14 липня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі також - Закон № 1635-IX), який набрав чинності 5 серпня 2021 року.

Законом № 1635-IX визначено, з-поміж іншого, порядок утворення та діяльності Етичної ради, в тому числі її першого складу, а також повноваження Етичної ради, зокрема щодо:

встановлення відповідності кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності;

визначення конкурсних засад добору кандидатів для здійснення відповідним суб'єктом обрання (призначення) члена Вищої ради правосуддя;

оцінювання на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності діючих членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду);

ухвалення рішення про внесення до відповідного органу, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, мотивованої рекомендації про звільнення члена Вищої ради правосуддя з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої статті 24 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", що має наслідком відсторонення з дня ухвалення Етичною радою рішення члена Вищої ради правосуддя від посади та зупинення його повноважень до ухвалення рішення органом, що обрав (призначив) цього члена Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 21 грудня 2016 року "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Вища рада правосуддя постійно і послідовно дотримується позиції, що результатами судової реформи в Україні мають бути стале функціонування та розвиток системи правосуддя з урахуванням кращих міжнародних стандартів та практик. Водночас необхідні для цього зміни повинні передбачати неухильне дотримання вимог Конституції України, перш за все стосовно забезпечення гарантій незалежності суддів та органів суддівського врядування.

Аналіз положень Закону № 1635-IX та законодавчих актів, до яких Законом № 1635-IX внесено зміни, дає змогу стверджувати про наявність певних норм, сутність, зміст і практична реалізація яких, на переконання Вищої ради правосуддя, не відповідають Конституції України, а також рішенням Конституційного Суду України, а саме:

положення Закону № 1635-IX щодо утворення Етичної ради та наділення її владними повноваженнями;

процедура формування першого складу Етичної ради, яка передбачає обов'язкову участь трьох осіб, визначених міжнародними та іноземними організаціями, а також порядок ухвалення ними рішень;

одноразове оцінювання першим складом Етичної ради діючого складу Вищої ради правосуддя, а також підстави та порядок відсторонення діючих членів Вищої ради правосуддя від посади.

У зв'язку з наведеним 12 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1822/0/15-21 ухвалила звернутися до Верховного Суду як суб'єкта права на конституційне подання щодо необхідності звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України від 14 липня 2021 року № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя", від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", від 10 лютого 2010 року № 1861-VI "Про Регламент Верховної Ради України".

8 жовтня 2021 року Пленум Верховного Суду постановив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", абзаців першого, шостого та одинадцятого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі також - конституційне подання).

Суб'єкт права на конституційне подання стверджує, що передбачений абзацом тринадцятим пункту 23-1 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798-VIII порядок ухвалення рішень Етичною радою нівелює визначений законом порядок формування Вищої ради правосуддя, чим порушує принцип незалежності суддів, а також зазначає, що ухвалення Парламентом Закону № 1635-IX має ознаки посягання на незалежність судової влади загалом.

Ухвалою Великої Палати Конституційного Суду України від 25 листопада 2021 року № 284-у/2021 справу за конституційним поданням Верховного Суду вирішено розглянути на пленарному засіданні Великої Палати Конституційного Суду України у формі усного провадження (далі також - конституційне провадження) за участю представників суб'єкта права на конституційне подання, Верховної Ради України, Президента України; залучено до участі у розгляді справи представників Вищої ради правосуддя, Центру політико-правових реформ, Громадської організації "Фундація Деюре", Голову Ради суддів України Моніча Богдана Сильвестровича, доктора юридичних наук, доцента, проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Різника Сергія Васильовича, доктора юридичних наук, доцента, професора кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Хотинську-Нор Оксану Зіновіївну.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" Колегія, Сенат, Велика палата під час підготовки справи до розгляду та конституційного провадження у справі можуть:

1) витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора, судів, інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій, громадських об'єднань копії документів, матеріалів, а також відомості, що стосуються справи;

2) призначати у разі потреби експертизу та залучати спеціалістів до участі в конституційному провадженні;

3) викликати на засідання, пленарні засідання посадових осіб, експертів, спеціалістів, свідків, представників суб'єктів звернень, громадян, участь яких необхідна для забезпечення об'єктивного і повного розгляду справи.

Права та обов'язки залученого учасника конституційного провадження визначені статтею 72 Закону України "Про Конституційний Суд України". Відповідно до цієї статті залучений учасник конституційного провадження має право подавати письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи, а також знайомитися з поясненнями інших учасників провадження.

Вища рада правосуддя, розуміючи нагальність та важливість питань, порушених у конституційному поданні Верховного Суду, вважає за доцільне відповідно до статті 72 Закону України "Про Конституційний Суд України" подати до Конституційного Суду України письмові пояснення у цій справі.

Слід також зазначити, що предметом конституційного подання Верховного Суду є положення Закону № 1635-IX, якими передбачена можливість одноразового оцінювання, відсторонення діючих членів Вищої ради правосуддя.

Пунктом 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1635-IX передбачено: якщо орган, який обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, протягом трьох місяців з моменту внесення Етичною радою рекомендації про звільнення члена Вищої ради правосуддя не ухвалив відповідне рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади або про відхилення такої рекомендації, після спливу зазначеного строку такий член Вищої ради правосуддя вважається звільненим з посади в силу припису закону.

Члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) до складу Вищої ради правосуддя за квотним принципом відповідно до статті 131 Конституції України та глави 3 Закону № 1798-VIII.

Конституція України не наділяє повноваженнями будь-якого суб'єкта або орган (осіб) обмежувати право визначених Конституцією України суб'єктів формування конституційного органу, яким є Вища рада правосуддя. Такими суб'єктами згідно з Конституцією України є Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів і з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Саме цим суб'єктам надано конституційне право призначити (обрати) того чи іншого кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя та оцінювати його на відповідність вимогам для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя.

З метою дотримання принципу рівності усіх суб'єктів формування конституційного органу Вища рада правосуддя звертає увагу Конституційного Суду України на доцільність залучення до розгляду справи представників суб'єктів обрання членів Вищої ради правосуддя, які не були залучені до участі у розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду, зокрема Національної асоціації адвокатів України, Ради прокурорів України, оскільки рішення Конституційного Суду України у цій справі може вплинути на їхні права та обов'язки.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", статтею 72 Закону України "Про Конституційний Суд України", Вища рада правосуддя ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Пояснення Вищої ради правосуддя у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) абзацу тринадцятого пункту 23-1 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", абзаців першого, шостого, одинадцятого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя", що додаються.

2. Визначити представником Вищої ради правосуддя у справі за конституційним поданням Верховного Суду заступника Голови Вищої ради правосуддя Маловацького Олексія Володимировича, який наразі виконує обов'язки Голови Вищої ради правосуддя.

3. Звернути увагу Великої Палати Конституційного Суду України на доцільність залучення до участі у розгляді справи як залучених учасників справи представників відповідних суб'єктів обрання членів Вищої ради правосуддя, зокрема Національної асоціації адвокатів України, Ради прокурорів України, оскільки рішення Конституційного Суду України в цій справі може вплинути на їхні права та обов'язки.

14 липня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі - Закон № 1635-IX), який набрав чинності 5 серпня 2021 року.

Цим Законом, зокрема, передбачено внесення змін до низки законодавчих актів, у тому числі Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон 1798-VIII), пов'язаних з утворенням Етичної ради, визначенням її функцій та повноважень з добору та оцінювання членів Вищої ради правосуддя.

Водночас Конституцією України чітко визначений перелік суб'єктів, які уповноважені здійснювати таку конституційну функцію. Закон № 1635-IX всупереч Основному Закону України фактично передає владні повноваження та функції з добору та контролю щодо членів Вищої ради правосуддя (далі також - ВРП, Рада) іншому суб'єкту - Етичній раді, основною функцією якої згідно із цим Законом є сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя.

Передбачена Законом № 1635-IX модель Етичної ради тотожна моделі Комісії з питань доброчесності та етики (далі також - Комісія), передбаченої Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (далі - Закон 193-IX).

Конституційний Суд України в Рішенні від 11 березня 2020 року № 4-р/2020-1 визнав неконституційними окремі положення Закону № 193-IX щодо утворення Комісії та зазначив, що орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу.

__________

-1 Рішення Конституційного Суду від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.

Таким чином, під час прийняття Закону № 1635-IX Верховна Рада України не врахувала висновки Конституційного Суду України, наведені у Рішенні від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, в частині норм, які вже були визнані неконституційними.

У зв'язку з наведеним Вища ради правосуддя рішенням від 12 серпня 2021 року № 1822/0/15-21 ухвалила звернутися до Верховного Суду як суб'єкта права на конституційне подання щодо необхідності звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Законів №№ 1635-IX, 1798-VIII -2.

__________

-2 Рішення Вищої ради правосуддя від 12 серпня 2021 року № 1822/0/15-21 "Про звернення Вищої ради правосуддя до Верховного Суду як суб'єкта права на конституційне подання щодо конституційності окремих положень законів" (https://hcj.gov.ua/doc/doc/8643).

Вища рада правосуддя в цілому підтримує конституційне подання Верховного Суду, щодо суті наведеного в конституційному поданні обґрунтування зазначає таке.

1. Невідповідність абзацу шостого пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1635-IX щодо відсторонення від посади членів ВРП статтям 8, 126 Конституції України та статті 131 Конституції України (розділ 1 конституційного подання Верховного Суду)

Абзацами першим - третім пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1635-IX передбачено, що перший склад Етичної ради протягом шести місяців із дня затвердження її персонального складу одноразово здійснює оцінювання відповідності діючих членів ВРП (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) на посаду члена ВРП до набрання чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя.

Порядок та черговість оцінювання відповідності діючих членів та кандидатів у члени Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності визначаються Етичною радою з урахуванням можливості здійснення повноважень Вищою радою правосуддя відповідно до Конституції України.

Для цілей такого оцінювання Етична рада діє відповідно до положень частин одинадцятої - вісімнадцятої, двадцятої, двадцять першої статті 9-1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" в редакції Закону № 1635-IX.

Згідно з абзацами п'ятим, шостим пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1635-IX за результатами одноразового оцінювання Етична рада може ухвалити рішення про внесення до відповідного органу, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, мотивованої рекомендації про звільнення члена Вищої ради правосуддя. Із дня внесення такого рішення член Вищої ради правосуддя, стосовно якого прийнято це рішення, відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до ухвалення відповідного рішення органом, що обрав (призначив) цього члена Вищої ради правосуддя.

На думку Вищої ради правосуддя, запроваджена положеннями Закону № 1635-IX можливість автоматичного в силу приписів закону відсторонення діючих членів Вищої ради правосуддя від посади за рішенням Етичної ради може призвести до повної зупинки роботи конституційного органу, суперечить принципу інституційної безперервності в контексті діяльності вищих органів влади, чим порушує одну із засад конституційного ладу щодо організації і діяльності державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, суперечить статтям 6, 8, 126 та 131 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя. Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Члени Ради обираються (призначаються) до складу Вищої ради правосуддя за квотним принципом відповідно до статті 131 Конституції України та глави 3 Закону № 1798-VIII.

Конституція України не передбачає повноваження будь-якого суб'єкта або органу (осіб) обмежувати право визначених Конституцією України суб'єктів формування конституційного органу, яким є Вища рада правосуддя. Такими суб'єктами згідно з Конституцією України є Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів і з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ (далі також - суб'єкти обрання, призначення).

Саме цим суб'єктам надано конституційне право призначити (обрати) того чи іншого кандидата на посаду члена ВРП та оцінювати кандидата на посаду члена ВРП на відповідність вимогам до члена ВРП.

Аналіз статті 131 Конституції України, глави 3 Закону № 1798-VIII дає підстави стверджувати, що жодні інші суб'єкти не уповноважені здійснювати конституційні функції добору кандидатів на посаду члена ВРП та оцінювання діючих членів ВРП.

Конституцією України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів (частина десята статті 131 Конституції України).

Утворення будь-яких суб'єктів, органів, установ та організацій для формування складу ВРП та оцінки її членів на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності Основним Законом України не передбачено.

Натомість Закон № 1635-IX надає Етичній раді владні повноваження та наділяє контрольними функціями щодо кандидатів на посаду члена ВРП та діючих членів ВРП що обмежує конституційно визначених суб'єктів обрання (призначення) членів ВРП, у спосіб, не передбачений Конституцією України, позбавляє їх визначених статтею 131 Конституції України повноважень.

Європейський суд з прав людини (далі також - ЕСПЛ) у рішенні у справі "Олександр Волков проти України" констатував, що в Україні не забезпечено достатнє відділення судової гілки влади від інших гілок влади, що не гарантує незалежності суддів і захисту від порушень і свавілля при застосуванні дисциплінарних заходів. Суд наголосив, що "представникам інших гілок влади слід утримуватися від будь-яких дій чи заяв, які можуть бути сприйняті як інструмент здійснення тиску на діяльність судових органів чи викликати сумніви щодо їх здатності виконувати свої обов'язки ефективно"-3.

__________

-3 Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11), пункти 199, 202.

Конституційний Суд України в Рішенні від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 визнав норму Закону № 193-IX про утворення Комісії з питань доброчесності і етики, якою ця Комісія наділялась аналогічними з Етичною радою функціями та повноваженнями, неконституційною та зазначив: "...Комісія наділена повноваженнями щодо контролю за діяльністю членів Вищої ради правосуддя..., проте ці повноваження не мають конституційної основи". Конституційним Судом України констатовано, "що орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу"-4.