Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" розглянуто Звіт про результати перевірки Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників в частині планування та дієвості контролю за повнотою нарахування і своєчасністю сплати податкових надходжень до державного бюджету. За результатами розгляду Рахункова палата встановила:

1. Державна фіскальна служба України (Міністерство доходів і зборів України, Державна податкова служба України), Міжрегіональне головне управління ДФС (Міндоходів) - Центральний офіс з обслуговування великих платників (до їх утворення - Окружна державна податкова служба - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС, далі - Центральний офіс з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС)) і спеціалізовані державні податкові інспекції з обслуговування великих платників податків (далі - СДПІ) протягом 2013 - 2014 років та I півріччя 2015 року не створили ефективної системи податкового адміністрування великих платників податків (далі - ВПП), через що не поліпшено рівня їх обслуговування, не забезпечено стабільності податкових надходжень до державного бюджету на добровільній основі та повноти сплати податкових зобов'язань, запобігання виникненню податкового боргу, своєчасного виявлення і руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ухилень від оподаткування. При цьому за час існування СДПІ (з 2000 року) та Центрального офісу з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС) (з 2012 року) не вдалось досягти мети і завдань їх створення. Встановлення Податковим кодексом України права ДФС (Міндоходів, ДПС) щодо переведення ВПП на облік до контролюючого органу, що здійснює податкове супроводження ВПП, також не вирішило цієї проблеми.

Протягом досліджуваного періоду кількість ВПП, які обслуговувалися в Центральному офісі з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС), зросла з 760 до 804 (з 52,7 до 56,3 відс. усіх його платників податків). При цьому в СДПІ у містах Харкові, Одесі та Дніпропетровську частка ВПП станом на 01.07.2015 становила лише 33,1, 42,0 і 43,2 відс. відповідно усіх їх платників податків, тоді як у СДПІ у м. Львові - 80,0 відс., у Центральному апараті офісу - 75,5 відсотка.

Разом з тим частка ВПП, переведених на обслуговування до Центрального офісу з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС), у відповідних реєстрах великих платників податків на 2013 і 2015 роки зменшилася з 51,1 до 40,7 відс., тобто темпи переведення ВПП на обслуговування до Центрального офісу з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС) повільніші, ніж збільшувалася їх кількість у цих реєстрах.

При цьому всупереч меті створення СДПІ виконували функції супроводження платників податків, які не належали до категорії "великих", фінансово-промислових груп або мали перспективи досягнення критеріїв ВПП. Всього станом на 01.07.2015 на обліку в Центральному офісі з ОВП ДФС перебувало 43,7 відс. ВПП, хоча і окреслилася тенденція до їх зменшення.

Як наслідок, Центральним офісом з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС) забезпечувалося лише близько 26 відс. податкових надходжень до державного бюджету, тоді як в інших країнах світу цей показник становить понад 50 відсотків.

2. Протягом досліджуваного періоду нормативно-правове забезпечення регулювання діяльності Центрального офісу з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС) і підпорядкованих йому СДПІ було суперечливим, нестабільним і недосконалим. Центральний офіс з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС) виконував свої функції у стані постійних реорганізацій, повноваження щодо обслуговування ним як усіх ВПП, так і інших платників податків, не були визначені законодавством повною мірою. Нормативно-правові акти, які регламентують діяльності контролюючого органу, що здійснює податкове супроводження ВПП, потребують удосконалення в частині приведення їх у відповідність із нормами Податкового кодексу України, а окремі норми цього Кодексу також необхідно скоригувати з метою їх узгодження з іншими законодавчими актами, що не відповідають йому та ускладнюють адміністрування податків і зборів.

Так, у статті 41 Податкового кодексу України серед переліку органів доходів і зборів не передбачено ДФС та її територіальні органи.

У підпункті 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу необхідно уточнити критерії визначення ВПП, оскільки запроваджено щорічне подання декларацій з податку на прибуток підприємств, що призвело до неможливості проведення коректних розрахунків критерію обсягу доходу від усіх видів діяльності суб'єктів господарювання, та додаткове врахування митних платежів, за рахунок яких збільшилася загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

У пункті 64.7 статті 64 Податкового кодексу України потребують удосконалення процедури переведення ВПП на облік до контролюючого органу, що здійснює податкове супроводження ВПП, оскільки ці процедури ускладнюють податковий контроль і можуть призвести до втрат доходів обласних бюджетів за місцезнаходженням ВПП - 10 відс. податку на прибуток підприємств у разі розміщення такого органу на іншій адміністративній території.

Також потрібно забезпечити відповідне правове врегулювання нормативно-правових актів з питань обліку платників податків і зборів, ВПП тощо, які містять посилання на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, ДПА, ДПС, ДМС, органи державної податкової служби, органи державної митної служби, органи доходів і зборів, що на сьогодні припинили свою діяльність.

Крім того, зазначаємо, що порядок оподаткування операцій з поставки імпортованої електроенергії в АР Крим, встановлений Законом України від 12.08.2014 № 1636 "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 148 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", може призвести до збільшення економічно необґрунтованих витрат державного бюджету на відшкодування ПДВ.

3. Центральний офіс з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС) не брав участі в прогнозуванні річних показників доходів державного бюджету на 2013, 2014 і 2015 роки. Як наслідок, за відсутності такої взаємодії з ДПС, Міндоходів і ДФС деякі доведені ними Центральному офісу з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС) щомісячні індикативні показники були необґрунтованими: необ'єктивними щодо фактичної бази оподаткування (зокрема, у 2013 році окремі показники до спеціального фонду державного бюджету в 2,2 - 7 разів перевищували показник, визначений у фінансовому плані підприємства, і відповідні показники попереднього року) або більш інтенсивними, ніж в цілому по Україні, що частково вплинуло на їх виконання.

4. Незважаючи на забезпечення ДФС (Міндоходів) виконання у 2013 і 2014 роках в цілому в Україні дохідної частини державного бюджету на 111,4 і 110,9 відс., у Центрального офісу з ОВП ДФС (Міндоходів) ці показники становили лише 84,3 і 87,8 відс. відповідно, тобто не було виконано доведених ДПС і Міндоходів на ці роки індикативних показників доходів до державного бюджету на 22,8 і 14,7 млрд. грн. відповідно.

5. Центральним офісом з ОВП ДФС (Міндоходів, ДПС) не забезпечено якісного проведення перевірок платників податків, що зменшило відсоток узгоджених з ними донарахованих податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій (далі - податкові зобов'язання), призвело до тривалого оскарження результатів перевірок в адміністративному та судовому порядках, а також унеможливило стягнення в повному обсязі належних сум до державного бюджету.