Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) надає індивідуальну податкову консультацію на запит Підприємства щодо переходу до концесіонера права на повернення надміру сплаченої частини чистого прибутку при передачі майна у концесію.

Між Міністерством інфраструктури України та Державним підприємством та Товариством та концесіонером було укладено концесійний договір стосовно передачі у концесію майна Підприємства і майна Державного підприємства.

Відповідно до пункту 8.7.4 Концесійного договору, кредиторська і дебіторська заборгованість Підприємства передається концесіонеру в порядку правонаступництва.

У зв'язку з викладеним у Підприємства виникли наступні питання:

1) Чи переходитиме в розпорядження концесіонера сума надміру сплачених грошових зобов'язань Підприємства, відповідно до підпункту 98.2.4 пункту 98.2 статті 98 Кодексу?

2) Чи матиме право концесіонер на повернення суми надміру сплачених Підприємством грошових зобов'язань, яка перейде в розпорядження концесіонера відповідно до підпункту 98.2.4 пункту 98.2 статті 98 Кодексу, як правонаступника за дебіторською заборгованістю Підприємства, зокрема на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу концесіонера відповідно до пунктів 43.1., 43.4 Кодексу?

3) Якщо концесіонер матиме право на повернення надміру сплачених Підприємством частин чистого прибутку, то який перелік дій він повинен здійснити для фактичного отримання даної суми переплати?

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І Кодексу у разі якщо, поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові та організаційні засади реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії, з метою модернізації інфраструктури та підвищення якості суспільно значущих послуг визначено Законом України від 03 жовтня 2019 року N 155-ІХ "Про концесію" (далі - Закон N 155).

Концесія - це форма здійснення державно-приватного партнерства, що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об'єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції (підпункт 11 пункту 1 статті 1 Закону N 155).

Концесійний договір - договір між концесіонером та концесієдавцем, який визначає порядок та умови реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії (підпункт 8 пункту 1 статті 1 Закону N 155).

Концесієдавець - держава в особі відповідних державних органів, які згідно із Законом України від 21 вересня 2006 року N 185-V "Про управління об'єктами державної власності" здійснюють управління об'єктами державної власності, а якщо такий орган не визначений - Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган, або за рішенням Кабінету Міністрів України - Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, державне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі (підпункт 7 пункту 1 статті 1 Закону N 155).

Концесіонер - юридична особа - резидент України, яка отримала відповідно до Закону N 155 об'єкт у концесію та виступає стороною концесійного договору (підпункт 10 пункту 1 статті 1 Закону N 155).

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону N 155 концесійний договір укладається на визначений договором строк, який має становити не менше п'яти років та не більше 50 років, крім строку концесійного договору щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільних доріг, який має становити не менше 10 років.

Згідно з пунктом 1 статті 30 Закону N 155 передача концесієдавцем існуючого об'єкта концесії концесіонеру здійснюється у строки і на умовах, визначених концесійним договором.

Передача концесіонеру існуючого об'єкта концесії, у тому числі його подальша реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення концесіонером, не зумовлює перехід права власності на такий об'єкт концесіонера та не припиняє права державної чи комунальної власності або власності господарського товариства, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, на такий об'єкт. Такий об'єкт підлягає поверненню концесієдавцю після припинення дії концесійного договору.

На об'єкт концесії протягом строку дії концесійного договору не поширюється законодавство України про оренду державного та комунального майна. Умови передачі зазначених об'єктів в оренду регулюються концесійним договором (пункт 3 статті 30 Закону N 155).

Об'єкт концесії відображається на балансі концесіонера та відокремлюється від його майна. Концесіонер веде відокремлений облік такого майна (пункт 7 статті 30 Закону N 155).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).