Управління цінової політики в електроенергетиці розглянула Ваш лист від 28.10.2005 N 04/06-123 та повідомляє.

Відповідно до пункту 1.8 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.1999 N 309 (далі - Порядок), за наявності окремого обліку споживання електроенергії за періодами часу, розрахунки з населенням проводяться за встановленим тарифом, помноженим на відповідний тарифний коефіцієнт.

Згідно з п.1 статті 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", протягом трьох років після набрання чинності цим Законом для міського електричного транспорту застосовуються тарифи на електричну енергію, встановлені для населення.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України підприємства міського електротранспорту підпадають під визначення суб'єктів господарювання.

Таким чином, застосування міським електричним транспортом тарифів на електроенергію, встановлених для населення, не означає, що зазначені споживачі відносяться до категорії побутових споживачів (тобто населення). Відповідно, дія Порядку на міський електричний транспорт не поширюється.

Оскільки постанова НКРЕ від 20.12.2001 N 1241 "Про тарифи, диференційовані за періодами часу" відноситься тільки до споживачів, які розраховуються за єдиними роздрібними тарифами на електричну енергію для споживачів, що формуються згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, дія зазначеної постанови на споживачів, яким встановлені тарифи як для населення, не поширюється.

Враховуючи зазначене, Комісія вважає, що споживачі, яким встановлено пільгові тарифи на електроенергію як для населення, але які не прирівняні відповідно до законодавства до категорії населення, не повинні застосовувати тарифи, диференційовані за періодами часу, оскільки їм вже було надано пільгу в тарифах на електроенергію.