Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо договору про визнання електронних документів і повідомляє.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку здійснюється відповідно до вимог законів України від 22 травня 2003 року N 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон N 851-IV), N 852-IV "Про електронний цифровий підпис" та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. N 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за N 320/15011 (далі - Інструкція).

Відповідно до норм Закону N 851 електронний документообіг здійснюється на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Порядок укладання Договору про визнання електронних документів (далі - Договір) між платниками податків та контролюючими органами визначено Інструкцією.

Текст примірного Договору визначено у додатку 1 до Інструкції.

На сьогодні ДФС спрощено процес укладання Договору, а саме платником укладається один Договір з органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.

Відповідно до пункту 1 розділу II Інструкції платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись Інструкцією та Договором.