Відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (далі - Закон) за заявою публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД "ОДЕСКАБЕЛЬ" та публічного акціонерного товариства "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (далі - Заява) рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) від 24.07.2020 № СП-458/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту.

Зазначеним рішенням Комісії об’єктом розслідування встановлено:

проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з’єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичнi, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що можуть класифікуватись згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90.

Період розслідування становить 01.01.2017 - 30.06.2020, до якого входять наступні річні періоди:

1-й період: 01.01.2017 - 31.12.2017;

2-й період: 01.01.2018 - 31.12.2018;

3-й період: 01.01.2019 - 31.12.2019;

4-й період: 01.07.2019 - 30.06.2020.

Відповідно до Закону Комісія розглянула подані Мінекономіки звіт та матеріали про результати спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, та за результатами розгляду встановила:

Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД "ОДЕСКАБЕЛЬ" та публічне акціонерне товариство "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (далі - Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки його частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила понад 50 %;

товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об’єктом розслідування.

У ході проведення розслідування, на підставі даних Держмитслужби, національного товаровиробника, а також розрахункових даних, було проведено дослідження обсягів імпорту в Україну товару, що є об’єктом розслідування в абсолютних показниках, а також відносно виробництва та споживання товару в Україні.

Водночас слід зазначити, що обсяги імпорту в Україну товару, що є об’єктом розслідування, відрізняються від даних національного товаровиробника, наданих у Заяві. Така різниця пов’язана з тим, що Мінекономіки брало до уваги обсяги імпорту виключно товару, що є об’єктом розгляду, за його описом на підставі детальних даних митної статистики Держмитслужби.

На виконання двосторонніх та міжнародних домовленостей не враховувались обсяги імпорту з ряду країн, які слід виключити з-під дії можливих спеціальних захисних заходів.

Разом з цим, Мінекономіки не враховувало обсяги імпорту товару, які здійснювались вітчизняними підприємствами, з метою об’єктивного дослідження факту зростання імпорту в Україну, що може заподіювати значну шкоду або загрожувати заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до даних митної статистики Мінекономіки встановлено, що протягом періоду розслідування зросли:

обсяги імпорту на 128,84 %;

частка імпорту у загальному виробництві в Україні на 180,42 %, у споживанні на 74,79 %.

Відповідно до статті XIX ГАТТ 1994 досліджено непередбачувані обставини, які призвели до значного збільшення обсягів імпорту товару, що завдало значної шкоди національному товаровиробнику.

Зростання імпорту товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинами, як зростання виробництва, збільшення складських залишків та експорту товару з Китайської Народної Республіки, загостренням торгової напруженості між Китаєм та США, спад попиту в Республіці Білорусь, світовими тенденціями розвитку галузі відновлюваної енергетики та впровадження технології 4G.

В результаті сукупності факторів іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що, безпосередньо, вплинуло на обсяги імпорту товару в Україну.

Таким чином є підстави стверджувати про наявність фактів, щодо ймовірного непередбачуваного, недавнього, раптового та різкого зростання імпорту, і, як наслідок, заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику та розвитку дисбалансу на користь іноземних виробників-постачальників товару в Україну.

Аналіз стану на внутрішньому ринку національного виробника свідчить про нестабільну його позицію на ринку. Впродовж першого-третього періодів спостерігається деяке покращення соціально-економічних показників Заявника. Проте, в умовах значно зростаючого імпорту та зростання його частки, в останньому річному періоді до попереднього погіршився ряд показників діяльності національного товаровиробника:

- обсяги виробництва скоротились в останньому періоді на 7,28 %;

- обсяги продажу на внутрішній ринок зменшились на 8,57 %;

- прибуток від продажу подібного товару на внутрішній ринок скоротився на 38,85 % (у гривневому еквіваленті) та на 37,98 % (у доларовому еквіваленті);

- ціни продажу подібного товару на внутрішньому ринку знизились на 9,17 %, при зростанні собівартості на 3,03 %;

- показник рентабельності зменшився на 30,77 %;

- рівень продуктивності праці скоротився на 6,20 %;

- запаси на складах на кінець періоду збільшились на 3,16 % (на 29,02 % за період розслідування);

- коефіцієнт поточної ліквідності погіршився на 5,09 % (на 35,21 % за період розслідування);