Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Громадська організація у своєму зверненні повідомила, що планує укласти угоди з фізичними особами - підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування третьої групи з податковими адресами місцем проживання в '...'.

Громадська організація просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи є громадська організація податковим агентом при оплаті послуг згідно з діючими контрактами з фізичними особами - підприємцями з зазначеними вище податковими адресами місцем проживання?

2. Чи необхідно з виплати утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір?

3. Чи необхідно на суму виплати нараховувати та перераховувати до бюджету єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)?

4. Чи зобов'язані фізичні особи - підприємці для продовження надання послуг змінити податкову адресу місце проживання на підконтрольну Україні територію?

5. Які, можливо, податкові обов'язки виникають у громадської організації додатково?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Згідно з пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік суб'єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 291 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Статтею 297 Кодексу врегульовано особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку.

Так, відповідно до пп. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої груп (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.

Водночас відповідно до п. 26 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу установлено, що тимчасово, на період дії Закону України від 15 квітня 2014 року №1207 VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон №1207) для платників податків, які на дату втрати чинності Законом України від 12 серпня 2014 року №1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (втратив чинність 21.11.2021) мають податкову адресу та/або об'єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі - тимчасова окупована територія), Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених у п. 26 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Термін "тимчасово окупована територія" для цілей п. 26 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу вживається у значенні, визначеному в Законі №1207.

Для цілей Закону №1207 тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 3 частини першої ст. 3 Закону №1207).