контроль або зовнішній аудит, який може бути ефективним доповненням до процедур банківського нагляду.

Результати проведення аудиторськими фірмами діагностичного обстеження банків за методикою, затвердженою Національним банком України, та результати перевірок аудиторами річної фінансової звітності банків сприяли прийняттю Національним банком України адекватних рішень щодо подальшої діяльності банків. Також були виявлені деякі проблеми щодо професійної компетентності, об'єктивності та ретельності зовнішніх аудиторів банків.

Насамперед це стосується обов'язкового дотримання аудиторськими фірмами (далі - аудитори банків) вимог Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики Міжнародної федерації бухгалтерів, що прийняті як Національні стандарти аудиту згідно з рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003 N 122 (далі - МСА), у частині дотримання МСА 250 "Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів" та МСА 701 "Модифікація висновку незалежного аудитора" (далі - МСА 701).

Слід зазначити, що відповідно до вимог Положення про порядок подання банками до Національного банку України аудиторських звітів за результатами щорічної перевірки фінансової звітності, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.09.2003 N 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2003 за N 871/8192 та погодженого з Аудиторською палатою України (далі - Положення N 389), від аудиторів банків вимагається надання в річному аудиторському звіті інформації (оцінки) щодо якості управління активами та пасивами банку, достатності резервів та капіталу, яка повинна визначатися на підставі аналізу якості активів банку, адекватності системи управління ризиками банку, адекватності бухгалтерського обліку, процедур внутрішнього аудиту та заходів контролю банку, але не всі аудитори надавали таку інформацію в повному обсязі.

Крім того, зазначаємо, що деякі аудитори банків під час висловлення в аудиторському висновку умовно-позитивної думки щодо відповідності річної фінансової звітності банку його реальному фінансовому стану не надавали інформації щодо суттєвих причин (підстав) надання цього висновку та кількісного опису їх можливого впливу на фінансову звітність, як це вимагається МСА 701.

Методику аналізу та розкриття інформації про ризики в банківській діяльності розробляє Базельський комітет з банківського нагляду та Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності. Вимоги щодо розкриття інформації у фінансовій звітності визначені в Міжнародному стандарті фінансової звітності 7 "Фінансові інструменти: розкриття" (далі - МСФЗ 7), який набрав чинності з 1 січня 2007 року.

Цей стандарт вимагає розкриття якісної і кількісної інформації про ризики, що виникають, в результаті використання фінансових інструментів, уключаючи:

кредитний ризик;

ризик ліквідності;

ринковий ризик (у тому числі аналіз чутливості до ринкового ризику).

Розкриття якісної інформації включає опис цілей, політики керівництва та процесів управління такими ризиками. Розкриття кількісної інформації забезпечує інформацією про рівень ризику. Наявність вищезазначеної інформації у фінансовій звітності дає користувачам загальне уявлення про використання суб'єктом господарювання фінансових інструментів та ризики потенційних збитків, які виникають у наслідок цього.

Змінами до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 "Подання фінансових звітів" (далі - МСБО 1), що набрали чинності з 1 січня 2007 року, впроваджено вимоги щодо розкриття інформації про капітал установи та про те, яким чином установа управляє капіталом.