Рада адвокатів України, обговоривши пропозицію Голови Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. про звернення Ради адвокатів України щодо проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" № 1008 від 29 серпня 2019 року, з урахуванням зміни моделі формування цим законопроектом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як органу суддівського врядування, виключення адвокатури з кола суб'єктів призначення членів ВККС України, обмеження права адвокатури як суб'єкта формування Вищої ради правосуддя тощо, врахувавши пропозиції членів Ради адвокатів України, керуючись статтею 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положенням про Раду адвокатів України, Регламентом Ради адвокатів України,

1. Включити до порядку денного засідання Ради адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 20 вересня 2019 року № 92, наступне додаткове питання: "Про звернення Ради адвокатів України щодо проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" № 1008 від 29 серпня 2019 року".

2. Звернутися до Президента України, Кабінету Міністрів України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Голови Комітету з питань бюджету, Голови Комітету з питань антикорупційної політики, Голови Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом, депутатським фракціям і групам Верховної Ради України та позафракційним народним депутатам, а також до міжнародних організацій, у тому числі до моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи, із зверненням щодо проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" № 1008 від 29 серпня 2019 року, що додається.

3. Секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Засвідчуємо Вам свою повагу, та враховуючи попередні звернення Національної асоціації адвокатів України до Голови Верховної Ради та Голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики з проханням утриматись від прийняття змін до законодавства, які стосуються ролі адвокатури як незалежного конституційного інституту захисту прав і свобод людини, без консультацій з єдиною професійною організацією адвокатури, звертаємося до Вас з приводу наступного:

Конституцією України передбачено незворотність європейського та євроатлантичного курсу України. Ця норма стосується не лише напряму зовнішньої політики, але і стандартів внутрішньої політики.

Очевидно, що членство в Європейському Союзі, яке також закріплено в Конституції як стратегічний курс України, передбачає зміцнення усіх принципів та інституцій, притаманних правовій державі. Це незалежна судова влада, незалежний самоврядний інститут адвокатури, дотримання принципів верховенства права, гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина, безперешкодний та рівний доступ до правосуддя.

Угода про Асоціацію, укладена між Україною та Європейським Союзом, передбачає Діалог і співробітництво з питань внутрішніх реформ на спільних для Сторін принципах, зокрема таких, як стабільність і дієвість демократичних інституцій, верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод. Стаття 14 цієї Угоди передбачає, що в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Цілями такого співробітництва визначені "зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод".

У відповідності до цієї Угоди, рекомендацій Ради Європи, ПАРЄ та згідно з оцінками Венеціанської комісії з 2014 року в Україні було прийнято законодавство, у тому числі конституційні зміни в частині правосуддя і закони "Про судоустрій і статус суддів", "Про Вищу раду правосуддя".

Судова реформа, яка реалізована на підставі цього масиву законодавства, позитивно оцінена експертами Ради Європи у звіті "Оцінка судової реформи 2014-2018 в Україні та її відповідність стандартам та рекомендаціям Ради Європи", складеному у квітні 2019 року.

На жаль, сьогодні ми бачимо, що відбувається прискорений процес внесення змін до законодавства, який несе серйозні виклики дотриманню принципів правової держави і загрожує зниженню досягнутого рівня стандартів Ради Європи в сфері правосуддя. Про це уже сигналізує офіційна позиція представництва Європейського Союзу в Україні і посольства Канади в Україні щодо проекту закону № 1008 про органи судового самоврядування та законопроект № 1032 про реформу органів прокуратури, яка була поширена 11 вересня 2019 року. Зокрема, ключові міжнародні партнери відзначили, що "є ризики, що непродумані кроки по зміні чинного законодавства, що регулюють діяльність судової влади, адвокатури, прокуратури ставлять під сумнів надійність України як партнера ключових європейських інституцій". У цьому документі вказано на необхідність "розпочати ретельний консультативний процес щодо вищезгаданих законопроектів та залучити до нього відповідні правничих експертів, громадянське суспільство і міжнародне співтовариство".

Законопроект № 1008 наразі прийнятий у першому читанні без належних консультацій з професійною адвокатською спільнотою. Це суперечить міжнародним стандартам, насамперед, Основним принципам ООН про роль юристів, які передбачають залучення професійної організації адвокатури до розробки профільного законодавства.

З 2015 року в ході судової реформи адвокатура отримала право на участь у формуванні органу суддівського врядування. Надання такого права відповідає європейським практикам, адже надає адвокатурі як суспільному незалежному від держави самоврядному інституту можливість делегувати через демократичні процедури адвокатів до складу ВККСУ та ВРП. Водночас, законопроект № 1008 пропонує відступ від цієї практики і звужує роль адвокатури як суб'єкта формування цих органів. Це суперечить рекомендаціям міжнародних інституцій щодо посилення ролі громадських інституцій у формуванні органів суддівського врядування. Більше того, ураховуючи потребу у юридичній обізнаності у доволі складних процедурах добору суддівських кадрів та практичному розумінні якості судочинства, вважаємо за доцільне збільшити удвічі представництво адвокатури України у складі ВККСУ в ході подальших змін до законодавства.

Пропонована у законопроекті модель формування ВККСУ порушує міжнародні стандарти не тільки адвокатського, але і суддівського врядування. Зокрема, Європейською хартією про статус суддів передбачено, що незалежний орган суддівського урядування має складатися з щонайменше половини суддів, які обираються самими суддями. Ця рекомендація має безумовно бути дотримана в ході змін до профільного законодавства.

Неприйнятною є пропозиція з дня набрання законопроектом чинності припинити повноваження усіх членів ВККСУ. На практиці це призведе до тривалого штучного блокування конкурсів на заповнення суддівськими кадрами судів першої та апеляційної інстанцій усіх юрисдикцій. На тлі наявної кричущої нестачі суддівських кадрів у зазначених інстанціях відбудеться погіршення ситуації. Громадяни стикнуться з тотальним порушенням їхніх конституційних прав на доступ до правосуддя і справедливий суд, а розгляд судових справ не відповідатиме принципу розумності строків. За таких обставин, ефективний захист прав і свобод громадян, а це є конституційною функцією адвокатури, перетвориться на фікцію.