Керуючись статтею 9 Закону України "Про прокуратуру",

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в органах прокуратури України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Генеральної прокуратури України від 12.06.2017 № 180 "Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфа в діяльності органів прокуратури України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 764/30632.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його оприлюднення.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника та заступників Генерального прокурора, керівників обласних, окружних прокуратур та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних та окружних).

1. Ця Інструкція визначає основні принципи, завдання, умови організації та проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа (далі - дослідження) в органах прокуратури України.

2. Інструкція не регулює порядок організації дослідження під час виконання завдання кримінального провадження.

3. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються у таких значеннях:

кадрові рішення - рішення про призначення на адміністративні посади в органах прокуратури, перед прийняттям яких відповідно до організаційно-розпорядчих документів Офісу Генерального прокурора передбачено проведення дослідження стосовно кандидатів на такі посади.

психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа - організована експертом-поліграфологом безпечна для життя і здоров'я людини процедура опитування з використанням комп'ютерного технічного засобу, призначеного для реєстрації психофізіологічних реакцій, під час якого аналізується динаміка зазначених реакцій суб'єкта дослідження у відповідь на психологічні стимули, представлені у формі варіантів відповідей, предметів, схем, фотографій тощо, що дає можливість виявити симуляцію і представити зареєстровані результати в аналоговій та/або цифровій формі;

поліграф - технічний багатоканальний (у тому числі має канал виявлення протидії) реєстратор психофізіологічних реакцій суб'єкта дослідження, який дає можливість виявляти і фіксувати психофізіологічні реакції суб'єкта дослідження на певні стимули (подразники) шляхом перетворення його психофізіологічних показників активності з аналогових сигналів у цифрові сигнали, які відображаються у вигляді кривих на поліграмах;

експерт-поліграфолог - працівник структурного підрозділу органу прокуратури, на якого покладено функції проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа або у разі потреби залучений особою, уповноваженою надавати завдання на проведення дослідження, фахівець з іншого правоохоронного органу, який володіє державною мовою, має ступінь магістра і здобув післядипломну освіту за програмами підготовки спеціалістів поліграфа відповідно до вимог законодавства України щодо порядку здобуття післядипломної освіти, а у випадку, передбаченому цією Інструкцією, - має також допуск до державної таємниці;

суб'єкт дослідження - працівник органів прокуратури або особа, що претендує на призначення на адміністративну посаду в органах прокуратури, або особа, що надала відомості, достовірність яких перевіряється та не має фізичних або медичних протипоказань для проведення дослідження, а також надала у встановленому порядку добровільну згоду на участь у його проведенні;

ініціатор дослідження - особа, уповноважена надавати завдання на проведення дослідження, або особа, яка ініціює проведення дослідження та уповноважена звертатися з відповідним клопотанням до осіб, що мають право надавати завдання;

довідка про результати дослідження - документ, у якому викладено письмові ймовірні та орієнтувальні висновки експерта-поліграфолога за результатами дослідження питань про факти, події, явища, які складають мету і завдання дослідження;

матеріали дослідження - завдання на проведення дослідження, клопотання про проведення дослідження, надані ініціатором дослідження документи, згода на участь у дослідженні, заява про добровільну участь у дослідженні, довідка про результати дослідження, довідка про відмову особи від участі у дослідженні, перелік тестів та запитань, поліграми, аудіо- та/або відеозаписи;

Поняття "близькі особи" та "конфлікт інтересів" вживаються у значеннях, визначених у Законі України "Про запобігання корупції".

1. Метою проведення дослідження є отримання орієнтувальної інформації, з'ясування ступеня її достовірності та повноти, отримання додаткових відомостей, які можуть використовуватися у службовій діяльності органів прокуратури у порядку та випадках, визначених законодавством.

2. Основними завданнями дослідження, що проводиться в органах прокуратури, є:

• забезпечення прозорості, об'єктивності підготовки та прийняття кадрових рішень;

• підвищення ефективності проведення службових розслідувань в органах прокуратури;

• перевірка можливої причетності до порушення вимог законодавства щодо порядку поводження з інформацією, службовими матеріалами та документами.

3. Робота експерта-поліграфолога здійснюється з додержанням Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кодексу законів про працю України, Законів України "Про прокуратуру", "Про державну службу", "Про запобігання корупції", "Про очищення влади", "Про інформацію", "Про державну таємницю", "Про захист персональних даних" та інших нормативно-правових актів.

4. Підставою для проведення дослідження є:

• завдання на проведення дослідження (далі - завдання), у якому мають бути зазначені анкетні дані суб'єкта дослідження, обставини, з приводу яких передбачається проведення дослідження, мета його проведення, тематика питань, що підлягають аналізу (оцінці) та з'ясуванню (додаток 3);

• заява про добровільну участь у дослідженні (додаток 4).

5. Завдання надається після отримання письмової згоди особи на участь у дослідженні (додаток 1).

Під час підготовки до проведення дослідження ініціатор дослідження на вимогу експерта-поліграфолога надає додаткові матеріали та інформацію, необхідні для проведення дослідження.

6. З метою забезпечення прозорості, об'єктивності підготовки та прийняття кадрових рішень завдання надається для отримання орієнтувальної інформації про наявність таких обставин, у тому числі в минулому:

• приховування чи викривлення анкетних даних, окремих фактів біографії;

• зловживання алкоголем, вживання наркотичних та (або) психотропних речовин без призначення лікаря;

• вчинення суб'єктом дослідження правопорушень, у тому числі корупційних;

• причетність до вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.

• приховані мотиви призначення на посади в органах прокуратури;

• участь у діяльності заборонених законом або судом громадських організацій, членство у політичних партіях;

• наявність громадянства іншої держави;

• співпраця з іноземними спеціальними службами та/або не передбаченими законом воєнізованими або збройними формуваннями;

• приховування інформації про стан здоров'я, якщо законодавством визначені вимоги щодо придатності за станом здоров'я до певного виду професійної діяльності;

• правдивість інформації, сумніви щодо якої виникли перед призначенням на посаду в органах прокуратури.

7. З метою підвищення ефективності проведення службових розслідувань в органах прокуратури завдання може надаватись для отримання орієнтувальної інформації про:

• обставини, що становлять предмет службового розслідування;

• виявлення можливої причетності суб'єкта дослідження до підготовки або вчинення діянь, що становлять предмет службового розслідування;

• осіб, причетних до обставин, які є предметом службового розслідування, у тому числі суб'єкта дослідження;

• підтвердження правдивості відомостей та/або пояснень, що надав суб'єкт дослідження.

8. З метою перевірки можливої причетності суб'єкта дослідження до порушення вимог законодавства щодо порядку поводження з інформацією, службовими матеріалами та документами може надаватись завдання для отримання інформації про:

• порушення ним вимог законодавства щодо зберігання, використання, поширення, охорони та захисту конфіденційної, службової інформації або інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

• причетність суб'єкта дослідження до розголошення та/або використання інформації, що стала йому відома у зв'язку з виконанням ним своїх службових повноважень, крім випадків, установлених законом, у приватних інтересах та/або інтересах третіх осіб;

• втрату службових документів і матеріалів.

9. Забороняється надавати завдання, проводити дослідження з метою одержання інформації, яка не зазначена у пунктах 6 - 8 цього розділу або яка містить охоронювану законом таємницю, зокрема лікарську, таємницю вчинення нотаріальних дій, комерційну таємницю, державну таємницю тощо.

Якщо дослідження згідно із наданим завданням передбачає детальне з'ясування достовірності обставин поводження суб'єкта дослідження з інформацією, що становить державну таємницю, до його проведення залучається експерт-поліграфолог, який має допуск до державної таємниці.

10. Право надавати та затверджувати завдання мають:

10.1. Щодо кандидата на посаду першого заступника, заступника Генерального прокурора, керівника самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, до штатного розпису якого входить посада експерта-поліграфолога, або особа, яка виконує його обов'язки. Завдання затверджує Генеральний прокурор або особа, яка виконує його обов'язки.

10.2. Щодо кандидата на іншу адміністративну посаду в органах прокуратури - керівник управління (відділу), до штатного розпису якого входить посада експерта-поліграфолога, або особа, яка виконує його обов'язки. Завдання затверджує керівник самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, до штатного розпису якого входить посада експерта-поліграфолога, або особа, яка виконує його обов'язки.

10.3. Щодо прокурора, державного службовця органів прокуратури чи іншої особи, яким відомі будь-які обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, - уповноважені особи, визначені підпунктом 10.2 цього пункту.

10.4. Щодо перевірки можливої причетності до порушення вимог законодавства про порядок поводження з інформацією, службовими матеріалами та документами - уповноважені особи, визначені підпунктом 10.2 цього пункту.

10.5. У разі необхідності проведення дослідження стосовно посадової особи, якій експерт-поліграфолог безпосередньо підпорядкований, - заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або особа, яка виконує його обов'язки. Завдання затверджує Генеральний прокурор або особа, яка виконує його обов'язки.

11. Інші посадові особи органів прокуратури, які не належать до осіб, уповноважених надавати завдання, та обіймають адміністративні посади, визначені пунктами 2-4, 6 частини першої та пунктами 1-3 частини третьої статті 39 Закону України "Про прокуратуру" , або особи, які виконують їхні обов'язки, а також голова та члени комісії з проведення службового розслідування, голова Ради прокурорів України (щодо кандидатів на адміністративні посади) можуть порушувати клопотання про проведення дослідження з метою та у випадках, передбачених цією Інструкцією, перед особами, які мають право надавати завдання (додатки 2.1-2.3).

12. Клопотання, передбачене пунктом 11 цієї Інструкції, може бути подано лише після отримання письмової згоди особи на участь у дослідженні (додаток 1).

У клопотанні має містися інформація про обставини, з приводу яких ініціюється дослідження, і тематика питань, що підлягають аналізу (оцінці) та з'ясуванню.

До клопотання додаються письмова згода особи на участь у дослідженні, а також матеріали, необхідні для дослідження, у тому числі ті, що характеризують суб'єкта дослідження.

13. У разі надання письмової згоди на участь у дослідженні працівник прокуратури за його заявою може бути відряджений для участі у проведенні дослідження.

Службове відрядження оформляється, якщо дослідження за участю працівника прокуратури проводиться у приміщенні органу прокуратури, розташованому поза межами населеного пункту постійного місця його роботи.

14. Дослідження не передбачає отримання незаперечних результатів щодо реагування особи на психологічні стимули (подразники). Висновки за результатами такого дослідження мають виключно ймовірний та орієнтувальний характер і розглядаються у сукупності з іншою перевіреною інформацією.

15. Результати дослідження не тягнуть правових наслідків, не можуть бути підставою для прийняття будь-яких адміністративно-управлінських рішень стосовно суб'єкта дослідження.

1. Процедура проведення дослідження передбачає дотримання загальнообов'язкових принципів добровільної згоди, правомірності, комплексності та всебічного забезпечення прав і свобод людини.

2. Згідно з принципом добровільної згоди експерт-поліграфолог починає дослідження суб'єкта дослідження лише за умови отримання від нього письмової заяви про добровільну участь у такому дослідженні та за відсутності в нього протипоказань, зазначених у пункті 5 розділу IV цієї Інструкції.

Відмова особи від участі у дослідженні не тягне жодних правових наслідків стосовно особи, не свідчить про наявність у неї прихованої інформації.

3. Згідно з принципом правомірності дослідження проводиться тільки за наявності відповідного завдання та в межах визначеної в завданні тематики питань, про що експерт-поліграфолог повідомляє суб'єкта дослідження.

4. Відповідно до принципу комплексності експерт-поліграфолог повинен використовувати всі наявні методичні можливості для забезпечення повної та всебічної обґрунтованості висновків стосовно суб'єкта дослідження.

5. Принцип всебічного забезпечення прав і свобод людини передбачає невтручання у приватне і сімейне життя, відсутність посягань на свободу думки, совісті й релігії.

6. Експерт-поліграфолог повинен запобігати можливим негативним наслідкам своєї професійної діяльності і не допускати будь-яких дій, що загрожують недоторканності особи, завдають шкоди діловій репутації або принижують честь і гідність людини.

7. Внесення експертом-поліграфологом завідомо неправдивих відомостей до матеріалів дослідження, розголошення ним персональних даних несе відповідальність, передбачену законом.

8. Експерт-поліграфолог застосовує лише ті знання, якими він володіє відповідно до своєї кваліфікації та повноважень.

9. У разі втручання у діяльність експерта-поліграфолога, тиску на нього з боку будь-яких посадових осіб з метою примусити його надати недостовірні висновки чи порушити методику проведення дослідження останній повинен негайно припинити роботу та повідомити про це Генеральну інспекцію Офісу Генерального прокурора.

1. Обставини, з приводу яких передбачається проведення дослідження, тематика питань, що підлягають аналізу (оцінці) та з'ясуванню, мають бути викладені у завданні максимально повно та об'єктивно.