Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування валютного законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що між ним та нерезидентом укладено зовнішньоекономічний контракт на експорт товару. Нерезидент здійснив оплату інвойсу двічі, у зв'язку з чим по розрахунку виникла передплата.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи не вважається помилкою зарахування отриманої такої передплати від нерезидента по іншому рахунку (інвойсу)?

2. Чи можливо вистачить листа від нерезидента, у якому він звертається з проханням зарахувати переплату за попереднім рахунком в рахунок наступної поставки?

До свого звернення на отримання податкової консультації Товариство не надало копій документів і не зазначило умови зовнішньоекономічного контракту, зокрема щодо загального обсягу експортованого товару, загальної суми зовнішньоекономічного контракту, етапів відвантаження та умов оплати за товар, у зв'язку з чим надається відповідь, виходячи із загальних норм чинного законодавства.

У підпункті 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Щодо питання 1 і 2

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон №2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону №2473.

Встановлення Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є одним із заходів захисту, визначених у частині першій статті 12 Закону №2473.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону №2473).

Згідно з пунктом 21 розділу II постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та пункту 14-2 постанови НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.