Державне казначейство України розглянуло листи міністерств та інших органів виконавчої влади щодо виконання вимог окремого доручення Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 N 10609/21/1-04 стосовно стану небюджетної заборгованості та повідомляє.

Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями, витрати на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися. Стаття 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (в минулому році - стаття 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" також забороняє здійснювати оплату небюджетних зобов'язань за рахунок бюджетних коштів, а взяття таких зобов'язань визначається бюджетним правопорушенням. Відповідно до статті 121 Бюджетного кодексу України бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних посадових осіб.

Відповідальність за організацію та стан внутрішнього фінансового контролю (п. 3 статті 26 Бюджетного кодексу України), в тому числі і фінансового контролю за взяттям та виконанням зобов'язань, несуть розпорядники бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228, установи мають право брати бюджетні зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами та планами асигнувань.

Порядок обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, затверджений наказом Державного казначейства України 19.10.2000 N 103 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.10.2000 за N 759/4980, із змінами та доповненнями, визначає, що розпорядники коштів бюджету повинні укладати угоди (брати зобов'язання) та здійснювати видатки у межах затверджених бюджетних асигнувань.

Враховуючи зазначене, зобов'язання за коштами державного або місцевих бюджетів, взяте юридичними та фізичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішенням про місцевий бюджет, відноситься до небюджетного зобов'язання (небюджетної кредиторської заборгованості).

Необхідно наголосити, що до небюджетної заборгованості не відноситься кредиторська заборгованість, яка виникала в межах планових показників відповідних років, але з якихось причин не була зареєстрована або була не оплачена внаслідок недостатності коштів. Така заборгованість може бути зареєстрована та оплачена органами Державного казначейства в наступному бюджетному періоді за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів), за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань (в розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведення показників спеціального фонду кошторису), встановлених кошторисом, виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов'язань минулих періодів.