На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 29.09.2005 N 49412/1/1-05 Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула листи Державного департаменту України з питань виконання покарань від 26.09.2005 N 6-3545/Кн та від 14.09.2005 N 6-3377/Кн і повідомляє щодо тарифів на електроенергію для установ виконання покарань.

Пунктом 2.1 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.1999 N 309 (із змінами), визначено, що до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори.

Тобто, головним чинником для визначення категорії споживачів як "населений пункт" є розрахунок за електроенергію за загальним розрахунковим лічильником.

До установ виконання покарань, згідно статті 11 Кримінально-виконавчого кодексу України, відносяться арештні доми, виправні центри, виправні колонії, виховні колонії.

Отже, на сьогодні дія Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, не поширюється на підприємства установ виконання покарань, крім вищезазначених установ покарань.

Разом з цим, відповідно до статті 13 Закону України від 23.06.2005 N 2713-IV "Про державну кримінально-виконавчу службу України" підприємства установ виконання покарань визначені як казенні підприємства, що здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці (стаття 13 Закону).

У зв'язку з цим слід зазначити, що статтею 54 Господарського кодексу України визначено, що на суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються цим Кодексом та іншими законодавчими актами.